Hello, Європа!

  З 7 по 14 жовтня у Швеції та Норвегії триває нобелівський тиждень. 10 жовтня світ дізнається нових переможця чи переможницю в галузі літератури. Представникам від України жодного разу не присуджували Нобелівської премії з літератури. Інколи просто "запізнювалися" — присудити премію можна лише живим діячам. В інших випадках через те, що одна з основних умов відбору – наявність державності у народу, представники якого подаються на премію. В Україні ж цієї умови тривалий час не було. Яким був український шлях до Нобеля? Хто міг бути лауреатом Нобелівської премії з літератури від України?..   В архіві Шведської академії є документ 2015 року, де серед списків претендентів на Нобелівську премію з літератури фігурує прізвище Івана Франка під номером 4. Номінував українського письменника священник УГКЦ доктор Йосип Застирець із Відня. Але пропозиція номінувати Франка занадто пізно прийшла до Швеції — лауреата вже обрали. Наступного року Франко помер, його більше не могли номіну

  День запобігання булінгу був ініційований організацією STOMP Out Bullying і відзначається у перший понеділок жовтня з метою заохочення шкіл, громад та організацій до колективної роботи, щоб зупинити булінг, кібербулінг та покласти край ненависті та расизму шляхом підвищення обізнаності про поширеність та вплив усіх форм булінгу на дітей різного віку. Символом цього дня є синій колір, що символізує мир, важливість і впевненість. У цей день учасникам пропонується одягнути блакитні (blue) сорочки, щоб символізувати об’єднану позицію проти булінгу. Шкільне цькування або шкільний булінг (school bullying campaign) – загальний термін, яким означають систематичні переслідування з образами, цькуванням, упереджене ставлення у навчальному закладі. За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. Булінг - серйозна проблема, яка може мати довготривалі наслідки, як для психічного, так і для фізичного здоров’я. Існує фізичний та психологічний шкільний бу

  Податися на неї можуть українські письменниці та письменники віком до 40 років. Переможець отримає 5000 євро і піврічну стипендію в Польщі. Літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського повертається після кількарічної вимушеної перерви. Премію, засновану Польським інститутом у Києві у 2007 році, вручали раз на два роки. Востаннє – 2021 році, ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді переможницею стала Вікторія Амеліна. Цього року премія повертається. Її вручатимуть вже вдев’яте.   Премію може отримати українська письменниця чи письменник віком до 40 років  за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми та універсалізм послання. Польсько-українське журі звертатиме увагу на прозову україномовну творчість авторки/автора, що порушує актуальні теми, змушує до рефлексії, розширює знання про інші культури.   Висувати кандидатів на присудження премії можуть приватні особи, а також видавництва, українські та іноземні культурні інституції, творчі об

  Ідея Всесвітнього дня захисту тварин була вперше проголошена німецьким письменником та зоозахником Генріхом Циммерманом. Він організував вперше громадські зібрання з цієї нагоди 24 березня 1925 року у Берлінському палаці спорту, яке, за деякими даними, відвідало понад 5 000 осіб. А вже у 1931 році міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який проходив у Флоренції (Італія), одноголосно ухвалив пропозицію оголосити 4 жовтня Всесвітнім днем тварин. Дата проведення Дня тварин була вибрана на честь дня пам’яті відомого католицького священика Франциска Ассизького, померлого 4 жовтня 1226 року, котрий вважається в католицькій культурі покровителем тварин. За багатьма легендами, святий міг спілкуватися з тваринним світом. В Україні День захисту тварин святкується, починаючи із 2000 року. А в 2006 році в нашій країні був прийнятий «Закон про захист тварин від жорстокого поводження», який захищає право всіх тварин на життя. Згідно зі статистикою, щогодини на Землі зника

  Ендрю Петтіґрі — британський історик та експерт із європейської Реформації, доктор філософії, професор сучасної історії в Університеті Сент-Ендрюса. Його «Книга на війні. Бібліотеки й читачі воєнного часу» розглядає теми долі та впливу літератури у буремні часи з різних сторін: через читачів у тилу та в окопах, і в контексті того, як книги стають інструментом пропаганди. Читання під час війни, пропаганда і художня проза, шпигуни і цензура: що приховує книга? Актуальність в українському контексті У часи великих воєн книги та бібліотеки, на жаль, завжди стають «легітимними цілями». Навіть якщо вони не перетворяться на попіл та дим після масованих ракетно-бомбових ударів, то під час окупації їх спалять або вивезуть для поповнення приватних та державних книгозбірень переможців. Це підтверджує і новітня історія України. Путін та мільйони його посіпак не приховують, що головною метою повномасштабного вторгнення військ рф в Україну є знищення української ідентичності. Задовго до вторгнення

  З 10 листопада 2024 року на кордонах з країнами ЄС запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System). Вона автоматично фіксуватиме вʼїзд та виїзд усіх іноземців до країн Шенгенської зони. Тепер замість штампів у паспорті – сканування обличчя та відбитків пальців. Це стосується всіх негромадян ЄС, включно з українцями, незалежно від наявності візи чи безвізу. Навіщо впроваджують зміни та яких нововведень чекати на кордоні – дивіться в інфографіці Кабінету Міністрів України.  

  Знати жестову мову означає знати, про що говорить тиша. А жестова мова збагачує цю тишу і наповнює її різноманітними барвами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 466 млн людей у світі мають порушення слуху, з них близько 70 млн – глухі. Разом вони використовують понад 300 різних жестових мов. В Україні на сьогодні приблизно 2 млн громадян мають порушення слуху, щонайменше 233 тис. осіб з них володіють жестовою мовою. 23 вересня, з ініціативи ООН, у світі відзначається Міжнародний день жестових мов. Дата 23 вересня була обрана не випадково, адже саме у цей день 1951 року у Римі (Італія ) була заснована Всесвітня федерація глухих (ВФГ), яка натепер об’єднує понад 70 мільйонів глухих людей у всьому світі та 135 національних асоціацій глухих.  З того часу ця організація займається збереженням жестових мов і захистом прав глухих. Національна жестова мова закріплена на конституційному рівні в Австрії, Іспанії, Португалії, Словенії, Фінляндії та Чехії. Кожна країн