Hello, Європа!

  Міністерство культури України внесло традиційне святкування греків України «Панаїр» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Панаїр – одне зі значимих для грецької спільноти України релігійних, громадських та сімейних свят. Традиція поєднує звичаї різних часів і демонструє динамічну природу нематеріальної культурної спадщини. Назва свята походить від давньогрецького слова «πανηγύρι», що означає «гуртом» або буквально – «загальне зібрання». «Панаїр – це жива традиція, яка об’єднує покоління греків України, зберігає пам’ять, мову, звичаї та відчуття спільноти. Внесення цього елемента до Національного переліку – важливий крок для його збереження і передавання наступним поколінням», – зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна. Панаїр проводять у день святого покровителя громади або в іншу важливу для неї дату. Святкування складається з церковної та світської частин. Післ...

  Дні європейської спадщини у 2026 році в Україні пройдуть у вересні, а у Львові події відбудуться 11–13 вересня. Тема 2026 року «Спадщина під загрозою: Відродити, Протистояти, Переосмислити» відображає нагальну потребу в діях і творчому підході до захисту нашої спільної спадщини. Сьогодні культурна спадщина стикається з новими викликами. Війна, кліматичні зміни, урбанізація, міграційні процеси та стрімка цифровізація ставлять під загрозу не лише історичні будівлі та пам’ятки, а й традиції, ремесла, мови, усні історії та культурну пам’ять громад. Саме тому тема Днів європейської спадщини 2026 акцентує на необхідності захисту та переосмислення нашої спільної спадщини. Ця тема піднімає питання про те, як ми визначаємо пріоритети і захищаємо культурну спадщину, пропонуючи можливість підвищити обізнаність про критичні загрози, що стоять перед нашим антропогенним і природним середовищем, і про те, як ми можемо зберегти його для майбутніх поколінь.  Вона підкреслює важливість збереж...

  Фестиваль Лимонів у французькому Ментоні – яскраве, захоплююче свято, яке щороку приваблює тисячі відвідувачів з усього світу. В цьому році фестиваль проходить з 14 лютого по 1 березня. Присвячений він лимонам та іншим цитрусовим. Ментон  –   курорт, розташований на заході Французької Рів’єри, у 30 км від Ніцци. Завдяки дуже м’якому клімату тут лимонні дерева цвітуть і плодоносять цілий рік. Є легенда про те, що Єва у райському саду зірвала лимон. Після вигнання вона довго шукала родючу землю, щоб посадити «золотий плід», доки не знайшла нарешті прекрасну Ментону. Це маленьке містечко — вибуховий коктейль з французької елегантності та італійського життєлюбства, спокуси і драйву. Колись тут полюбляли відпочивати українські аристократи, а творчі люди їхали сюди за натхненням.   Перший лимонний захід в Ментоні відбувся в 1928 році: це була виставка квітів і цитрусових в саду готелю Riviera Palace. Фестиваль лимонів почав офіційно відзначатися в 1934 році, а п...

  Дні європейської спадщини 2025 року проходитимуть під гаслом «Спадщина та архітектура: вікна в минуле, двері в майбутнє», що є відображенням різноманітного архітектурного ландшафту, що формує культурну ідентичність Європи, водночас відзначаючи 50-ту річницю «Європейського року архітектурної спадщини» 1975 року.   Ця ініціатива Ради Європи мала вирішальне значення у визнанні архітектурної спадщини як ключового фактора, що визначає якість життя, та покращенні зусиль щодо її збереження по всій Європі.  Тема 2025 року «Архітектурна спадщина» підкреслює художні та технічні досягнення архітектури, демонструючи все: від величних пам'ятників у галасливих містах до народних будівель у сільській місцевості. Вона підкреслює, як архітектура виходить за рамки простої функціональності, слугуючи потужним символом місцевої та національної історії, культурної ідентичності та колективної пам'яті.   Логотип Днів європейської спадщини натхненний символом, який використовувався під ч...

  Щороку в серпні весь світ вшановує тих, хто щодня дарує незрячим людям свободу руху, впевненість і незалежність –  собак-поводирів. Міжнародний тиждень собак-поводирів було започатковано, щоб віддати належне цим героям на чотирьох лапах і підвищити обізнаність про важливість собак у житті людей з обмеженими можливостями. Цей тиждень є можливістю для всього світу подякувати та визнати величезну роль собак-поводирів. Перші згадки про собак, які допомагали незрячим, датуються ще I століттям н.е.  Перші собаки-поводирі, або як їх зараз називають собаки-провідники, з'явилися у Франції в госпіталі при незрячих ще у XVIII ст. Але цілеспрямована підготовка таких собак почалася після Першої світової війни, коли багато військових втратили зір.  У 1916 році в Німеччині відкрилась перша школа собак-поводирів у місті Ольденбург. Поступово ідея поширилась по Європі та світу. Навчання собак-поводирів, в середньому, займає близько 10 місяців. Навчена собака-поводир знає близько 30...

  У багатьох країнах завершення навчального року — головний привід висловити подяку вчителям, сказати їм добрі слова, привітати. Адже початок навчання святкувати не заведено. Тож у червні, коли проходять останні уроки, учні пишуть листівки педагогам. А у випускників, які прощаються зі школою, свої традиції. Фінляндія: смітять та йдуть до храмів Випускникам старшої школи дозволено мало не… рознести школу вщент. Юнаки та дівчата надягають смішні костюми та перевертають меблі, деруть та розкидають папір тощо. Насправді речі, звісно, не псують, лише зчиняють безлад. Ті, хто пристойно поводився всі ці роки та дотримувався правил, тепер можуть відвести душу. А прибирають за ними учні того класу, який наступного року буде випускним. Так вони починають відчувати відповідальність за школу. Щоб було цікавіше прибирати, випускники розкидають серед сміття цукерки для тих, хто наводитиме лад. У деяких містах випускники їздять на машинах та кидають цукерки у натовп. Це свято має назву Пенккарі...

  Сьогодні, 21 травня, вперше Україна відзначає День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. Цей день покликаний віддати шану та відзначити внесок національних меншин і корінних народів, які протягом століть збагачують культурну мозаїку України. Їхня спадщина та багата культура – невід’ємна частина нашої історії, нашої ідентичності та нашої сили. Різноманітні традиції, мистецтво, звичаї, мови й релігійні переконання збагачують спільний український простір. Завдяки цій різноманітності ми сильніші, мудріші, відкритіші до світу. Наша єдність – у розмаїтті, яка вистояла крізь незліченні випробування й залишається стійкою в умовах нинішньої повномасштабної війни, коли ворог прагне посіяти розбрат за етнічними та релігійними ознаками. Але Україна залишилася цілісною – завдяки згуртованості, взаємній повазі та солідарності між усіма громадами. Адже наша країна є частиною великої європейської родини, де повага до прав та гідності кожного є фундаментом сталого розвитку та майбутнь...

  День Європи — свято, що відзначається 9 травня в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті. День Європи в сучасному Європейському Союзі був запроваджений у 1985 році Європейськими спільнотами (організацією-попередницею ЄС). Ця дата згадує Декларацію Шумана від 9 травня 1950 року, створену Робертом Шуманом, яка пропонувала об'єднати вугільну та сталеливарну промисловість Франції та Західної Німеччини. Це призвело до створення Європейської спільноти з вугілля та сталі, першого Європейського співтовариства, створеного 18 квітня 1951 року. Рішення стосовно відзначення Дня Європи було прийнято у 1985 році на саміті Європейського Союзу у Мілані. Європейський Парламент визнав День Європи у 2008 році. Відтоді це свято у Європі відзначається кожного року 9 травня. На сьогодні День Європи разом з єдиною європейською валютою євро, синім прапором, на якому зображено коло золотих зірок та гімном – є політичним символом та атрибуто...

  Великдень — найважливіше християнське свято. У Польщі перед святами вітрини магазинів прикрашені гілочками верби, пасхальними зайцями і курчатами, а в супермаркетах рушає кампанія знижок на продукти і товари, без яких на Великдень не обійтись. 10 польських великодніх страв без яких годі уявити польський Великдень. Біла ковбаса, журек, маківник та сирник... Польські традиційні великодні страви – несподівані, вишукані та натхненні весною. Біла ковбаса Великдень – це свято копченостей і шинки, та центральне місце на столі займає біла ковбаса. Це некопчена ковбаса з меленої свинини, з додатком яловичини і телятини, в натуральній оболонці, приправлена ​​сіллю, чорним перцем, часником та майораном. Її подають у традиційному супі – журеку. Зазвичай вона є у польському великодньому кошику. Переважно її подають вареною – з хроном, гірчицею або цвіклями (бурячками з хроном). Журек Журек або жур – це суп, зварений на домашній або купленій заквасці з житнього борошна. До нього додають ва...