Hello, Європа!

  Єврокомісія запропонувала запровадити спільні для всіх країн ЄС правила доступу дітей до соцмереж. Згідно із проєктом EU KIDS Act, дітям до 13 років хочуть заборонити користуватися соціальними мережами, а підліткам 13–14 років дозволять доступ лише через батьківські акаунти з обмеженими функціями та часом користування. Ініціатива з’явилася після того, як схожу за задумом заборону у Франції заблокувала Конституційна рада. За пропозицією Єврокомісії: Ø діти до 13 років не зможуть користуватися соцмережами; Ø для дітей від 3 до 13 років передбачать доступ до спеціально адаптованих відеосервісів через акаунт батьків або опікунів; Ø 13–14-річні зможуть користуватися соцмережами через так звані мініакаунти, створені та контрольовані батьками; Ø для таких акаунтів пропонують обмежити кількість контактів та час користування — до однієї години на день; Ø із 15 років підлітки зможуть самостійно створювати акаунти. Для дітей до 18 років платформи також мають запровадити принцип «безпеч...

  Роман «Соняшникові хлопчики» (The Sunflower Boys) Сема Вахмана став переможцем Літературної премії миру імені Дейтона 2026 року в категорії художньої літератури. Книга розповідає про дванадцятирічного хлопця та його молодшого брата, які намагаються вижити після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Про що «Соняшникові хлопчики» «Соняшникові хлопчики» – дебютний роман Сема Вахмана, опублікований у 2025 році. Це роман-виховання, дія якого розгортається в сучасній Україні до та під час повномасштабного російського вторгнення. Історія розповідає про 12-річного Артема з Чернігова, чиє підліткове життя з першими почуттями до найкращого друга перериває повномасштабна війна. Хлопець разом із матір'ю та молодшим братом Юрієм тікає з оточеного Чернігова до діда в село «Васюківка» що відсилає до роману Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Коли внаслідок бойових дій мати й дід гинуть, брати вирушають у ризиковану подорож на захід України назустріч батьку, який пов...

  Повага, гідність та принцип «помічати людину, а не її травму» — це основа взаємодії з людьми з інвалідністю. Розповідаємо, як правильно добирати слова, коли доречно пропонувати допомогу і яких фраз краще уникати у спілкуванні з людиною з ампутованою кінцівкою. Людина завжди має бути на першому місці. Тому у спілкуванні важливо використовувати коректні терміни та фрази: Ø крісло колісне; Ø людина, яка користується кріслом колісним; Ø людина, яка пересувається за допомоги крісла колісного; Ø людина, яка пересувається за допомоги крісла колісного буде «йти», а не «їхати»; Ø людина з ампутованою рукою/ногою, ампутованими руками/ногами/кінцівками.  Як правильно спілкуватися з людиною з ампутованою кінцівкою, коли доречно пропонувати допомогу і яких фраз варто уникати — пояснюємо на картках

  У видавництві HURI Books Гарвардського університету готують новий англомовний переклад памфлету Івана Багряного «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», а у нідерландському видавництві M10Boeken — двомовну збірку поезій Дмитра Лазуткіна «Будемо жити вічно».   Про підготовку видання Багряного стало відомо з офіційного сайту HURI Books, де представили обкладинку майбутньої книжки. Переклад виконала американська перекладачка-русистка Валері Браун, вступ написала Наталія Шпилова-Саїд — українка, викладачка української мови у Гарварді. У видавництві зазначають, що памфлет 1946 року довго залишався в тіні в славістиці, де домінували гулагівські свідчення російських авторів на кшталт Солженіцина, хоча на тлі війни росії проти України текст сьогодні актуальний як ніколи. Багряний описав переслідування, тортури, примусову працю і геноцидний голод, яких зазнали українці в радянській «тюрмі народів». Він називав радянські злочини «червоним російським фашизмом» і «червоним московським імпер...

  Коли у вирі війни країну намагаються стерти з лиця землі, мистецтво стає тим свідченням, яке неможливо знищити. Проєкт «Дім за зорею» об’єднує сучасних українських митців для відтворення простору українського дому, що зазнав руйнувань, але залишається незламним. За фінансової підтримки Європейського Союзу інсталяція вже була презентована на виставці Expo 2025 в японській Осаці, а нині її можуть побачити відвідувачі бієнале у нігерійському Лагосі. Підтримка української культури в умовах війни виходить за межі символічного жесту. Вона демонструє послідовну відданість, яка проявляється на міжнародній арені, охоплюючи такі різні географічні точки, як Японія та Нігерія. Європейський Союз підкреслює, що ця підтримка є надійною та стабільною, відображаючи глибинну суть зобов'язань. Проєкт «Дім за зорею» спрямований на відтворення образу українського дому, який, попри руйнування, спричинені війною, зберігає свою суть та незламність. Митці використовують сучасні художні засоби, щоб пере...

  У Норвегії з початку нового навчального року, який стартував  наприкінці серпня, учням початкової школи заборонять користуватися інструментами штучного інтелекту. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере пояснив, що головне завдання школи – навчити дітей читати, писати та розв’язувати математичні задачі. Якщо використання штучного інтелекту заважає формуванню цих базових навичок, його необхідно обмежити. Нові правила передбачають різний підхід залежно від віку учнів: для дітей 6–13 років (1–7 класи) використання ШІ буде повністю заборонене; учні 14–16 років зможуть користуватися такими інструментами лише під контролем учителя; старшокласники та студенти віком 17–19 років навчатимуться відповідально використовувати штучний інтелект для підготовки до іспитів і майбутньої професійної діяльності. Це рішення стало черговим кроком Норвегії щодо обмеження цифрового впливу на дітей. У 2024 році країна вже заборонила використання смартфонів у школах після погіршення результатів освіт...

  З початком навчального року шкільні чати знову оживають. Оголошення від вчителів, питання від батьків, голосування за екскурсію, фото з уроку – і десь посередині цього потоку з'являється те, що псує атмосферу: зайве повідомлення, чужа фотографія без дозволу, саркастичний коментар або черговий фейк про розклад. Цифровий етикет – це не строгі правила, а базова культура спілкування, перенесена в онлайн. Та сама, що діє в класі чи на батьківських зборах. Але в чаті її порушити набагато легше: повідомлення надсилається миттєво, без паузи на роздуми, і те, що ніколи не було б сказано вголос, раптом легко з'являється в тексті. Цифровий етикет стосується всіх учасників шкільного чату – і дітей, і батьків, і педагогів. І саме дорослі задають тон: те, як вони спілкуються онлайн, діти бачать і запам'ятовують. Читайте п'ять простих правил  у картках – про те, які правила цифрового етикету допомагають зробити шкільний чат комфортним для всіх, і як дорослі можуть підтримувати...

  14 вересня в Музеї Вікторії й Альберта в Лондоні відкрили експозицію «Сакральні скарби з Києва», де представили сім предметів з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Про це повідомляє Міністерство культури України. Ідеться про ікону, напрестольне Євангеліє у срібному окладі – літургійну книгу, яку використовують під час християнського богослужіння, дискос для Євхаристії (літургійний посуд у вигляді блюда) та срібну позолочену чашу із зображенням Розп’яття. Як зазначають, їх створили київські майстри-золотарі XVII–XVIII століть, а власне виставка має на меті ознайомити із визначними зразками українського сакрального мистецтва доби бароко.        В експозиції також представили  позолочені срібні Царські врата.  Як стверджують у міністерстві, упродовж десятиліть каталогізація та інтерпретація цих врат спиралися на російську імперську рамку, а українське походження та культурне значення залишалися поза належною увагою. Згодом на...

  Фрагменти «Словника війни» українського поета та перекладача Остапа Сливинського переклали двома мовами Шотландії  – шотландською ґельською та шетландською. Проєкт поєднав українських і шотландських літераторів та став основою для міжкультурного діалогу про досвід війни. Над перекладами протягом двох місяців працювали шотландські поети Крістофер Вайт і Розанна Вотт. Вони переклали окремі «словникові статті» зі «Словника війни». Це короткі тексти, у яких звичні слова отримують нові значення під впливом війни. Ґельська та шетландська – мови  мають власний досвід витіснення та боротьби за збереження і видимість. Саме тому їх обрали для проєкту, який досліджує, як досвід війни може передаватися між різними мовами та культурами. Сливинський також написав есе про роботу над перекладами. За його словами, «Словник війни» показує, як війна руйнує звичний світ, а мова допомагає його зберігати. Проєкт реалізували в партнерстві фестивалю Translatorium та StAnza за підтримки British...

  Цей допис вривається у твою стрічку новин, щоб нагадати: безперервне гортання не додає контролю, а лише виснажує емоційно і фізично. Без інформаційної гігієни складніше залишатися ефективними та дбати про справді важливе. Тож забирай собі поради, які допоможуть почистити стрічку та вберегти нерви.

  Кримськотатарський Ресурсний Центр взяв інтерв’ю у Сусанни Зейнідінової, яка розповіла про свою книгу «Цибуля зі смаком яблука», де зібрані її родинні кримські історії. Сусанна детальніше розповіла про книгу, через яку хоче допомогти людям позбутися стереотипів про Крим та кримських татар, більше дізнатися про історію, культуру та життя півострова. Читайте інтерв’ю, дізнавайтеся більше про книгу. Джерело :   https://www.facebook.com/ctrcenter