Hello, Європа!

  Народився в Києві, був відрахований із художнього училища за участь у страйку, самотужки дістався Парижа і за кілька років перевернув уявлення про те, чим може бути скульптура. Перший українець, що брав участь у Венеційському бієнале. Олександр Архипенко був громадянином світу: його вважають своїм у всіх країнах, де він жив і творив. Водночас митець не забував про українське коріння. Музеї світу змагаються за його роботи, Christie's продає їх за мільйони, а в радянській Україні його імʼя десятиліттями було під забороною. 30 травня 1887 року в Києві народився хлопець, чий батько був інженером, винахідником, професором університету , а дід – іконописцем. Саме дід посіяв у ньому любов до мистецтва і невдовзі Сашко вже захоплювався роботами Леонардо да Вінчі. Навчатися пішов до Київського художнього училища, звідки його виключили в 1905-му за участь у студентських страйках. Продовжив навчання в студії відомого пейзажиста Сергія Світославського, в Московському училищі живопису,...

  Перша у світі пересадка нирки від померлого донора живій людині — це подвиг українського хірурга Юрія Вороного у Харкові у 1933 році. Безшовне зварювання живих тканин, що рятує тисячі життів під час операцій, — розробка нашого Інституту Патона. А його легендарний керівник Борис Патон очолював Академію наук України понад 50 років — абсолютний світовий рекорд серед керівників наукових академій. І це лише початок. ·        Микола Амосов рятував серця, провів тисячі операцій і став одним із піонерів біокібернетики та штучного інтелекту в медицині. ·        Ілля Мечников (видатний уродженець Харківщини) відкрив фагоцитоз і отримав Нобелівську премію у 1908 році, заклавши фундамент сучасної імунології. ·        Володимир Хавкін (одесит, чиє ім'я носить інститут у Мумбаї) створив перші ефективні вакцини проти холери та чуми, випробував їх на собі й врятував мільйони життів. · ...

  Володимир Хавкін  – бактеріолог, вчений з Бердянська, який винайшов вакцину від холери та чуми. Доти епідемії цих хвороб забирали мільйони життів по усій планеті. Володимир Хавкін народився в 1860 році в родині єврейського вчителя в Бердянську, тоді Таврійська губернія. Вищу освіту майбутній вчений здобув в Одесі. Його вчителем був Нобелівський лауреат Ілля Мечников, який розвинув у свого студента цікавість до вивчення мікроорганізмів. Пізніше Мечников запросить уже кандидата наук Володимира Хавкіна до Інституту Луї Пастера у Парижі, щоб разом досліджувати способи подолання інфекційних хвороб. Три роки Володимир Хавкін у лабораторії розробляє вакцину від холери, паралельно працюючи в бібліотеці Інституту. Після успішних тестів на тваринах, у 1892 році Володимир Хавкін переходить до тестів на людях. В червні він вводить вакцину собі самому і до кінця місяця оприлюднює результати свого дослідження перед біологічним товариством у Парижі. Наукова спільнота критично приймає винах...

Ці критерії є «переліком завдань», які Україна має виконати для просування в процесі вступу до ЄС: вони визначають, що потрібно зробити для відкриття та/або закриття переговорних кластерів. Вони допомагають українським інституціям визначати пріоритети та планувати реформи й законодавчі процеси, приводячи закони у відповідність до стандартів ЄС.  Критерії вимагають реального прогресу в реформах та практичних результатів. Їхнє виконання залежить не лише від ухвалення законодавства, а й від побудови сильних інституцій, здатних забезпечити практичне функціонування правил ЄС.  Отримання бенчмарків для всіх 6 переговорних кластерів є підтвердженням готовності ЄС підтримувати Україну на кожному етапі процесу вступу.

  Софія Окуневська — перша жінка-лікар з Галичини, доктор медицини, науковець і письменниця, член Наукового товариства імені Шевченка, активна діячка жіночого руху. Уперше в Західній Україні організувала курси для сестер милосердя, курси акушерок. Уклала словник української медичної термінології. Перша жінка-гінеколог в Галичині, відкрила власну лікарську практику, поміж того практикувала у Львові, Швейцарії, Чехії, австрійських таборах Першої світової війни. 12 травня 1865 року в селі Довжанка неподалік Тернополя в родині місцевого пароха Атанасія Окуневського народилася донька Софія. Коли Софії було 5 років, померла мама. Дівчинку віддали на виховання в сім’ю батькової сестри Теофілії та її чоловіка, греко-католицького священика, громадського діяча, посла Віденського парламенту й Галицького сейму Івана Озаркевича. Тут вона познайомилася і подружилася з кузиною Наталкою — майбутньою письменницею Наталією Кобринською. Освіту Софія отримала в шість класів, але її ерудованост...

  В Осло відкривають пам’ятник Єлизаветі Ярославні – доньці Ярослава Мудрого, відомій у Скандинавії як Елісів із Києва (Elisiv of Kyiv), королеві Норвегії. Цього року в Норвегії відзначають 1000 років із дня її народження. Єлизавета вийшла заміж за Гаральда Суворого, який згодом став королем Норвегії. За скандинавськими саґами, перед тим як повернутися на батьківщину і посісти трон, Гаральд певний час жив при дворі Ярослава Мудрого в Києві та служив у Варязькій гвардії у Константинополі. У переказах збереглися вірші, які він складав на честь своєї нареченої. Пам’ятник має назву «Вартова золотої обручки» – ця тема взята саме із саґ. Скульптура являє собою гранітний камінь із конічним отвором, заповненим оніксом. У момент, коли сонце стоїть у напрямку на Київ (азимут 121,5°), у прорізі з’являється «золоте кільце» світла. Авторкою пам’ятника є данська мисткиня Сідсел Бонде, яка перемогла у відкритому конкурсі. За умовами відбору, монумент мав гармонійно вписатися у простір площі, б...

  Український художник і педагог, який поєднав у своїй творчості течії імпресіонізму, модерну та реалізму. Киянин, що понад усе любив рідне місто, хотів зробити його всесвітнім культурним центром і відкрив власну художню студію на горищі "першого київського хмарочоса". Усе це про Олександра Мурашка — автора тієї самої "Дівчини в червоному капелюсі". Олександра Мурашка, чий талант підкорив увесь світ, часто називають російським художником, хоча найбільше він любив Україну і мріяв перетворити свій рідний Київ на міжнародний культурний центр. Уявіть Київ кінця XIX століття: на вузьких вулицях пахне фарбою та позолотою з іконописних майстерень, у величному Володимирському соборі працюють Васнєцов і Нестеров, а серед їхніх помічників — худий, сором’язливий підліток з великими мріями. Це був Олександр Мурашко — майбутній художник, якому судилося вивести українське мистецтво на європейський рівень. Олександр Мурашко народився 7 вересня 1875 року в Києві. Його вітчи...

  Синьо-жовтий прапор супроводжував українців протягом довгої історії і став державним прапором після здобуття Незалежності. Також синьо-жовті кольори має і кримськотатарський прапор –​ жовта тамга на синьому тлі. А хто ще уподобав собі синьо-жовте сполучення для національного чи регіонального стяга? ШВЕЦІЯ Скандинавська країна «Абби», «Вольво», ІКЕА та ультрапопулярної музичної стрімінгової платформи Spotify має дуже давні зв’язки з Україною – ще з давніх вікінгів 9-го та 10-го століть і пізніших часів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. На шведському прапорі – скандинавський хрест, типовий для прапорів Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії. Кольори прапору походять від гербу Швеції – «Тре крунур», «Три корони». Синій колір символізує справедливість, вірність та правду. Жовтий – щедрість. Хрест на шведському стязі також символізує християнський спадок шведської нації. Синьо-жовте поєднання кольорів притаманне шведам із 1275 року, з часів короля Магнуса Третього. БОСНІЯ І ГЕРЦ...