Hello, Європа!

  З 20 по 26 листопада одночасно на п'яти континентах у понад 40 країнах світу триває Міжнародний тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити. Його мета - привернути увагу громадськості до важливості вчасного виявлення цих небезпечних захворювань. В Україні близько мільйона людей не знають, що мають гепатит С. Кожен четвертий ВІЛ-позитивний українець не знає про свій статус. Раннє виявлення ВІЛ-інфекції є критично важливим для здоров'я та життя кожного пацієнта, а також для боротьби з епідемією загалом.  Кілька причин зробити швидкий тест на ВІЛ-інфекцію: Ø ви ніколи раніше не обстежувались на ВІЛ; Ø вживали або вживаєте наркотики ін’єкційним шляхом; Ø маєте незахищені статеві контакти з партнером або кількома партнерами з невідомим або позитивним ВІЛ-статусом; Ø плануєте вагітність, однак не знаєте, який ВІЛ-статус у вас та вашого партнера; Ø маєте захворювання, які рецидивують або тривалий час не піддаються лікуванню, що призначає ваш лікар. Ø позбутися

  Інтерактивний проєкт «Українська література в коміксах», започаткований у 2022 році, цього року поповнився 15 коміксами за творами видатних українських письменників: Олександра Довженка, Василя Стефаника, Івана Котляревського, Пантелеймона Куліша, Івана Багряного та інших. Загалом їх на сайті проєкту уже 20, https://ukrlitcomics.com.ua Проєкт має на меті залучити до читання української художньої літератури старшокласників. Формат коміксу шляхом графічної візуалізації сюжетів художніх творів дає змогу ознайомитися з відповідним історичним періодом та простежити зв’язок із сьогоденням. Ілюстрації до художніх творів у проєкті «Українська література в коміксах» покликані пробудити емоційний зв’язок минулого з теперішнім. Над коміксом за твором «Intermezzo» працювали у період, коли стався вибух на Каховській ГЕС: ілюстрації, створені креативною дизайнеркою Оленою Черкун, водночас пов’язані із враженнями від подій на Херсонщині та з цитатами з твору. Кожен комікс доповнений короткою ано

  Одна з найпрестижніших світових нагород для молоді оголосила переможців - і ними стали троє дівчат з України. Троє українських підлітків, котрі розробили два мобільні застосунки для дітей-біженців, отримали цьогорічну Міжнародну дитячу премію миру. Українці здобули цю нагороду вперше. 18-річна Софія Терещенко, 17-річна Анастасія Феськова та 17-річна Анастасія Демченко здобули перемогу серед 140 номінантів із 35 країн світу. Над розробкою мобільного застосунку підлітки спільно працювали ще у 2022 році. Однак після повномасштабного вторгнення рф вони змінили фокус свого проєкту, щоб допомогти дітям, які втекли від війни в Україні. Так вони створили два мобільні застосунки, які можна завантажити в App Store та Google Play. Один із застосунків називається “Refee”. Він призначений для дітей віком від 4 до 11 років і допомагає їм знайти всю необхідну інформацію, коли вони прибувають у нову країну. Це охоплює перші кроки, а також поради щодо спілкування, щоб вони могли отримати доступ до

  Толерантність – це перестати думати, що інша людина така ж, як ви. Перестати думати, що інші люди мислять так само швидко, як ви. Так само реагують, як ви. Так само діють в схожих ситуаціях. І зовсім недалекоглядно вважати, що інші люди можуть відчути точно те саме, що і ви. Толерантність – це розуміти, що інші люди абсолютно інші . Толерантність не означає терпимість, адже поважати і терпіти – це теж різні речі. Толерантність – це про повагу, прийняття і розуміння. Прийняти людей, які на вас не схожі, не означає відмовитися від своїх переконань, не означає поступитися, не означає програти. Бути толерантним означає бути сильним і, найголовніше, людяним. Давайте просто не будемо більше тицяти пальцями на людей, які інакше виглядають, яскравіше вас, сміливіше вас. Більше не будемо з жалості відводити погляд від людей на інвалідних візках. Не будемо більше ділити людей на "тих" і "цих". Толерантність – це акт волі, свідоме утримання від насилля, коли ми маємо можли

  Європейський Союз від початку широкомасштабного російського вторгнення стоїть пліч-о-пліч з Україною і надає їй всеохопну підтримку, водночас формуючи стратегію відновлення. Відродження економічного потенціалу українського малого й середнього підприємництва, інституційне й законодавче реформування умов для сприятливого розвитку бізнес-середовища – один із ключових пріоритетів допомоги Україні у повоєнній відбудові та модернізації, а також на шляху до набуття нею повноцінного членства у Євросоюзі. Яку саме підтримку від ЄС вже отримали і продовжують отримувати представники малого й середнього бізнесу в Україні? Дізнайтесь, спробувавши свої сили в міні-вікторині, розробленій у межах комунікаційної кампанії #РазомВистоїмо. Вікторина триватиме з 13 листопада до 6 грудня 2023 року. Кожного дня у вас буде одна спроба зіграти та покращити свій результат. Грайте та отримуйте 100 стильних і корисних подарунків від Представництва ЄС в Україні – 40 пледів (3 місце), 35 термокружок (2 місце) та

  В Україні видали комікс «Мій тато повернувся з війни», який пояснює дітям особливості спілкування з батьком, що повернувся з війни, допомагає зрозуміти його психологічний стан та сприятиме інтеграції в суспільство. Комікс допомагає розібратися в емоціях та стосунках, зрозуміти та вирішити конфлікти у родині, а також дає поради, як знайти спільну мову із ветераном. Комікс «Мій тато повернувся з війни» створений на основі життєвого досвіду ветеранів та їхніх родин, які поділилися із авторами своїми історіями та рекомендаціями щодо налагодження стосунків. Автором ідеї є військовослужбовець Ілля Шполянський, який задумав цей комікс ще 2015 року. Як ветеран і батько трьох дітей, він із власного досвіду знає, що таке адаптація до цивільного життя. Ілля Шполянський родом із Миколаєва і боронить Україну з 2014 року. Після широкомасштабного вторгнення росіян Ілля та його побратими повернулись до війська. Головний герой коміксу — це рудий кіт Патрон. Він уміє розмовляти. Кіт пройшов зі своїм

  Для українців створили антифейкову онлайн-гру «Хайп проти Правди». Учасники зможуть виграти два квитки на відвідини штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Центр інформації та документації НАТО  спільно з Центром стратегічних комунікацій StratCom Ukraine розробили онлайн-гру «Хайп проти Правди», яка допомагає покращити вміння відрізняти фейки та маніпуляції від правдивої інформації. Проєкт має на меті підвищити медіаграмотність української аудиторії та її стійкість до створеної росією дезінформації, зокрема пов’язаної з темою НАТО в Україні. Протягом 10 хвилин у грі відбуватиметься активне експериментальне навчання. Гравець матиме завдання — постати у ролі фальшивого медіамагната і поширювати дезінформацію, забувши про етичні норми, відповідаючи на питання про цінності НАТО чи допомогу Україні. Щоб досягти успіху в грі, потрібно вибирати варіанти, які є явно фальшивими, маніпулятивними та вводять в оману, адже так можна набрати якомога більше підписників і підняти свій рейтинг. Через такі а

  30 років тому, 1 листопада 1993 року, набув чинності Маастрихтський договір – угода про створення ЄС, яка започаткувала Європейський Союз у сьогоднішньому вигляді. Маастрихтський договір – один із найважливіших правових актів в історії ХХ ст., є логічним продовженням понад 40-річної історії євроінтеграції. Європейський Союз є результатом кількадесятилітніх старань, спрямованих на інтеграцію Європи. Потреба побудови європейської спільноти з’явилась після закінчення Другої світової війни. Створення понаддержавних структур повинно було сприяти відбудові Європи і забезпечити мирне співіснування народів. Ідею створення «Сполучених Штатів Об’єднаної Європи» вперше висунув Вінстон Черчіль, виступаючи у 1946 р. з промовою у Цюріху. Впродовж майже п’ятдесяти років на реалізацією цієї ідеї працювало багато знаних політиків, яких часто називають «батьками-засновниками» ЄС. Маастрихтський договір було укладено 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт у Нідерландах. Його підписали Бельгія, Велико

  170 років тому засвітилася перша у світі гасова лампа. З цього часу гас стає найуживанішим у світі продуктом освітлення, яким навіть зараз, на початку XXI століття, ще користується третина людства. Одного осіннього вечора 1853 року на початок вулиці Коперника, яка тоді ще називалася Широкою, під аптеку, котра тоді називалася «Під золотою зорею», під’їхав кінний екіпаж з Борислава. Бориславський винокур, єврей Абрагам Шрайнер, привіз для власника аптеки, угорця Петера Міколяша, декілька бочок. Але в них було не вино, а звичайнісінька нафта. Шрайнер, у довірливій розмові з угорцем, переконав його спільно профінансувати дуже вигідну, на його думку, справу одержання з нафти горілки. Власник аптеки запросив до розмови своїх фармацевтів: чеха Йогана Зеха і нащадка львівських вірмен Ігнація Лукасевича. Перегонкою нафти вони займалися вже давно, виготовляючи з неї різноманітні мазі і ліки. Коли вони почули з вуст свого господаря безглузду ідею про виготовлення з нафти горілки, це був для них