Нематеріальна культурна спадщина кримськотатарського народу

 

Особливе місце в культурному різноманітті України посідає спадщина кримськотатарського народу. Його традиції, мистецтво, танці та кулінарна культура є невіддільною частиною історії Криму, а їхнє збереження набуває особливого значення в умовах російської окупації півострова.

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесено чотири елементи, пов’язані з кримськотатарською культурою:

Орьнек, кримськотатарський орнамент та знання про нього. Традиційна система орнаментів, кожен із яких має символічне значення. Орьнек використовують у вишивці, кераміці, ювелірному мистецтві та інших видах декоративно-ужиткового мистецтва. У 2021 році його також внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

 Практика та культурний контекст приготування чібереків і янтиків. Традиційні страви кримських татар із тонкого прісного тіста та соковитої м’ясної начинки. Чіберек смажать у великій кількості олії до золотистої скоринки, тоді як янтик готують на сухій пательні без додавання жиру, а після приготування часто змащують вершковим маслом. Рецепти цих страв передаються в кримськотатарських родинах із покоління в покоління.

Кавова традиція кримських татар. Кава з’явилася в Криму ще у XVI столітті та поступово стала невіддільною частиною культури гостинності. Її приготування супроводжує важливі події в житті кримськотатарських родин. Зокрема, саба к’авесі означає ранкове частування кавою в сімейному колі, келін к’авесі – каву, яку молода невістка готує для родичів після весілля, а байрам к’авесі – каву, якою традиційно частують із нагоди радісних подій або під час релігійних свят, зокрема Курбан-байраму чи Ораза-байраму.

Агир ава ве Кайтарма, традиційний танець кримських татар. Танцювальна традиція, що сформувалася ще у XVIII столітті та збереглася попри депортацію кримськотатарського народу 1944 року. Танець поєднує дві частини: повільну, стриману «Агир ава» та динамічну, запальну «Кайтарму». Особливе значення мають рухи рук і корпусу, які передають емоції та символічні образи. Традиційно цей танець виконують під час весіль та інших родинних урочистостей, об’єднуючи різні покоління кримських татар.

Водночас до Національного переліку внесено й традицію приготування ет аяклака, караїмського пиріжка з м’ясом, яка представляє культурну спадщину караїмів Мелітополя, ще одного корінного народу України.

 Сьогодні, коли Крим перебуває під російською окупацією, кримськотатарська культурна спадщина опинилася під загрозою. Переслідування представників корінного народу, вимушене переміщення та політика асиміляції створюють перешкоди для збереження й передачі традицій наступним поколінням.

 Збереження кримськотатарської нематеріальної культурної спадщини є важливою складовою захисту колективних прав корінного народу України, його самобутності та історичної пам’яті.