Hello, Європа!

  v У Нідерландах помічник Святого Миколая поспішає з подарунками дітям 5 грудня, а в Латвії є найщедріший Салавецис (Дід Мороз): дарує дітям подарунки від Святвечора аж 12 днів поспіль. v Німці здавна дуже полюбляють різдвяні вистави акторів-аматорів, які стали основою сучасного вертепу. До речі, у Німеччині кажуть, що традиції різдвяних ярмарків світ завдячує саме цій країні. v У Бельгії різдвяні пряники бувають заввишки в один метр! Так є віддавна, коли діткам приносив подарунки Святий Миколай, якого тут називають Пер Ноелем французи готують святковий торт у формі поліна, бо раніше на Різдво чоловіки в родині вибирали найбільше поліно, обносили навколо різдвяного столу і кидали у піч. v Поляки під час вігілійної вечері залишають вільне місце за столом для подорожнього або неочікуваного гостя. У Польщі це дуже родинне свято, у колі сім’ї, а вже новий рік зустрічають де інде – у ресторанах, клубах. v В Австрії про появу подарунків дітям сповіщає різдвяний дзвіночок – час

  Український екологічний стартап Greenbin, який допомагає позбутися пластикового сміття за винагороду, вже понад рік активно розвивається в Польщі. Раніше команда стартапу зареєструвала фірму в Познані, а ще отримала там 45 тисяч євро гранту на розвиток проєкту.   Як це працює. Потрібно завантажити додаток Greenbin в Google Play або App Store. Зараз він доступний чотирма мовами: українська, російська, польська та англійська. Відразу після реєстрації з'являється невелика інструкція, що потрібно зробити. Вам необхідно мати наклейку QR-коду для того, щоб відсканувати і зробити кожну пляшку унікальною, щоб відстежити її шлях. Таку наклейку можна взяти в спеціальних пунктах, позначених на карті. У нашому додатку є карта, на якій є 2 види об'єктів. Перший - це де можна взяти наклейки QR-кодів, другий - куди можна принести пляшку і викинути. Ви скануєте штрих-код, після цього відразу з'являється інформація про саму пляшку, з-під чого вона, і скільки балів можна отримати за те

  Новий рік неможливо уявити без ошатної ялинки. А чи знаєте ви, чим прикрашали ялинку в давнину?   Традиція наряджати ялинку на Різдво з’явилася приблизно в XVІ столітті в Європі. Спочатку прикраси були їстівними: яблука, солодощі, льодяники, фрукти, печиво та інше. Ролі гірлянд виконували свічки. Вважається, що саму традицію прикрашати ялинки іграшками придумав Мартін Лютер ще в XV столітті, але ще 100 років прикрасами служили тільки свічки, а ялинки були дуже маленькими, такими, щоб їх можна було поставити на стіл. Перші новорічні кулі з’явилися пізніше: вони були створені в 1848 році в Німеччині в містечку Лауша. Їх виготовляли зі скла, яке всередині було покрите шаром свинцю. З часом замість свинцю стали використовувати нітрат срібла. Поступово їстівні прикраси були замінені на вироби з фольги, паперу, вати. Вже в XVIII столітті з’явилися прообрази сучасних ялинкових іграшок: позолочені шишки, яєчні шкаралупки, фігурки з латуні. Вважається, що ідея з кулями прийшла в рік нев

  Зимові свята - це особливий час, насичений атмосферою добра, тепла і родинного затишку. Час, коли трапляються справжні дива. Для жителів   Польщі Різдво (Boże Narodzenie), безсумнівно, вважається одним з найурочистіших та найважливіших свят. Святкують його 25 грудня, на відміну від українців, які зустрічають Різдво 7 січня. Поляки трепетно ​​ставляться до цього світлого і    по-справжньому сімейного свята, дотримуючись і зберігаючи його традиції з давніх часів. Святкуванню Різдва передує Святвечір (Wigilia). День перед Різдвом - 24 грудня - це справжнє таїнство, оскільки відбуваються останні приготування до урочистого вечора в дружньому колі сім'ї. Вігілія - ​​день молитви, коли поляки ходять в костьоли на службу, святково прикрашають будинки, готують різноманітні страви національної кухні. У цей день не можна сваритися, бути грубим. Навпаки, потрібно до кожного ближнього проявляти чуйність і увагу, не відмовляти в допомозі, якщо хтось її потребує. У день Вігілії потрібно пр

  У норвезькому місті Берген в найтемніший місяць року з'являється місто з імбирних пряників як символ щастя і святкового настрою. Цій традиція вже майже двадцять років.   Серед майже двох тисяч експонатів є зменшені копії людей, будинків, поїздів, кораблів і навіть колеса огляду. В Торуні (Польща) існує два музеї, присвячені пряникам. Музей пряників відкрився в Торуні в 2015 році на колишній пряникової фабриці 19-го століття, що належала Густаву Уізу, який експортував свої вироби навіть у Японію і Австралію. Гості можуть побачити історичні пряникові форми й обладнання і дізнатися, як виготовляються, упаковуються і подаються пряники. Живий Музей пряників запрошує відвідувачів на середньовічну кухню, щоб спробувати себе в якості пекаря під керівництвом майстра пряникової справи і пряникової відьми. Цікаво, що імбирний пряник став героєм багатьох казок. Герої братів Грімм Гензель і Гретель потрапили до пряничного будиночка, де жила відьма, що мало їх не з’їла. Такі будиночки випіка

  Різдво - головне свято в Італії ... А це значить, що італійці дотримуються безліч унікальних різдвяних традицій! Ось деякі з найбільш популярних різдвяних традицій Італії v Італійці відкривають різдвяний сезон (і починають прикрашати ялинку) в День Непорочного зачаття, 8 грудня. Саме тоді з'являються прикраси (на вулицях і в будинках) і починаються різдвяні ярмарки. Прикраси і величезні різдвяні ялинки можна знайти на головних площах, наприклад, перед Колізеєм в Римі або на Міланській площі Пьяцца Дуомо. v Вісім днів до Різдва - це період, який називається Novena. У цей час вулиці міст і сіл заповнюються колядниками, що співають традиційні пісні. v Якщо ви перебуваєте в Римі, на півдні Італії або на Сицилії, зверніть увагу на волинщиків (zampognari) - вони спускаються  з найближчих гірських поселень , щоб зіграти свої веселі фольклорні гімни. v Вертеп (Presepi). Поряд з вогнями, вінками і деревами в церквах і на площах виставляються вертепи. Виготовлення цих  вишукано прикраш

  Якщо якогось холодного осіннього   ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися за героїв, якщо ви хочете зануритися в дивне сплетіння казки та нашої дійсності та пройти захоплюючий квест, розкриваючи найпотаємніші життєві таємниці, то вам сюди. До роману шведського письменника Фредеріка Бакмана «Моя бабуся просить їй вибачити».    Це історія про непрості стосунки матерів і доньок. Історія про те, як бути інакшим у жорстокому світі однолітків, які, попри свою строкатість, будь-якої інакшості не визнають. Про війну і біженців. Про післявоєнний синдром і відсутність повоєнної реабілітації – і зовсім не важливо, прапор якої країни красується на вашій формі. Про втрату, що збиває з ніг. Про вибачення, які ніколи, чуєте, ніколи не пізно просити! Це історія про те, що треба вірити. Попри все. Треба вірити. У центрі  оповіді семирічна дівчинка Ельза, що живе з матір’ю та вітчимом у звичайному шведському будинку. Ельзі зараз непросто: вона втратила  бабу

  Парламент Нової Зеландії - законодавчий орган країни, до складу якого входять Монарх Нової Зеландії - Королева Єлизавета ІІ та Палата представників Нової Зеландії.   Королева Єлизавета ІІ зазвичай представлена в парламенті генерал-губернатором.   Палата представників зазвичай складається зі 120 членів парламенту. 71 депутат обирається безпосередньо виборцями, решта місць займають депутати за партійними списками на підставі частки кожної партії в загальному партійному голосуванні.   Ані монарх, ані її генерал-губернатор не беруть участь у законодавчому процесі, за винятком підтвердження та схвалення королевою законопроекту, прийнятого Палатою, відоме як надання королівської згоди, яке необхідне для того, щоб законопроект став законом. До 1951 року у структурі парламенту існувала ще і верхня палата — Законодавча рада Нової Зеландії.   Загалом парламент Нової Зеландії був створений у 1854 році і є одним із найстаріших законодавчих органів у світі, що постійно діють. Засідає у

  Усім відомо, що православні та католики відзначають це свято в різні дні: перші – 19 грудня (за новим стилем), другі – 6 грудня (за старим). Та загалом, суті свята це не змінює. Діти по всьому світу пишуть Миколаю листи, в яких розповідають про подарунки, які б хотіли отримати в цю казкову ніч, і кладуть їх на підвіконня, звідки їх забирають помічники святого. А ще люди вважають, якщо в переддень свята загадати бажання, то є велика ймовірність, що воно збудеться. Ще одне вірування стверджує, що свято Миколая – останній день у році, коли варто розрахуватись з усіма боргами. Загалом, традиції більшості країн в цей день не надто відрізняються. Наприклад, подарунки дітям приносять усюди, завжди це робить Миколай (як би його не називали)… Однак, німецькі дітлахи, перш ніж лягти спати, розвішують усюди спеціальні черевички або шкарпетки, щоби святий заповнив їх подарунками. А якщо маля пустувало, то може отримати звичайну різку замість іграшок. А ось для італійського містечка Сассарі,

  Імбирний пряник давно став традиційним смаколиком, який є обов’язковою окрасою різдвяних свят у Європі і по всьому світі. Він буває різних видів – і як м’який і вологий пиріг, так і як сухий пряник. Можливо у них різне походження, але склад схожий – в ньому є імбир, мед і меляса. Відразу кілька країн борються за право вважатися його батьківщиною - у Великобританії стверджують, що імбирне печиво винайшли мандрівні англійські ченці, Німеччина називає батьківщиною цих ласощів Нюрнберг, ну а в Швеції говорять, що рецепт пряників з перцем і імбиром винайшли саме місцеві кулінари. Як би там не було, найбільшим авторитетом користується легенда саме про англійського ченця, який якось напередодні Різдва, готуючи святкову вечерю для братів, випадково перевернув ємність з прянощами у готове тісто для печива. У невдалого кухаря не залишалося іншого виходу, крім як поставити в піч зіпсоване, як він вважав, тісто. Але, на подив ченця, печиво припало до смаку братам. Назва цих ласощів варіювала