Публікації

21 травня – День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття.

Зображення
  Сьогодні, 21 травня, вперше Україна відзначає День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. Цей день покликаний віддати шану та відзначити внесок національних меншин і корінних народів, які протягом століть збагачують культурну мозаїку України. Їхня спадщина та багата культура – невід’ємна частина нашої історії, нашої ідентичності та нашої сили. Різноманітні традиції, мистецтво, звичаї, мови й релігійні переконання збагачують спільний український простір. Завдяки цій різноманітності ми сильніші, мудріші, відкритіші до світу. Наша єдність – у розмаїтті, яка вистояла крізь незліченні випробування й залишається стійкою в умовах нинішньої повномасштабної війни, коли ворог прагне посіяти розбрат за етнічними та релігійними ознаками. Але Україна залишилася цілісною – завдяки згуртованості, взаємній повазі та солідарності між усіма громадами. Адже наша країна є частиною великої європейської родини, де повага до прав та гідності кожного є фундаментом сталого розвитку та майбутнь...

Книзі «Пеппі Довгапанчоха» – 80 років

Зображення
  Сьогодні відзначає день народження героїня книг шведської письменниці Астрід Ліндгрен Пеппі Довгапанчоха – їй виповнюється 80 років. На казкових розповідях про веснянкувату пустунку виросли декілька поколінь юних читачів з усього світу.  Письменниця неодноразово розповідала журналістам, що своєю появою на світ Пеппі зобов'язана її доньці Карін. Взимку 1941 р. застуджена дівчинка попросила маму розповісти їй казку і на питання: «Яку?», відповіла: «Розкажи про Пеппі Довгапанчоха!». «Оскільки ім'я було своєрідним, то і дівчинка вийшла своєрідною», – говорила письменниця. Перше оповідання про Пеппі Карін отримала у подарунок від мами у формі рукопису на свій день народження 21 травня 1944 року. Через рік вийшла   книга, що й сьогодні є однією з найулюбленіших для багатьох дітей. Пропонуємо вам розгадати вікторину про Пеппі Довгупанчоху

Як спілкуватися з людьми, які пережили полон

Зображення
  За різними даними у російському полоні може перебувати до 10 тисяч українських військових. А скільки цивільних українців потрапили до російських катівень? З усіма цими людьми після повернення доведеться комунікувати щиро та обережно, аби не травмувати. Російсько-українська війна відрізняється повним нехтуванням росією норм міжнародного гуманітарного права. Особливо це стосується людей, які потрапили в полон — росія використовує військовополонених задля отримання додаткової інформації, помсти, деморалізації, залякування і підривання бойового духу українських Захисників і Захисниць. Полонених тримають у нелюдських умовах, до них застосовують різного виду тортури. Для людини перебування в полоні пов’язано з тотальним контролем над її життям, відсутністю можливості себе захистити. Полон - це чутлива тема для тих, хто його пройшов. Тому психологи та інші спеціалісти склали рекомендації з того, як спілкуватися з такими людьми. Це важливо знати й розуміти для того, щоб не травмувати їх ...

День пам'яті українців, які рятували євреїв

Зображення
  14 травня ми згадуємо і вшановуємо українців, які проявили людяність і милосердя у дуже складний час – роки Другої світової війни. Тих, хто, ризикуючи життям, рятував євреїв від знищення нацистами. Таких людей Ізраїль називає «Праведниками народів світу». Понад 2600 українців отримали це почесне звання. Єврейська рада України також відзначає рятівників званнями Праведника України чи Праведника Бабиного Яру. Україна після Польщі, Нідерландів та Франції посідає 4-те місце у світі  за кількістю Праведників народів світу. Історії українців-рятівників збирає і розповідає проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні:   https://портрети.com.ua/portraits/ Кілька історій із цього проєкту – у каруселі до пам’ятної дати. Джерело: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/14/den-pamyati-ukrayinciv-yaki-ryatuvaly-yevreyiv

Праведники народів світу. Україна

Зображення
  Пам'ятну дату було встановлено постановою Верховної Ради України від 02 лютого 2021 року на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, які з ризиком для свого життя та життя рідних допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту. У 1939–1944 роках, під час нацистської окупації території України, відбулося масове знищення євреїв, що входить у трагедію Голокосту. Українські події окремі історики називають «Голокостом від куль». На окупованій території України допомога євреям була набагато небезпечнішою, аніж в країнах Західної Європи, окупованих нацистською Німеччиною. Гітлерівці карали не тільки ту людину, яка допомагала, але й усю її родину. Попри всі можливі наслідки, в надзвичайно складних умовах тисячі українців рятували євреїв від знищення нацистами. Вони робили їх членами своїх родин, шукали нові документи, давали тимчасовий притулок, їжу, допомагали втекти від переслідування. Пізніше увесь світ дізнається про героїчні вчин...

День Європи 2025

Зображення
  День Європи — свято, що відзначається 9 травня в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті. День Європи в сучасному Європейському Союзі був запроваджений у 1985 році Європейськими спільнотами (організацією-попередницею ЄС). Ця дата згадує Декларацію Шумана від 9 травня 1950 року, створену Робертом Шуманом, яка пропонувала об'єднати вугільну та сталеливарну промисловість Франції та Західної Німеччини. Це призвело до створення Європейської спільноти з вугілля та сталі, першого Європейського співтовариства, створеного 18 квітня 1951 року. Рішення стосовно відзначення Дня Європи було прийнято у 1985 році на саміті Європейського Союзу у Мілані. Європейський Парламент визнав День Європи у 2008 році. Відтоді це свято у Європі відзначається кожного року 9 травня. На сьогодні День Європи разом з єдиною європейською валютою євро, синім прапором, на якому зображено коло золотих зірок та гімном – є політичним символом та атрибуто...

Квітка ріпаку. Єднаймось заради постраждалих

Зображення
  Стартує традиційний щорічний флешмоб «Квітка ріпаку. Єднаймось заради постраждалих». Він покликаний показати суспільну солідарність з постраждалими від сексуального насильства під час війни (СНПК) Квітка ріпаку — символ підтримки постраждалих від СНПК, що спрямований привертати увагу суспільства й не замовчувати проблему. Як долучитись до флешмобу Розмістіть в соціальних мережах Facebook, Linkedln, Instagram фото з квіткою ріпак та хештеги, які зʼєднають нас в один ланцюг заклику: #ActingForSurvivors #ResponseAndPrevention #UnityAgainstCRSV #RapeseedSymbol #UAExperts #PSVI2025UA Закрите обличчя на фото символізує страх постраждалих розповісти про травму. Тривалість флешмобу: з 05 травня по 19 червня (Міжнародний день боротьби з СНПК) Єднаймося заради постраждалих, їм важлива наша підтримка. Якщо усі небайдужі долучаться — про нас почує весь світ! Інформацію ви знайдете на фейсбук-сторінці: Офіс віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграці...

«Який файний бобер»: у річці в Уельсі вперше за сто років зафільмували дикого бобра

Зображення
  На річці Дові в Уельсі вперше за століття зняли на відео дикого бобра — тварину, яка зникла з Британії понад 400 років тому через масове винищення. Екологи назвали цю подію "вкрай значущою" для збереження біорізноманіття. Зараз у Британії активно працюють над поверненням диких бобрів в їхнє природне місце існування: у Шотландії їх нараховують понад 1500, в Англії — близько 500. В Уельсі існують лише чотири контрольовані вольєри з бобрами, а диких тварин офіційно не випускали у природу, оскільки для цього потрібна спеціальна ліцензія. Проте, за словами фахівців, бобри вже кілька років з'являються в дикій природі, і на Дові, ймовірно, мешкає щонайменше одна сім'я, що свідчить про можливе розмноження. Екологи наголошують, що бобри — важливі "інженери екосистем": вони створюють дамби, канали, заплави, які утримують воду, очищують її, підтримують вологість ґрунтів і створюють середовище для інших видів. Це допомагає боротися з наслідками кліматичних змін, зокре...

Лавандові поля Провансу

Зображення
  Прованс – один із найпопулярніших туристичних регіонів Франції, відомий своїми пам'ятками архітектури, ущелинами, замками, фестивалями, курортами та морськими пляжами. Однією з найбільш яскравих і визначних пам'яток Провансу є знамениті на весь світ лавандові поля. Французький письменник Жан Жіоно говорив: “Лаванда – душа Провансу”. І це воістину так, адже неможливо уявити південь Франції без його живописних лавандових полів. Фантастично прекрасні, насичені чудовим ароматом, сонно-спокійні, що ліниво гойдаються на вітрі, заповнили майже всю північну частину цього регіону. Сюди прямують фотографи та любителі романтики, художники та письменники, тут легко насититися енергією природи та просто відпочити від шаленого ритму життя. Лавандові поля цвітуть з червня по серпень. Найкращий час для відвідування полів - липень, коли лаванда знаходиться у піку цвітіння. Залежно від району, терміни цвітіння можуть бути різними. Наприклад, у регіоні Люберон та долині Рони лаванда зацвітає ...

Польська письменниця передала своє роялті на допомогу силам оборони України

Зображення
  Польська письменниця-фантастка Анна Бжезінська переказала авансове роялті за українське видання роману «Води глибокі, мов небо» на підтримку 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія». Роман «Води глибокі, мов небо» — це цикл новел, дія яких відбувається у вигаданому світі, дуже схожому на ренесансну Італію. «Тут магія і магічні створіння – частина буденності, а використовувати чари дозволено лише чоловікам. Кожна новела оповідає нам про долі різних поколінь у цьому світі й показує – що загалом нетипово для фентезі – як світ зрештою змінюється. Це потужна, поетична, сповнена трагедії оповідь про долі жінок і чоловіків», — зазначили у видавництві «Жорж». У 2005 році оповідання, що дало назву книжці, отримало премію Януша Зайделя — одну з головних нагород польської фантастики. Наразі роман перекладають  українською мовою. Анна Бжезінська — письменниця, одна з ключових постатей польської фантастики. За фахом медієвістка, вона почала з фентезі, міцно вкоріненого в по...

Як обирають нового Папу Римського

Зображення
  Після того, як Папа Римський помирає або йде у відставку, Римсько-католицька церква має обрати свого нового главу. Папу традиційно обирають вищі священнослужителі, які називаються кардиналами, у рамках дуже таємного процесу, що сягає корінням у середньовіччя. Нового папу обирають після смерті чинного або після його відставки (як у випадку з Папою Бенедиктом XVI у 2013 році).  Новий обранець стає главою Римсько-католицької церкви - верховним понтифіком. Папою може бути обраний будь-який хрещений католик чоловічої статі. Однак цю посаду незмінно отримував один із найвищих представників католицької церкви, яких називають кардиналами. Саме кардинали й обирають нового Папу. У всьому світі є 252 кардинали (станом на 19 лютого 2025 року), які зазвичай також є єпископами. За нового Папу мають право голосувати лише ті, хто не досяг 80 років. Кількість цих « кардиналів-виборників » зазвичай обмежується 120, але наразі їх 138 - у грудні 2024 року Папа Франциск призначив 21 новог...