Hello, Європа!

  Україна завжди була частиною Європи не лише географічно, політично та економічно, а й культурно. Завдяки спільним цінностям, історії та постійному взаєморозвитку ми маємо подібності в національному вбранні, стравах, стилях мистецтва. Спільне знаходимо й у традиціях святкування зимових свят. Дізнавайтеся, чим схожі наші традиції!  

  Кутя – сакральна для українців страва. Вона супроводжувала нас крізь тисячоліття, була на святковому столі у найважчі часи, допомагала відчувати зв’язок поколінь і залишається з нами й зараз, як символ нескореності. Загалом кутю під час різдвяно-новорічних свят готували тричі, перший раз на Святвечір та Різдво, потім на Щедрий вечір та втретє — на Водохреще. Кутя є символом жертви Богу, мед – символ чистоти та Божого слова, а мак — родючості. Функція куті як обрядової страви – поминальна. Куштуючи кутю, ми долучаємося до поминання всіх наших померлих предків. Відповідно, вони на Різдво теж приходять до нас у дім, щоб скуштувати цю страву. Також горщики з кутею наймолодше покоління несло живим родичам, вшановуючи родинний зв'язок. Важлива особливість куті в тому, що вона має бути солодкою. Це теж пов'язано із поминальними традиціями українців. Загалом наші предки дуже шанували солодкий смак страв. До 19 століття із солодкого був лише мед та фрукти, поки не почали вирощувати ...

  Греція – це держава з довгою історією і старими цікавими традиціями. Однією з них є святкування Різдва. Православна Греція давно вже перейшла на григоріанський календар, за яким і відзначає Різдво одночасно з усім західним християнським світом у ніч з 24 на 25 грудня. Більшість греків повертаються на свої острови та міста, щоб провести Різдво зі своїми рідними та близькими. Для греків це завжди радість, в усіх куточках країни Різдво відзначається з особливим настроєм, оскільки супроводжується традицією прикрашати будинок, готувати особливі святкові страви і починати нове життя в новому році, виганяючи все погане з минулого. Хрещені батьки на Різдво обов’язково дарують подарунки своїм хрещеникам і ведуть їх до церкви, а вся країна прикрашається фігурками Святого Сімейства і світяться корабликами. У Греції ялинок майже немає, вони роблять різні моделі човнів і прикрашають їх. Діти розучують «каланда» – різдвяні пісеньки, прототип «колядок» – і, акомпануючи собі на металевому т...

Особлива дитяча книга за підтримки програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Книжка Гайді Лінде «Олівія і два її життя» розповість про те, як бути щасливою дитиною навіть у непростих ситуаціях. Розлучення батьків і життя на дві хати, стосунки братів і сестер, дружба і шкільні клопоти та, звісно ж, магія Різдва. Десятирічна Олівія проживає цілих два життя. Батьки дівчинки розлучені, і вона тиждень живе у тата, а тиждень — у мами. Якщо у будинку тата завжди спокійно, чисто та охайно, то у маминому – гармидер, веселощі й багацько жителів (п’ятеро дітей, п’ятеро звірят і двоє дорослих!), усі зі своїми проблемами та запитаннями. У домі мами мешкають й четверо синів її нового чоловіка Бйорна: близнята-непослухи Кім та Каспер, веснянкуватий та розумний Віктор і набурмосений старшокласник Рубен (у якого п-у-б-е-р-т-а-ц-і-я! – пояснює Бйорн). Спробуй знайти з усіма спільну мову! Крім того, цікавим персонажем ще є собака Ковбаса: дуже ласкава, але разом із тим і страшезно лінива (а ще вон...

  Різдвяні сердечка в Данії є одним із найяскравіших символів свята. Цей суто данський винахід досить рідко зустрічається за межами країни. Однак у Данії без цих сердець неможливо уявити Різдво. Автором першого плетеного паперового серця, що збереглося до теперішнього часу, був знаменитий данський казкар Г. Х. Андерсен. Вважається, що він сплів серце як подарунок для Матільди, молодшої доньки данського вченого - Ганса Ерстеда. Оригінальне серце, виготовлене з жовтого та зеленого паперу, зберігається в музеї   Г.Х. Андерсена в м.Оденсі. Паперова фігурка зовні нагадувала конуси, які раніше наповнювали солодощами та вішали на ялинку. Однак серце Андерсена не мало підвіски, тому, можливо, не призначалася для прикраси ялинки. Можливо тому данці мають такі сильні емоційні почуття до двошарових паперових сердець. Проте історія появи сердець на різдвяній ялинці залишається невідомою. До цього часу збереглася інструкція з плетіння сердець із двома смужками, зроблена в 1871 році. У ...

  Різдво у Данії відзначають з 24 на 25 грудня. Для багатьох данців Різдвяні свята - це особливе сімейне свято. У цей час запах лакриці міняється на запах кориці, кардамону та імбиру. У багатьох містах головні вулиці прикрашають ялинками та світильниками. Данці спалюють найбільше у Європі свічок, особливо це можна відчути під час різдвяних свят, коли у кожному віконечку красиво мерехтять свічки. В останні роки стало традицією прикрашати гірляндами та ліхтариками дерева, вулиці та оселі. Для діточок 23 грудня може бути найдовшим днем у році, адже вони чекають моменту, коли їм дозволять відкрити та роздивитися усі подарунки. Але   можна не тільки чекати, але й дуже гарно провести час напередодні Різдва, згадавши усі традиції. У цей день всі збираються разом, щоб надолужити час різдвяної метушні, коли усі ходили по магазинах та готувалися до свята: • Прикрашати Різдвяну ялинку: традиційно, ялинку прикрашають, зібравшись усією сім'єю. Це не тільки веселий час для дітей, уся сім'...

  Ммм, як він пахне, цей всесвітньо відомий лебкухен! Чарівно-пряний, з корицею і кардамоном, коріандром, імбиром і ваніллю! Кожен справжній ласун мріє побувати на Різдво в Нюрнберзі і спробувати нюрнберзький лебкухен із чашкою гарячої кави. Є версія, що назва   «Lebkuchen»,   походить від німецького слова «lebbe» (дуже солодке) або від латинського слова «libum» (тістечка). А може воно походить від слова «Lebenskuchen», що означає «пиріг життя», через цілющі властивості спецій у складі пряника. А можливо - від латинського терміна «libum», що означає «жертовний плоский пиріг». Історія Lebkuchen починається з Honigkuchen (Медовий пиріг). Ще близько 1500 р до н.е. древні єгиптяни пекли медові пироги, щоб класти їх в саркофаги своїх царів. Єгиптяни вірили, що мед є подарунком богів. Стародавні римляни також пекли медові торти і називали їх «солодким хлібом». У Німеччині ж першими освоїли приготування цих ласощів ченці. Вважається, що до Німеччини перший рецепт   прян...