Hello, Європа!

  Террі Пратчетт — один із найпопулярніших британських письменників у жанрі фентезі та майстер сатиричного гумору. Його ім’я стоїть поряд із Джоном Толкіном, Джоан Ролінг і Клайвом Льюїсом. Людину, яка вміла посміхатися крізь труднощі і творила мистецтво, незважаючи ні на що. Його романи ніби малюють портрет свого автора – сильного борця, з непростою долею і лукавою посмішкою, якого нашій круглій планеті складно буде забути. Террі Пратчетт народився 28 квітня 1948 року в Біконсфільді, Англія. Там він пішов до школи, але одразу стикнувся з булінгом — директор школи дорікав Пратчетту за розлад мовлення. Коли хлопчику було 9 років, родина переїхала до Бріджвотера, де Террі склав іспит та отримав місце у Вищій технічній школі Вікомба. Жага до письменництва у Пратчетта виникла не одразу — спочатку він хотів стати астрономом. Майбутній письменник збирав листівки з чаєм Brooke Bond від Lipton про космос і мав телескоп, але йому бракувало математичних навичок. У школі він почав писати перші о

  В Україні виходить друком збірка інтерв’ю з українськими письменниками та журналістами,  які стали військовими та волонтерами, під назвою «Слова і кулі». До видання увійдуть розмови з людьми, які «роками творили український літературний процес і розвивали українську журналістику, а тепер перетворилися з оповідачів на суб’єктів історій – тих, хто оберігає наше теперішнє й робить можливим наше майбутнє». Усього до книжки увійшли 24 розмови. Майже два десятки із них протягом червня 2022-травня 2023 року публікувалися на сайті «Читомо». Героями цих розмов стали: Артем Чапай, Галина Крук, Андрій Любка, Тетяна Огаркова і Володимир Єрмоленко, Богдан Коломійчук, Ярина Чорногуз та інші.          Ще п’ять ексклюзивних інтерв’ю – із Павлом Вишебабою, Дмитром Лазуткіним, Лесею Ганжею, Федором Шандором та Олександром Михедом – були записані спеціально для книжки. «Багато письменників зізнаються, що в перші дні повномасштабного вторгнення розчарувалися в тому, що робили до того. Мова враз вияв

  Шекспір – видатний світовий літератор. І жоден твір ( за винятком Бібліїї ) не містить стільки крилатих висловів, як ті, що їх написав старий добрий Вільям. Ніхто так і не знає точної дати народження Вільяма Шекспіра, лише день його хрещення: 26 квітня 1564 року. Згодом хтось визначив 23 квітня днем його народження. Приблизно десь так воно й було. Крім того, ця дата ще й збігається з днем смерті Шекспіра – 23 квітня 1616 року. Вільям Шекспір – справжнісінький феномен. Попри те, що його біографію досліджують упродовж декількох століть, ми й досі знаємо про нього зовсім небагато. Навіть на сьогодні є літературознавці, які піддають сумніву те, чи відомі п’єси взагалі належать перу Шекспіра. Можливо, великим автором був насправді конкурент Вільяма Крістофер Марло, чи Едвар де Вер, чи філософ Френсіс Бекон – і з кожним із них пов’язана якась дивна теорія змови, яка належить до «шекспірівських детективчиків ». Хоч би хто це був насправді, він створив літературне диво: драми Шекспіра бу

  Фільтр разом із Smart Angel в рамках «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», за фінансової підтримки Європейського Союзу продовжує спецпроєкт про досвід найбільш медіаграмотних країн Європи. Розповідаємо про Данію, яка є однією з лідерів за рівнем медіаграмотності серед країн Європи! Данія посідає друге місце за рівнем медіаграмотності серед країн Європи. Згідно з Моніторингом плюралізму медіа, у Данії акцент робиться не на медіаграмотності, а на цифровій грамотності. Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI) демонструє, що навички користування Інтернетом в Данії одні з найвищих у ЄС. Навчання медіаграмотності в освітньому процесі Данії невід’ємно пов’язане із цифровою освітою. У 2022 році була затверджена Національна стратегія кібернетичної та інформаційної безпеки на 2022-2024 роки, однією з цілей якої було навчити дітей та молодь мислити критично та усвідомлювати загрози фейкових новин, кіберзалякування, онлайн-шахрайства тощо. У Данії нем

  Через ворожі обстріли енергосистема України — під постійними атаками. У частині областей вже відбуваються планові відключення електроенергії. Міністерство цифрової трансформації України надало українцям поради, як залишатися на зв’язку й мати доступ до Інтернету під час відключення електроенергії. Передусім фахівці рекомендують громадянам налаштувати домашній Інтернет, який може працювати до 72 годин без світла. Для цього варто уточнити у свого провайдера, чи перейшов він на енергоощадні інтернет-мережі за технологією xPON. Якщо ні, то необхідно: Знайти найближчого провайдера з xPON-мережею та подати заявку на підключення. Щоб прискорити процес, можна скооперуватися з сусідами. Придбати джерело електроживлення для WI-FI роутера з необхідним кабелем, щоб заживити роутер. Щоб залишатися на зв'язку, коли немає світла, можна скористатися національним роумінгом: Відключити автовибір мережі (для Android: обрати «Налаштування», далі «Мобільна мережа» або «Підключення», далі

  росія щоденно обстрілює українські території. Війна руйнує будинки, забирає людей та розбиває серця тих, хто втрачає своїх рідних і близьких. Кожен із нас щось втратив: мирне звичне життя, роботу та бізнес, близьких та знайомих, свою домівку та місто. Душевний біль, який виникає після втрати близької людини неможливо втамувати чи приглушити. Інколи найпростіше і найцінніше, що ми можемо зробити для іншої людини — це бути поруч. Бо в найтемніші часи саме близькі люди стають тим світлом, що тримає нас та повертає до життя. Декілька порад, що допоможуть підтримати людину, яка переживає втрату. Збережіть собі та поділіться цим дописом, щоб у разі потреби ви змогли стати опорою для тих, хто цього потребує.     Про ЮНІСЕФ ЮНІСЕФ у своїй діяльності відстоює права і добробут кожної дитини. Спільно з партнерами ЮНІСЕФ працює у 190 країнах і територіях задля переведення цього зобов'язання у площину практичних дій, докладаючи особливих зусиль для охоплення найуразливіших і соц

  Фільтр разом із Smart Angel в рамках «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», за фінансової підтримки Європейського Союзу розпочинає спецпроєкт про досвід найбільш медіаграмотних країн Європи. Розпочинаємо з Фінляндії  —  країни, що вже сьомий рік поспіль є лідером у рейтингу!   Фінляндія почала свою політику щодо медіаграмотності в 1990-х роках. На той час Міністерство освіти і культури опублікувало відповідний документ «Медіаосвіта в Фінляндії». У 2013 році Міністерство освіти і культури розробило національні керівні документи щодо медіаграмотності: «Цифрова програма Фінляндії 2011-2020» та «Програма політики щодо дітей та молоді 2012-2015». І вже у 2019 році Фінляндія опублікувала нову стратегію, яка була описана в документі «Медіаграмотність в Фінляндії», який визначає нові цілі та завдання для медіаграмотності в країні, зокрема важливість розвитку медіаграмотності для всіх громадян, незалежно від їхнього віку, соціального статусу чи місця