ТОП-10 найбільш медіаграмотних країн Європи: Данія
Фільтр разом
із Smart Angel в рамках «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з
протидії дезінформації», за фінансової підтримки Європейського Союзу продовжує
спецпроєкт про досвід найбільш медіаграмотних країн Європи. Розповідаємо про
Данію, яка є однією з лідерів за рівнем медіаграмотності серед країн Європи!
Данія
посідає друге місце за рівнем медіаграмотності серед країн Європи. Згідно з
Моніторингом плюралізму медіа, у Данії акцент робиться не на медіаграмотності,
а на цифровій грамотності. Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI)
демонструє, що навички користування Інтернетом в Данії одні з найвищих у ЄС.
Навчання
медіаграмотності в освітньому процесі Данії невід’ємно пов’язане із цифровою
освітою. У 2022 році була затверджена Національна стратегія кібернетичної та
інформаційної безпеки на 2022-2024 роки, однією з цілей якої було навчити дітей
та молодь мислити критично та усвідомлювати загрози фейкових новин,
кіберзалякування, онлайн-шахрайства тощо.
У Данії
немає єдиного законодавчого органу, відповідального за медіаграмотність,
натомість у національній політиці цифрова грамотність прописана як стратегічний
пріоритет.
У 2022 році
уряд представив нову національну стратегію цифровізації під назвою «Єдині в
цифровому розвитку», яка покликана надалі розвивати цифровізацію в країні. Уряд
прагне, щоб до 2030 року данці отримали більше цифрових навичок та могли
скористатися можливостями, які пропонує цифровий розвиток у світі.
Крім цього,
з початку 21 століття Данія зазнала цифрової трансформації державного сектору
та бізнесу, а також нових підходів у саморегуляції ЗМІ. Сьогодні у населення
гарно розвинене критичне мислення, а довіра та лояльність до власних медіа
висока. Інформаційний простір Данії потерпає від фейків, дезінформації,
використання в соцмережах ботів та навіть тролів. Але завдяки саморегуляції
медіа вони фільтрують маніпуляції, фейки та пропаганду, не дають потрапити у
інфопростір користувачів або зменшують вплив на них.
Клаус Хьорт
(депутат, колишній міністр фінансів, зайнятості та оборони), розповів про те,
як у Данію хотів потрапити російський пропагандистський канал RT. Російські
журналісти навіть нав’язували ідею, що у Данії поширена зоофілія. Але цьому
ніхто не повірив. Адже в країні знають, що таке російські телеканали та
довіряють власним медіа — канал RT зазнав поразки. Так само, російський Sputnik
зайшов у Данію, але закрився, бо його ніхто не дивився.
Варто
зазначити, що медіаграмотність Данії та онлайн-безпека інтегровані на рівні
загальної середньої освіти, а також професійно-технічної освіти.
Данці
привчають дітей ставити факти під сумнів, спонукають розвивати критичне
мислення та не вірити на слово. Під час навчання мотивують до висловлення
власної думки і наведення аргументів. Якщо дитина заперечить думку вчителя і
доведе це аргументами — отримує високу оцінку.
Медіаграмотність
як предмет входить до навчальної програми, а розвиток цифрових навичок
інтегровано у всі предмети.
Також
цікаво, що у Данії система саморегулювання журналістів почала існувати з 1960-х
років. У 1992 році прийняли закон про відповідальність медіа. Саме закон про
відповідальність ЗМІ надає гарантії ефективності роботи органу саморегуляції.
Орган саморегуляції завжди залишався авторитетним для ЗМІ. Адже в основі
саморегуляції лежить довіра журналістів до інституції та колег, що вони не
захищають владу або окремих політичних гравців, а лише ефективно виконують свою
роботу.
До
саморегуляції медіа в Данії входять наступні органи:
Рада з
питань преси (Press council);
Міністерство
юстиції – затверджує склад Ради з питань преси;
Спілка
журналістів (19 тисяч членів: журналісти, блогери, фотографи тощо);
Суспільний
мовник DR як приклад дотримання стандартів;
Міністерство
культури (має повноваження державного регулятора);
Рада з
питань радіо та телебачення;
Інститут
омбудсмана (представлені в суспільному мовнику DR, найбільшій ранковій газеті
Данії Politiken і телеканалі TV-2).
Варто також
відзначити Politiken — найбільшу газету у Данії. Її тираж налічує близько
300-400 тисяч примірників на день. Фішкою Politiken є колонка на другій
сторінці газети, яку веде омбудсман газети Б’ярне Шиллінг. Він розповідає про
помилки, які допустили у попередньому номері. Так газета показує, що не боїться
помилок та стимулює читачів перевіряти текст на одруківки.
Щороку вони
роблять близько 1500 виправлень, приблизно 75% з них стосуються мінімальних
помилок в іменах, географічних назвах, числах, статистиці. Зазвичай читачі
задоволені тим, що газета виправила помилку або пояснила, чому її там немає.
Джерело:
Коментарі
Дописати коментар