Hello, Європа!

  Коли у вирі війни країну намагаються стерти з лиця землі, мистецтво стає тим свідченням, яке неможливо знищити. Проєкт «Дім за зорею» об’єднує сучасних українських митців для відтворення простору українського дому, що зазнав руйнувань, але залишається незламним. За фінансової підтримки Європейського Союзу інсталяція вже була презентована на виставці Expo 2025 в японській Осаці, а нині її можуть побачити відвідувачі бієнале у нігерійському Лагосі. Підтримка української культури в умовах війни виходить за межі символічного жесту. Вона демонструє послідовну відданість, яка проявляється на міжнародній арені, охоплюючи такі різні географічні точки, як Японія та Нігерія. Європейський Союз підкреслює, що ця підтримка є надійною та стабільною, відображаючи глибинну суть зобов'язань. Проєкт «Дім за зорею» спрямований на відтворення образу українського дому, який, попри руйнування, спричинені війною, зберігає свою суть та незламність. Митці використовують сучасні художні засоби, щоб пере...

  У Норвегії з початку нового навчального року, який стартував  наприкінці серпня, учням початкової школи заборонять користуватися інструментами штучного інтелекту. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере пояснив, що головне завдання школи – навчити дітей читати, писати та розв’язувати математичні задачі. Якщо використання штучного інтелекту заважає формуванню цих базових навичок, його необхідно обмежити. Нові правила передбачають різний підхід залежно від віку учнів: для дітей 6–13 років (1–7 класи) використання ШІ буде повністю заборонене; учні 14–16 років зможуть користуватися такими інструментами лише під контролем учителя; старшокласники та студенти віком 17–19 років навчатимуться відповідально використовувати штучний інтелект для підготовки до іспитів і майбутньої професійної діяльності. Це рішення стало черговим кроком Норвегії щодо обмеження цифрового впливу на дітей. У 2024 році країна вже заборонила використання смартфонів у школах після погіршення результатів освіт...

  З початком навчального року шкільні чати знову оживають. Оголошення від вчителів, питання від батьків, голосування за екскурсію, фото з уроку – і десь посередині цього потоку з'являється те, що псує атмосферу: зайве повідомлення, чужа фотографія без дозволу, саркастичний коментар або черговий фейк про розклад. Цифровий етикет – це не строгі правила, а базова культура спілкування, перенесена в онлайн. Та сама, що діє в класі чи на батьківських зборах. Але в чаті її порушити набагато легше: повідомлення надсилається миттєво, без паузи на роздуми, і те, що ніколи не було б сказано вголос, раптом легко з'являється в тексті. Цифровий етикет стосується всіх учасників шкільного чату – і дітей, і батьків, і педагогів. І саме дорослі задають тон: те, як вони спілкуються онлайн, діти бачать і запам'ятовують. Читайте п'ять простих правил  у картках – про те, які правила цифрового етикету допомагають зробити шкільний чат комфортним для всіх, і як дорослі можуть підтримувати...

  14 вересня в Музеї Вікторії й Альберта в Лондоні відкрили експозицію «Сакральні скарби з Києва», де представили сім предметів з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Про це повідомляє Міністерство культури України. Ідеться про ікону, напрестольне Євангеліє у срібному окладі – літургійну книгу, яку використовують під час християнського богослужіння, дискос для Євхаристії (літургійний посуд у вигляді блюда) та срібну позолочену чашу із зображенням Розп’яття. Як зазначають, їх створили київські майстри-золотарі XVII–XVIII століть, а власне виставка має на меті ознайомити із визначними зразками українського сакрального мистецтва доби бароко.        В експозиції також представили  позолочені срібні Царські врата.  Як стверджують у міністерстві, упродовж десятиліть каталогізація та інтерпретація цих врат спиралися на російську імперську рамку, а українське походження та культурне значення залишалися поза належною увагою. Згодом на...

  Фрагменти «Словника війни» українського поета та перекладача Остапа Сливинського переклали двома мовами Шотландії  – шотландською ґельською та шетландською. Проєкт поєднав українських і шотландських літераторів та став основою для міжкультурного діалогу про досвід війни. Над перекладами протягом двох місяців працювали шотландські поети Крістофер Вайт і Розанна Вотт. Вони переклали окремі «словникові статті» зі «Словника війни». Це короткі тексти, у яких звичні слова отримують нові значення під впливом війни. Ґельська та шетландська – мови  мають власний досвід витіснення та боротьби за збереження і видимість. Саме тому їх обрали для проєкту, який досліджує, як досвід війни може передаватися між різними мовами та культурами. Сливинський також написав есе про роботу над перекладами. За його словами, «Словник війни» показує, як війна руйнує звичний світ, а мова допомагає його зберігати. Проєкт реалізували в партнерстві фестивалю Translatorium та StAnza за підтримки British...

  Цей допис вривається у твою стрічку новин, щоб нагадати: безперервне гортання не додає контролю, а лише виснажує емоційно і фізично. Без інформаційної гігієни складніше залишатися ефективними та дбати про справді важливе. Тож забирай собі поради, які допоможуть почистити стрічку та вберегти нерви.

  Кримськотатарський Ресурсний Центр взяв інтерв’ю у Сусанни Зейнідінової, яка розповіла про свою книгу «Цибуля зі смаком яблука», де зібрані її родинні кримські історії. Сусанна детальніше розповіла про книгу, через яку хоче допомогти людям позбутися стереотипів про Крим та кримських татар, більше дізнатися про історію, культуру та життя півострова. Читайте інтерв’ю, дізнавайтеся більше про книгу. Джерело :   https://www.facebook.com/ctrcenter

День багета у Франції щороку відзначають 13 вересня. Дата не випадкова, адже саме у цей день у 1993 році у Франції був прийнятий «декрет про хліб» – документ, який покликаний врятувати власників приватних пекарень та млинів від банкрутства та, головне, зберегти автентичну рецептуру найвідомішого французького хліба. Справа в тому, що зі швидким розвитком промисловості у 1960-70х. роках великі виробництва почали витісняти з ринку маленькі приватні пекарні. Хліб, виготовлений у промислових масштабах, випікався швидше і довше лишався пухким та свіжим, через додавання поліпшувачів. Поступово ситуація загострилася настільки, що існував ризик, втратити виробництво класичних французьких багетів через нерентабельність. Аби врятувати улюблений багет, у Франції був прийнятий «декрет про хліб». Ароматний, свіжий, гарячий, хрусткий зовні, білосніжний і м'який усередині, французький багет став справжнім міфом, обзавівся світовою славою і став традиційним символом Франції. Франція пам'ятає ча...

  У Нідерландах змінюється підхід до багатомовності в початкових школах. Відтепер школи мають приділяти більше уваги мовам, якими діти розмовляють вдома. Йдеться не лише про нідерландську, а й про турецьку, польську, арабську, українську, англійську та інші мови. Нові національні навчальні стандарти для нідерландської мови набули чинності в серпні. Вони передбачають, що вчителі можуть дозволяти учням використовувати домашню мову, якщо це допомагає краще зрозуміти складний матеріал або підготуватися до уроку. Наприклад, дитина може спочатку обговорити тему з однокласником рідною мовою, а вже потім працювати з нею нідерландською. Це досить важлива зміна для багатьох сімей мігрантів. За даними CBS, приблизно чверть людей віком від 15 років у Нідерландах переважно розмовляють вдома не стандартною нідерландською. Це можуть бути регіональні мови та діалекти, а також англійська, турецька, польська, арабська та багато інших мов. Експерти вважають, що батькам варто спілкуватися з дітьми тіє...

  У Палермо відкрили меморіальну дошку українською мовою на честь українських козаків, які у XVII столітті зробили внесок у спорудження Санктуарію Святої Розалії на горі Монте-Пеллегріно. Щоби відзначити цю історичну подію, у столиці Сицилії відбулися пам’ятні заходи. Яка історія пов’язує українських козаків із цією святинею на Сицилії? У грудні 1627 року до Палермо прибули українські козаки на чолі з Марком Якимовським, які напередодні звільнилися з турецької неволі. Повставши на галері біля острова Лесбос, вони звільнили близько 220 християнських невільників – більшість становили українці. Після небезпечної морської подорожі козаки дісталися Сицилії.           7 грудня 1627 року вони відвідали святилище Святої Розалії  – саме тоді, коли її мощі, віднайдені лише трьома роками раніше, стали символом порятунку Палермо від епідемії чуми. На знак вдячності Богові за визволення з багаторічної неволі козаки пожертвували частину здобутих трофеїв н...

  Книжка головної культурної оглядачки The Guardian Шарлоти Гіґґінс Ukrainian Lessons: Art in a Time of War увійшла до довгого списку британської премії Baillie Gifford Prize for Non-Fiction 2026. У ній авторка досліджує роль культури в опорі України російському вторгненню, спираючись на матеріали кількох поїздок до України. Ukrainian Lessons: Art in a Time of War вийшла друком 20 серпня 2026 року у Penguin Random House. Гіґґінс почала працювати над книжкою після першої поїздки до України восени 2022 року, через сім місяців після початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді вона приїхала, щоб написати про літературний фестиваль. За інформацією видавництва, ця поїздка стала переломною і визначила її подальшу роботу над книжкою. У Ukrainian Lessons авторка осмислює зв’язки між війною, мистецтвом і життям, спираючись на понад двадцятирічний досвід культурної журналістики, три роки репортажних поїздок до України та власну академічну підготовку класичної філологині. «У ві...