Hello, Європа!

  Гі Де Мопассан (повне ім'я Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан, фр. Henry-René-Albert-Guy de Maupassant) – один із найвпливовіших і найпопулярніших прозаїків ХІХ ст. Його справедливо називають одним із творців сучасної форми короткої розповіді – «батьком» новели. Гі де Мопассан народився 5 серпня 1850 року в замку Міроменіль біля міста Дьєп (департамент Приморська Сена). Його батько – Гюстав де Мопассан – належав до давнього аристократичного роду Лотарингії, предки якого володіли значними статками. Проте він отримав у спадок лише незначну частину майна, оскільки дід Гі Жуль Мопассан втратив більшу частину сімейної власності, продемонструвавши абсолютне невміння вести господарські справи. Його син Гюстав де Мопассан одружився на Лорі Ле-Пуатвен, представниці старовинного поважного сімейства. Через шість років після народження Гі та його молодшого брата Гі-Ерве стосунки між подружжям вкрай зіпсувалися через нерозважливий спосіб життя Гюстава. Лора забрала дітей і оселилася з хлопчика...

  Він був громадянином багатьох країн. Асимільований єврей, котрий розмовляв і писав німецькою, жив у Франції, а у снах бачив рідну Буковину. Целана називають «класиком модернізму», «поетом абсолютних матерій», «поетичним провидцем», «орфічним співцем», «королем поезії», «поетичним магом», людиною, котра продемонструвала, що, всупереч скептичному твердженню  Т. Адорно, «поезія після Аушвіцу» все ж таки існує. Насправді ж, він був простим єврейським хлопчиком, котрий знав вісім мов (цілком природно для поліетнічних Чернівців), їздив на пасхальні канікули до тітки в Лондон (Європа без кордонів!), вступив до «Підготовчої медичної школи» в Турі, де врешті-решт не зміг навчатися через початок Другої світової війни, тому і став студентом романістики Чернівецького університету, що 1940 року підпав під радянський диктат. За рік знову повернення румунських військ, уже під проводом СС. Утворення єврейського гетто, депортація батьків у Трансністрію, переховування в приміщенні фабри...

  Україна здавна приваблювала творчих особистостей. Нашій Батьківщині присвячували поетичні рядки письменники різних епох та країн. Усі ці рядки зливаються у дзвінку пісню любові до нашої землі. Українська тема — помітне та значне явище у розвиткові світового письменства ХІХ–ХХ століть. Образ України, її природа, героїчне минуле надихнули багатьох митців на створення літературних шедеврів.   Оноре де Бальзак Видатного французького письменника Оноре де Бальзака причарувала до себе польська шляхтянка Евеліна Ганська, володарка маєтку у Верхівні (нині — територія Житомирської області). «Україна — безмежне поле, царство хліба на благодатному чорноземі, який не потрібно удобрювати, а лише — засівати. Такі саме привітні, щедрі, як земля, хлібороби», — писав автор «Людської комедії». Бальзак любив Україну. Він називав її «прекрасним краєм, мешканці якого самі не знають, серед якої краси живуть». Уперше під’їжджаючи до маєтку Ганської, парижанин побачив дивовижну картину: до бі...