Hello, Європа!

  Долина Луари – унікальне місце, яке здавна цінували французькі герцоги та королі. Саме тут, уздовж берегів річки, вони будували свої найрозкішніші замки та палаци, які навіть через століття вражають уяву. Свого часу тут творилася історія та вершилися долі, а сьогодні кожен може побачити розкішні інтер’єри та захопитись вишуканістю та багатством обстановки. Долина Луари, яка занесена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розташована в середній частині найдовшої річки Франції – Луари,  площа долини – близько 31 000 гектарів. Її називають колискою французів і французьким садом завдяки великій кількості виноградників та фруктових садів. Знаменита своїми історичними місцями, архітектурою і винами, долина була заселена ще з періоду середнього палеоліту. Історія Долини Луари — це захоплива подорож крізь епохи, де кожен камінь стародавніх замків, кожен берег річки і навіть тиша виноградників зберігають відлуння минулих століть. Це не просто історичний регіон Франції — це живий музей...

  Напевно, чи не всі знають Чорногорію завдяки блакитно-прозорому Адріатичному морю та затишним пляжам, але на сході країни на кордоні з Албанією та Сербією розташований химерний і неймовірно гарний гірський масив Проклетіє (Prokletije) або Північно-Албанські Альпи. Зі своїми вражаючими вершинами, глибокими долинами та незайманими альпійськими озерами цей гірський хребет вабить шукачів пригод досліджувати його віддалені стежки, спостерігати захоплюючі краєвиди та занурюватися в необроблену та неприборкану пишноту Чорногорії. Існує гіпотеза, що назва пішла від «прокляті (гори)», можливо тому, що вони сприймаються як непереборні і дикі. В албанській мові використовують іншу назву гірського хребта – Alpet Shqiptare, що означає «албанські Альпи». Найвищою вершиною Чорногорії є Зла-Колата (Zla Kolata) заввишки 2534 метри, розташована на кордоні Чорногорії й Албанії. У південній частині Динарського нагір'я, витягнуті із заходу на схід на 100 км височіють гострі шпилі гір, тут розкину...

  Цього разу завітаємо до найбільшого острова Естонії з незвичною назвою – Сааремаа. Острів омивається водами Балтійського моря, від материка до нього можна дістатися тільки на паромі. Сааремаа налічує лише 31 000 мешканців, а понад   10 000 гектарів тут займають ліси. Сучасна назва острова (з наголосом на перший склад) перекладається з естонського як «Острівна земля» ( «Саар» - «острів», «Маа» - «земля»). Згадки про Сааремаа зустрічаються в багатьох стародавніх текстах, починаючи з «Географії» Птолемея середини II ст. н. е. і різноманітних скандинавських хронік і саг. Слава у жителів острова була, прямо скажемо, специфічна: вони контролювали вихід в Балтійське море з Ризької затоки. Іншими словами, займалися морським розбоєм. Найвідоміші, в прямому сенсі легендарні, особистості на острові Сааремаа – міфологічні персонажі Великий Тилль і його дружина Пірет. Тилль був велетнем, йому нічого не варто було відвідати брата на сусідньому острові, протопавши до нього по дну про...

  Затишний мальовничий   Дінан розташований за 90 км у південно-східному напрямку від Брюсселя, у провінції Намюр. Це малесеньке містечко , але приголомшливо красиве завдяки скелі, на тлі якої котить свої води річка Маас і підноситься незвичайний міський собор. Коли саме Дінан з’явився   на мапі Європи, достеменно невідомо, хоча історики стверджують, що обжили цю місцину кельти, адже назва Дінан походить з кельтського divo-nanto, що означає «священна долина». Перші згадки Дінана у літописі датуються 824 роком, коли місто було під Римською імперією. Цьому місту випала нелегка доля. Дінаном володіли іспанці, нідерландці, французи, бельгійці, німці. Його купували і продавали, захоплювали силою, передавали за міжнародними угод ами, міняли на інші міста. Головною визначною пам’яткою Дінан а є чудовий готичний собор Нотр-Дам-де-Дінан XIII століття. Собор був побудований на місці романського храму, який   зруйнували   у 1227 році брили, що впали зі скелі. Спо...

          На півдні Італії на узбережжі Адріатичного моря розташувалося маленьке казкове містечко Альберобелло (Alberobello). Маленькі білі будиночки в Альберобелло мають настільки незвичний вигляд, що виникає відчуття, ніби ви потрапили в казку, а з найближчих маленьких дверей ось-ось з’являться гноми. Дивовижні будівлі  називаються «труллі». За історичними документами будинки-труллі стояли тут ще з кінця XIV століття. Однак деякі історики стверджують, що такі незвичайні куполоподібні споруди з'явилися на території сучасного Альберобелло значно раніше. До речі, подібні будинки зводилися ще задовго до появи на мапі Римської Імперії. Назва міста походить від дубового лісу (красивих дерев), а назва казкових будиночків від слова «трулло», що в перекладі з латинської означає - купол (будиночки з куполом). Альберобелло почав заселятися у другій половині ХVI століття селянами, які працювали на графів з династії Аквавіва. Відповідно до законів Неаполі...