Hello, Європа!

  «Я сама(сам) впораюсь» – іноді ми говоримо це не тому, що справді маємо сили. А тому, що боїмося здатися слабкими, незручними чи такими, що «не справляються». Але правда в тому, що жодна людина не може бути сильною весь час. Просити про допомогу – не означає відмовитися від відповідальності чи перекласти її на інших. Це означає чесно визнати: зараз мені потрібна підтримка. І це нормально.

  Як діяти, якщо через окупацію території, де мешкала або мешкає людина неможливо зареєструвати факт народження чи смерті рідної людини? Як відновити втрачені документи, отримати пенсію, знайти психологічну підтримку або допомогти дитині, яка постраждала внаслідок війни? А якщо пошкоджене житло - з чого почати та куди звертатися? Відповіді на ці та інші важливі запитання зібрано в шести практичних посібниках, розроблених у межах проєкту Ради Європи «Удосконалення судових та позасудових захисту прав осіб, постраждалих від війни». Збережіть посилання та поділіться з тими, кому це може бути потрібно. Часто потрібна інформація - це перший крок до розв’язання проблеми. 1.    Як підтвердити факт народження або смерті людини, якщо це сталося на тимчасово окупованій території? На п'ятому році повномасштабного вторгнення та на тринадцятому році військового конфлікту в Україні, сотні тисяч українців стикаються з труднощами під час оформлення документів про народження чи смерть рідн...

  Сьогоднішні виклики вимагають від тих, хто працює з дітьми, не просто емпатії, а максимальної фахової точності та доказових інструментів. І посилення знань українських спеціалістів та їхній доступ до передового світового досвіду є критично важливими для захисту ментального здоров'я майбутніх поколінь.  Можливість для такого професійного зростання та прямого діалогу з провідними європейськими експертами надав тренінговий проєкт «Спеціалізовані послуги для дітей та підлітків у сфері ментального здоров’я», який створено Координаційним центром КМУ / Mental Health UA у партнерстві з UNICEF Ukraine, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством освіти і науки України у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Унікальний професійний освітній проєкт у сфері ментального здоров’я дітей та підлітків реалізується у співпраці з Європейським товариством дитячої та підліткової психіатрії (ESCAP) та доктором Йоргом Міхаелем...

  Повага, гідність та принцип «помічати людину, а не її травму» — це основа взаємодії з людьми з інвалідністю. Розповідаємо, як правильно добирати слова, коли доречно пропонувати допомогу і яких фраз краще уникати у спілкуванні з людиною з ампутованою кінцівкою. Людина завжди має бути на першому місці. Тому у спілкуванні важливо використовувати коректні терміни та фрази: Ø крісло колісне; Ø людина, яка користується кріслом колісним; Ø людина, яка пересувається за допомоги крісла колісного; Ø людина, яка пересувається за допомоги крісла колісного буде «йти», а не «їхати»; Ø людина з ампутованою рукою/ногою, ампутованими руками/ногами/кінцівками.  Як правильно спілкуватися з людиною з ампутованою кінцівкою, коли доречно пропонувати допомогу і яких фраз варто уникати — пояснюємо на картках

  Цей допис вривається у твою стрічку новин, щоб нагадати: безперервне гортання не додає контролю, а лише виснажує емоційно і фізично. Без інформаційної гігієни складніше залишатися ефективними та дбати про справді важливе. Тож забирай собі поради, які допоможуть почистити стрічку та вберегти нерви.

  На шостому Саміті перших леді та джентльменів Summit of First Ladies and Gentlemen Ініціаторка розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», перша леді України Олена Зеленська презентувала «Глобальний словник стійкості» – видання, яке вперше об’єднало досвіди 38 країн і стало практичним результатом цьогорічного Саміту.  «Глобальний словник стійкості» відповідає на питання, які останніми роками ставить собі не одне суспільство. Як зберігати здатність діяти, коли звичний порядок руйнується? Що допомагає людям витримувати тривалий тиск, громадам – підтримувати зв’язки, інституціям – продовжувати роботу, а культурам – осмислювати втрати й знаходити орієнтири для майбутнього? До видання увійшли 38 понять, соціальних практик, інституційних моделей і культурних рамок, які показують конкретні механізми стійкості. Серед них австралійська mateship, що розкриває силу практичної підтримки людьми одне одного, норвезька dugnad – здатність громади органі...

  «Я вважаю, що проводжу забагато часу в соцмережах»  –  так думає понад половина опитаних підлітків 14–17 років (54,6%), за даними Європейського опитування учнів ESPAD в Україні. Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку, що охоплює дані з 38 країн світу, свідчить що серед 15-річних підлітків 65% дівчат і 55% хлопців проводять у соцмережах три години або більше. Водночас дослідження демонструють, що діти та підлітки, які користуються соціальними мережами понад 3 години на день, можуть мати вдвічі вищий ризик появи проблем із психічним здоров'ям, зокрема симптомів депресії та тривоги. Надмірне користування соцмережами має низку негативних впливів на різні сфери життя дітей та підлітків: 1. Проблеми зі сном. Активне користування соцмережами перед сном може спровокувати порушення сну, підвищити рівень тривожності та спричинити труднощі з концентрацією. 2. Зниження самооцінки та проблеми зі сприйняттям свого тіла. З переглядом контенту, зокрема в YouTube та I...

  Якщо у відповідь на ваші поради дитина закочує очі, а на питання: «Як пройшов день?» відповідає без зацікавленості у розмові — знайте, що ви в цьому не самі. Знайти підхід до підлітка може бути непросто, але налагодити здоровий контакт з дитиною дуже важливо. В рамках Місяця обізнаності про ментальне здоров’я читайте поради, як батькам спілкуватися з підлітками від Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».  Запитуйте: цікавтеся речами, які важливі для вашої дитини й її поглядами та уявленнями. Питайте, якої вона думки про події, ситуації та теми.  Слухайте:   показуйте свою зацікавленість, небайдужість, неупередженість та співчуття, навіть якщо не згодні з думкою дитини;  дивіться в очі, кивайте й ставте уточнювальні питання: «Чи міг/могла б ти пояснити, що маєш на увазі під …», «Чи правильно я розумію, ти відчуваєш …»;  дайте дитині відчути: те, що вона переживає, важливе для вас: «Цілком зрозуміло, що ти гніваєшся, на твоєму місці я б ...

  Рональд М. Рапі, Енн Віґналл, Сюзан Г. Спенс, Ванесса Кобем, Гайді Лінегем Допомога вашій тривожній дитині: покрокова інструкція для батьків. Ласкаво просимо до програми «Допомога вашій тривожній дитині». Бути батьками тривожної дитини — це як кататися на американських гірках. Хоча тривожні діти часто бувають уважними й турботливими, вони також можуть бути дратівливими й ставити додаткові вимоги до батьків залежно від моменту та емоцій. Часто родичі та друзі навіть не помічають страждань, які переживають і дитина, і її найближчі родичі. Коли дитина постійно налякана або занепокоєна й починає втрачати так багато життєвих благ, більшість батьків відчайдушно намагається їй допомогти. І цілком зрозумілим є розчарування, коли все, що робиться, здається, не працює. Іноді здається, те, що ви пробуєте, у довгостроковій перспективі обертається дітям на гірше. Оскільки більшість людей думає, що діти «просто колись це переростуть», багато сімей страждає протягом тривалого часу, перш ніж ді...

  З 25 травня стартує Тиждень безбар’єрності. Коли ми говоримо про школу, безбар’єрність – це не тільки пандуси, а й те, як ми спілкуємося. Це відсутність психологічних перешкод, які заважають учням і вчителям розуміти одне одного. Останній тиждень травня – це час, коли і вчителі, і учні вже подумки на канікулах, а сил на складні проєкти майже не залишилося. Ми знаємо, як важливо зараз не перевантажувати себе, а навпаки – додати в шкільні будні трохи більше легкості та тепла. Тому ми підготували для вас цей практичний тиждень-челендж. Це не додаткова робота, а прості щоденні кроки, які допоможуть провести ці фінальні дні з цікавістю, користю та приємним відчуттям спокою в класі. Щоб безбар’єрність стала частиною життя вашого класу, не обов’язково проводити довгі лекції. Достатньо щодня впроваджувати одну корисну звичку в спілкуванні. Ми пропонуємо вам пройти цей шлях крок за кроком, фокусуючись на дрібницях, які насправді мають величезне значення для психологічного комфорту. 5 ...

  Коли ми опиняємося в стресовій або конфліктній ситуації на роботі чи у спілкуванні з близькою людиною — емоції можуть затьмарити розум. Тривога, роздратування, злість провокують миттєву реакцію та відповідь, про які ми часто згодом шкодуємо. Це можна змінити й навчитися реагувати не імпульсивно, а усвідомлено. В рамках Місяця обізнаності про ментальне здоров’я ділимося дієвою технікою самодопомоги «СТОПП» від Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». СТОПП — це акронім, який містить алгоритм дій, як повернути собі контроль, коли відчуваєте, що емоції починають брати гору:  «С — СТІЙ»: якщо відчуваєте, що у відповідь на певну ситуацію емоції починають переповнювати, а думки ніби закручуються по спіралі — подумки скажіть собі: «Стій!». «Т — ТРИМАЙ ПОДИХ»: зробіть кілька повільних вдихів і видихів, спробуйте сконцентрувати увагу саме на них. Більше про техніки дихання можна дізнатися на сайті «Ти як?» https://howareu.com/tekhnika_dykhannia  «О — ОЦІНИ СТАН»: з...

  Щороку в травні Україна й світ відзначають Місяць обізнаності про ментальне здоров’я, щоб привернути увагу до важливості турботи про себе та нагадати про доступні можливості підтримки. Гасло: «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої». Ментальне здоров’я — це про щоденну якість життя: сон, концентрацію, здатність працювати, навчатися, витримувати навантаження і бути поруч із близькими. В умовах війни цей ресурс виснажується швидше, а потреба в підтримці зростає. Цей місяць підкреслює, що ментальне здоров’я — це не абстракція, а здатність повноцінно жити, працювати та бути поруч із близькими. З нагоди Місяця обізнаності про ментальне здоров’я в Україні розпочалася комунікаційна хвиля «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся». Вона є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, що впроваджується за експертної підтримки ВООЗ. Ми звикли жити в режимі «треба триматися». Робити свою роботу, дбати про близьких, реагувати на новин...