Новорічний ялинковий бум! Або як все починалось

 

Новий рік неможливо уявити без ошатної ялинки. А чи знаєте ви, чим прикрашали ялинку в давнину?

 Традиція наряджати ялинку на Різдво з’явилася приблизно в XVІ столітті в Європі. Спочатку прикраси були їстівними: яблука, солодощі, льодяники, фрукти, печиво та інше. Ролі гірлянд виконували свічки.

Вважається, що саму традицію прикрашати ялинки іграшками придумав Мартін Лютер ще в XV столітті, але ще 100 років прикрасами служили тільки свічки, а ялинки були дуже маленькими, такими, щоб їх можна було поставити на стіл.

Перші новорічні кулі з’явилися пізніше: вони були створені в 1848 році в Німеччині в містечку Лауша. Їх виготовляли зі скла, яке всередині було покрите шаром свинцю. З часом замість свинцю стали використовувати нітрат срібла.

Поступово їстівні прикраси були замінені на вироби з фольги, паперу, вати.

Вже в XVIII столітті з’явилися прообрази сучасних ялинкових іграшок: позолочені шишки, яєчні шкаралупки, фігурки з латуні.

Вважається, що ідея з кулями прийшла в рік неврожаю яблук, які було прийнято вішати на ялинку, і склодуви виготовили штучні яблука. До початку ХХ століття в моді були розкішні ялинки, посипані іграшками, мішурою і канителлю, тобто тонкими срібними нитками.

В Україні на початку ХХ століття були дуже популярні бурульки, кулі, намисто, іграшки з тканини, вати і пап’є-маше.

Ялинкові прикраси мають певну символіку. Наприклад, зірка, що вінчає верхівку «різдвяного дерева», уособлює Віфлеємську зірку, а кулі – заборонений плід з райського дерева, що вкусили Адам і Єва.

У 30-ті роки ХХ століття в Європі й Америці була популярна класична різдвяна символіка, великі лампочки, кулі і мішура.

Слово «гірлянда», що прижилося в багатьох мовах, походить від старофранцузького «gerland». Так французи називали прикрасу у вигляді сплетених ланцюжком квітів. Тепер це слово в основному асоціюється з популярною ялинковою прикрасою.

У 50-тих роках в Європі були популярними двосторонні іграшки з картону, які робили об’ємними, картинки в техніці літографії, які наклеювали на вату або дріт, а також ароматні пряники.

У грудні 2005 року нью-йоркський магазин «Heart To Heart», що торгує новорічними та різдвяними прикрасами, представив оригінальну новинку: святкові ялинки, які кріпились до стелі (вартість дерева з кріпленням – 360 доларів) або до стіни (440 доларів).

В Україні ялинкові іграшки у вигляді фігурок популярніші, ніж за кордоном. Прикрашаючи ялинку, там нерідко обходяться одними лише кулями, причому одноколірними (у нас частіше використовують кулі з картинками або пофарбовані в кілька кольорів).

У 2000-ні роки в Європі були дуже популярні «крижані іграшки» — вони створювали враження крижаного нальоту на ялинці, а також прості прозорі кулі.

У 2008 році лауськими майстрами була створена дуже дорога скляна ялинкова кулька вартістю 20 000 євро, кулька прикрашена ажурним плетінням з 12-каратного золота з 120 діамантами.

    У кожної країни є традиційні ялинкові іграшки, а також ті, що обов’язково вішають на щастя. Так, в Німеччині це лускунчик, у країнах Скандинавії — різдвяний козел, у Фінляндії — свічки і прапори, в Бразилії — шматочок бавовни, в США — фігурка янгола, в Японії — вишиті вручну кулі темарі.