Hello, Європа!

  Booker Prize Foundation оголосила ключові дати й склад журі нової нагороди Children’s Booker Prize — щорічної премії за найкращу художню книжку для читачів віком 8–12 років. У Booker Prize Foundation наголошують, що дитяча Букерівська премія стане першою великою новою нагородою фонду від часу запуску міжнародної Букерівської премії. Children’s Booker Prize відзначатиме найкращу сучасну дитячу прозу, написану або перекладену англійською мовою та видану у Великій Британії чи Ірландії. До участі прийматимуть книжки, опубліковані в період з 1 листопада 2025 року до 31 жовтня 2026 року. Особливістю нової премії стане саме змішане журі: разом із дорослими книжку-переможця обиратимуть троє дітей віком від 8 до 12 років. Фонд наголошує, що хоче дати молодим читачам прямий голос у визначенні переможця, щоб відзначена книжка стала рекомендацією дітей для своїх ровесників. Короткий список із восьми книжок оголосять 24 листопада 2026 року, а переможця або переможницю назвуть 2 лютого 2027 ро...

  Сьогодні ми часто сприймаємо можливість вільно подорожувати, навчатися в різних країнах або вести бізнес без кордонів як належне. Але за цим комфортом стоїть ідея, якій вже понад 70 років. З чого все почалося? 9 травня 1950 р. міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив план виходу Європи з післявоєнної кризи (Декларація Шумана). Першим кроком на шляху до практичної реалізації ідеї створення єдиної Європи він запропонував об’єднання вугільної та сталеливарної промисловості, що привело до появи 16 липня 1952 року першої з трьох європейських інституцій, на основі яких створено Європейський Союз – Європейського Співтовариства вугілля та сталі. Рішення стосовно відзначення Дня Європи було прийнято у 1985 році на саміті Європейського Союзу у Мілані. Відтоді це свято у Європі відзначається кожного року 9 травня. З 2023 року Україна святкує День Європи разом із усією європейською родиною   – 9 травня. Для українців це особливий день. Цей день – чудовий привід в...

  Уже чотири роки триває кампанія чеських скаутів із плетіння камуфляжних сіток для України. «За чашкою чаю та в гарній компанії ми разом в'яжемо камуфляжні сітки, зокрема, для машин швидкої допомоги, які рятують життя в Україні. Ми в'яжемо безпечнішу Україну» – так звучить запрошення приєднатися до кампанії, яку вже чотири роки організовують чеські скаути. Тепер сітки плетуть у місцевості Тухомнєржице в передмісті Праги. До цього збиралися в районі Голешовиці, раніше – в інших місцях. Тож долучитися до акції може багато людей з різних районів. «Ми знайшли місце, яке надала місцева громада, й організували тут простір для волонтерів, що хочуть долучитися», – розповідає координаторка проєкту Терезіє Імлауфова, місцева жителька. За професією вона соціальний працівник, тепер відповідає за операції в одному з фондів, який працює у сфері паліативної допомоги дітям. У просторому приміщенні під дахом однієї з будівель монастиря при старовинному замковому комплексі зібралася дюжина ...

  До відкриття Венеційської бієнале створили проєкт «Невидимий павільйон», присвячений українським діячам культури, які загинули внаслідок російської агресії. Ініціатором виступила Асоціація українських організацій в Італії (NAU). У межах проєкту у Венеції розмістили плакати з «альтернативною» програмою бієнале – подіями, які ніколи не відбудуться, бо їхніх учасників вбила росія. Зокрема, серед анонсів: читання з Вікторією Амеліною, яка загинула після ракетного удару по Краматорську у 2023 році; презентація дитячої книжки з Володимиром Вакуленком, якого російські військові катували та вбили під час окупації Харківщини у 2022 році; дискусія з кінорежисером Ігорем Малаховим, який загинув у 2023 році під Авдіївкою; поетичне читання з Нікою Кожушко, яка загинула внаслідок обстрілу Харкова у 2024 році. На кожному плакаті розміщено напис: «Скасовано! Автора вбила Росія», а також QR-код, що веде на моніторинговий сайт втрат серед українських культурних діячів, який створив PEN U...

  Агов, фактчекери! Готові кинути виклик діпфейкам і маніпуляціям? Умієте відрізняти маніпуляції від фактів? Тоді пройдіть нову Євровікторину з медіаграмотності від Представництва ЄС в Україні. Що ховається за клікбейтними заголовками? Чим відрізняється діпфейк від звичайного фото? Як не стати жертвою маніпуляції та навчитись відрізняти дезінформацію? Відповіді на ці питання ти дізнаєшся у новій Євровікторині до Міжнародного дня перевірки фактів. Заходьте на сайт Євроквізу та прокачуйте медіаграмотність - одну з ключових навичок безпечного пошуку новин у сучасному світі. https://euroquiz.org.ua/euroquiz?fbclid=IwY2xjawRe0M1leHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEe7WTBZjmenWpFle9i5fCsL6taobhmZHW5m2rqfX7_qNZEnYUfMCnYjMaSwfk_aem_nUFAbjis4aUGsCrR2d-W4w Перед початком вікторини, заповни коротку реєстраційну форму, яка дозволить визначити рівень гри (І чи ІІ) і у подальшому відслідкувати твою позицію у рейтинговій таблиці. Кожного дня у тебе є три спроби відповісти на 15 ...

  У «Видавництві Старого Лева» вийшла книга нідерландської  письменниці Тінеке Ґонінґ «Незвичайна історія Бо і Тома» — щира, зворушлива, дотепна історія про дівчинку з церебральним паралічем, яка щодня намагається бути «просто звичайною». Ця книга буде близька не лише підліткам, а й усім дорослим, які шукають чесну, глибоку й небанальну розмову про прийняття. Головна героїня книги  –  Бо. Їй дванадцять, вона має сестру Фенну, веде записники з п’ятого класу, мріє стати дослідницею, читає товсті книжки й розмовляє з лінивцем на стіні. А ще має спастичність. Через це її тіло не завжди слухається, а рухи та мова виглядають незграбними. У такі моменти Бо називає свій стан «хитавицею». Разом із родиною Бо переїздить до нового будинку в селі й дуже хоче почати все з чистого аркуша: стати «звичайною» і знайти друзів. Та «звичайним» бути непросто, коли твоє тіло щоразу поводиться непередбачувано, а світ навколо не готовий тебе прийняти. Щоб допомогти Бо призвичаїтись до новог...

  Щороку в травні Україна й світ відзначають Місяць обізнаності про ментальне здоров’я, щоб привернути увагу до важливості турботи про себе та нагадати про доступні можливості підтримки. Гасло: «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої». Ментальне здоров’я — це про щоденну якість життя: сон, концентрацію, здатність працювати, навчатися, витримувати навантаження і бути поруч із близькими. В умовах війни цей ресурс виснажується швидше, а потреба в підтримці зростає. Цей місяць підкреслює, що ментальне здоров’я — це не абстракція, а здатність повноцінно жити, працювати та бути поруч із близькими. З нагоди Місяця обізнаності про ментальне здоров’я в Україні розпочалася комунікаційна хвиля «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся». Вона є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, що впроваджується за експертної підтримки ВООЗ. Ми звикли жити в режимі «треба триматися». Робити свою роботу, дбати про близьких, реагувати на новин...

  Уряд Швеції скорочує використання цифрових інструментів у школах і пропонує повернутися до паперових книжок, зошитів і ручок. Швеція, яку вважають однією з найтехнологічніших країн Європи, почала активно впроваджувати ноутбуки в школах наприкінці 2000-х — на початку 2010-х років. 2015 року близько 80% учнів муніципальних старших шкіл мали індивідуальний доступ до телефона, ноутбука чи планшета. У 2019 році обов’язкове використання планшетів у дошкільній освіті внесли до навчальної програми. Правоцентристська коаліція, що прийшла до влади у 2022 році, змінила підхід. Уряд просуває гасло från skärm till pärm («від екрана до папки») і стверджує, що уроки без екранів допомагають дітям краще концентруватися, читати й писати. З 2025 року дитсадки більше не зобов’язані використовувати цифрові інструменти, а дітям до двох років не дають планшетів. У 2026 році у школах має набути чинності заборона на мобільні телефони навіть для навчального використання. Також школи вже отримали понад 2,1...

  У французькому видавництві XO Éditions на початку квітня вийшла друком друга книжка актора Жана Рено L’Évasion («Втеча»). Головною темою роману стало викрадення та депортація українських дітей росією під час війни.   Роман поєднує елементи шпигунського трилера з документальною основою, а також натхненний подіями війни росії проти України, покликаний привернути увагу міжнародної спільноти до проблеми незаконної депортації дітей. У центрі сюжету – колишня масажистка Емма, яку вербує французька зовнішня розвідка DGSE. Під прикриттям вона вирушає до Сибіру, щоб проникнути до так званого реабілітаційного табору для українських підлітків і задокументувати злочини, зокрема примусове утримання та ідеологічну обробку дітей.             За словами Рено в інтерв'ю виданню Télé 7 Jours, поштовхом до написання книги стали реальні історії викрадених українських дітей. Він зазначив, що був «надзвичайно шокований» масштабами злочину. «Я вважав божевіллям, ...

  28 квітня у продаж надійшла україномовна версія книжки Jingle BellZ колишнього військовополоненого з Чернігова Олексія Анулі. Це – сповідь про долю українських військовополонених у російських тюрмах та катівнях. Спочатку книга вийшла у 2025 році за підтримки уряду Латвії російською мовою і була призначена саме для розповсюдження до Росії з країн Азії та Кавказу. «Я планую на початку червня презентувати книгу в Києві, після – у Чернігові. Адже умовою видавництва було, що Київ — перше місто, бо видавництво повинне відзвітувати, що все ж таки її видали». Зі слів Олексія, також він планує презентувати Jingle BellZ у Кременчуці, Полтаві, Харкові, Одесі, Івано-Франківську, Львові, Луцьку, Миколаєві, Дніпрі, Кам'янському, Запоріжжі та Вінниці. Хоч книга й з'явилася у продажі, автор каже, що на презентацію варто прийти, де він розкаже, що він хотів донести аудиторії своєю історією. «Українська версія, за словами видавництва, більш адаптована для нашого читача. Саме тому вони ...

  Представники конкурсу Європейське дерево року 2026 визначили переможця. Ним виявився 400-річний дуб, який росте у в сільській громаді Рукаї в Литві. Церемонія, під час якої відбулося оголошення переможця, відбулася в Європейському парламенті в Брюсселі. За словами представника Литви на конкурсі, дуб колись був майже забутим, проте люди об'єдналися, врятували дерево та дали йому нове життя. Литовське дерево набрало 6153 бали та обігнало дику яблуню, яка росте у Словаччині та яка посіла друге місце. Словацькій дикій яблуні 150 років. Протягом цього часу вона росте посеред поля неподалік села Ж’яр. На сайті конкурсу зазначено, що дерево живе багато років завдяки місцевим мешканцям, які про нього піклуються з покоління в покоління. «Не піддається вітру, дощу, сніговим бурям та спеці у складних умовах на висоті 860 метрів», — додали на сайті конкурсу. Дика яблуня набрала 4766 бали, обігнавши кривий в’яз у Польщі. Польський кривий в’яз посів третє місце. 110-річне дерево височіє на...