СКАЖИ СНІДУ – НІ!
Сьогодні
таке захворювання, як СНІД, відомо в кожному куточку земної кулі. Його
справедливо називають великомасштабною епідемією, чумою 20-го і 21-го століть,
яка реально загрожує людству.
Щороку 1
грудня весь світ відзначає день боротьби зі СНІДом. Це не просто чергова
значуща дата в календарі, а день скорботи за мільйонами померлих від цієї
невиліковної хвороби.
В Україні
більш як половину нових випадків ВІЛ-інфікування виявляють на останній чи
передостанній клінічних стадіях. Лише кожен другий ВІЛ-позитивний українець
знає про свій статус.
5 МІФІВ ПРО ВІЛ/СНІД
Міф 1: ВІЛ
передається під час поцілунку чи рукостискання
Зовсім ні.
Слина,
сльози чи піт не можуть стати причиною інфікування ВІЛ. Вірус імунодефіциту
людини міститься лише у крові, спермі, виділеннях статевих органів та грудному
молоці.
Існує тільки
три шляхи інфікування: статевий, парентеральний (через кров) і від матері до
дитини. Інфікуватися через поцілунок,
рукостискання, спільний посуд, чхання, перебування в одному приміщенні
неможливо.
Міф 2: ВІЛ —
це те ж саме, що й СНІД
ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, що
поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від
інфекцій.
СНІДом
називають синдром набутого імунодефіциту: комплекс захворювань, які виникають
через руйнування ВІЛ-інфекцією імунної системи. У 80-90-ті синдромом набутого
імунодефіциту людини називали четверту клінічну стадію ВІЛ-інфекції.
Зараз
частіше говорять тільки про чотири стадії ВІЛ-інфекції, а термін СНІД вживають
рідше.
Міф 3: На
ВІЛ хворіють лише наркозалежні та повії
Споживачі й споживачки ін’єкційних наркотиків, а також працівники та працівниці комерційного сексу дійсно належать до переліку ключових груп ризику.
Міф 4: Жінкам,
які мають ВІЛ, не можна народжувати — дитина обов’язково буде ВІЛ-інфікованою
Через самостигматизацію
та страх багато жінок, які живуть з ВІЛ, не ризикують народжувати дітей, адже
бояться, що ВІЛ обов’язково передасться майбутній дитині. Насправді так
стається не завжди — будь-яка ВІЛ-позитивна жінка має шанс народити здорову
дитину. Якщо вона не приймає профілактичної терапії, такий шанс становить 27%.
Якщо приймає антиретровірусну терапію (далі – «АРТ») — ризик передачі вірусу
майже нульовий (близько 3% — якщо вона почала профілактику тільки під час
вагітності; і менш як 1% — якщо жінка приймає АРТ давно і має вірусну супресію,
тобто вірус у крові не визначається).
Міф 5: Від
ВІЛ неминуче помирають
ВІЛ має
чотири клінічні стадії — від першої найлегшої до летальної четвертої. Вчасне
виявлення і лікування дає змогу утримувати вірус на певній стадії. Приймати
препарати доведеться все життя, але це не означає постійно хворіти — це означає
не дати хворобі розвиватися.
Тривалість
життя людей з ВІЛ, які приймають АРТ, постійно зростає. Експерти наголошують,
що тепер тривалість життя людини, яка живе з ВІЛ та приймає АРТ, дорівнює
тривалості життя людей без ВІЛ.
Важливо
розуміти: дослідження в країнах з високим рівнем доходів показували, що люди з
ВІЛ, які приймають АРТ, можуть прожити довше в середньому на 20 років. Але ж
тривалість життя залежить і від того, в якому стані і в якому віці пацієнт
почав приймати АРТ, чи мав на той час інші захворювання (наприклад, рак).
Що раніше
діагностувати ВІЛ і розпочати лікування, то більше шансів прожити довге і
щасливе життя. Тож тестуймося!
Пропонуємо
Вашій увазі ряд коміксів, які покликані в легкій, жартівливій формі розвінчати
міфи про ВІЛ-інфекцію.
Вікторина «Жити
в світі, в якому є ВІЛ»
Позначте
серед запропонованих відповідей правильну.
Удачі у відгадуванні нашої вікторини!
Коментарі
Дописати коментар