Різдво в Греції: корабель замість ялинки та гранат на щастя

 

Греція – це держава з довгою історією і старими цікавими традиціями. Однією з них є святкування Різдва.

Православна Греція давно вже перейшла на григоріанський календар, за яким і відзначає Різдво одночасно з усім західним християнським світом у ніч з 24 на 25 грудня.

Більшість греків повертаються на свої острови та міста, щоб провести Різдво зі своїми рідними та близькими.

Для греків це завжди радість, в усіх куточках країни Різдво відзначається з особливим настроєм, оскільки супроводжується традицією прикрашати будинок, готувати особливі святкові страви і починати нове життя в новому році, виганяючи все погане з минулого.

Хрещені батьки на Різдво обов’язково дарують подарунки своїм хрещеникам і ведуть їх до церкви, а вся країна прикрашається фігурками Святого Сімейства і світяться корабликами. У Греції ялинок майже немає, вони роблять різні моделі човнів і прикрашають їх.

Діти розучують «каланда» – різдвяні пісеньки, прототип «колядок» – і, акомпануючи собі на металевому трикутнику, ощасливлюють своєю появою всіх сусідів, включаючи місцеві магазинчики, закусочні і навіть офіси. Вони співають: «Трігона каланда, каланда…», тобто «Коляда». Це – знак, що надходить Різдво Христове для всіх і кожного окремо.

У Греції також прийнято обмінюватися «фотіками». Фотіки – це шампури з нанизаними на них фруктами. Зазвичай використовують апельсини, інжир, яблука, льодяники. Нагорі встановлюють символ світла і надії – свічку.

Вже десятки років в Греції мирно співіснують два різдвяні символи – різдвяне дерево та корабель «каравакі». 

Прикрашення човна відносять до давніх часів, коли основним промислом греків було риболовство. Діти бавилися з іграшками-човниками, тримали улюблені іграшки під час виконання різдвяних колядок. Тому і назва  – не «караві» (корабель), а «каравані» човник.

А жінки прикрашали човни, щоб відзначити повернення  чоловіків з дальніх походів.

Європейську традицію прикрашати різдвяне дерево привіз до Греції її перший король  Отто, котрий був родом з Баварії. Першу ялинку встановили у 1833 році в королівському палаці в місті Нафпліо – першій столиці Греції.

Але грецькі історики пішли ще далі. Багато з них стверджують, що це не Греція позичила європейську традицію, а навпаки. Їх впевненість базується на тому факті, що в давньогрецьких джерелах згадується традиція прикрашати оливкові дерева.  Древні греки брали гілля оливи та прикрашали його фруктами, горіхами, насінням, червоними та білими вовняними нитками та називали «іресіоні» ( ειρεσιώνη).

У містах і селах Греції напередодні трьох свят: Різдва, Нового Року та Хрещення, — господарі будинків виходили в ліс у пошуках найміцнішого ялинового дерева або ж замість ялини використовували оливкове дерево, яке зрубували і приносили додому. Це дерево називали христоксіло (грец.Χριστόξυλο) — Дерево Христа. Дерево розрубували на дрібні полінця, які заносили до будинку, аби ним опалювати камін весь період свят — від Різдва до Водохреща.

Інша традиція, що зберігається донині, — чистка домашнього каміна. Мета цієї процедури полягала в тому, щоб вичистити начисто всю торішню золу, димар і трубу — все це для того, щоб злі духи і демони не змогли увійти до будинку в новому році. Увечері напередодні Різдва, коли вся сім'я збереться біля каміна, господар запалює вогонь із дров, нарубаних від Христового дерева. Народне повір'я говорить: поки тут горить дерево — тепло стає Христу там, в холодній Віфлеємській печері. У кожному будинку намагалися поратись так, аби дров христоксіло вистачило до Водохресних свят — Та Фота.

На Святвечір готують страви і пісні, і м’ясні. Стіл застеляють святковими скатертинами, на ньому стоять прикрашена свічка, вазон із червоною квіткою, Віфлеємська зірка, обов’язково – різдвяні солодощі: кураб’єдес (тістечка, припорошені білою цукровою пудрою) і меломакарона (тістечка з горіхами і медом). Солодощі випікають великими порціями, вони є також найкращим подарунком для гостей.

В усіх районах країни традиційною різдвяною стравою є голубці — лаханосармадес. Вони символізують обгорненого у пелюшки Христа. Готується також масляний пиріг, подаються соління (турша) і компоти з сухофруктів, а також христопсомо — різдвяний хліб із додаванням горіхів, родзинок і олив. Окрім того, традиційно у ці дні готують печеню зі свинини, індичку, начинену рисом, каштанами і родзинками, солодкий пиріг і варену пшеницю з цукром.

До речі, горіхи, сухофрукти та гранати - дуже важливі атрибути грецького різдвяного столу, що несуть особливе смислове навантаження. Так, горіхи - це символ життя і родючості, гранат - нового часу і достатку.

У Греції до Різдва обов'язково готують солодке частування. На прилавках кондитерських — захаропластіо — з'являються різдвяні солодощі: припорошені, немов снігом, цукровою пудрою кураб'єдес і посипані фісташками або волоськими горіхами меломакарона. Для приготування кураб'єедес і меломакарона зазвичай збираються бабусі і мами та готують солодощі великими порціями, аби потім вистачило роздати всім родичам і знайомим. Коробочки із домашньою різдвяною випічкою приносять близьким у дні святкових відвідин.

Різдво — час веселощів і радості, та на півострові Мані Різдво — ще й час страшних казок. Одна з цих казок — про калікандзарів, потворних і злих істот з підземного світу. Тому жителі Мані уникають виходити надвір вночі після Різдва, щоб не бути викраденими калікандзарами. У костюми калікандзарів вбираються на Мані діти, які обходять будинки з колядками.