Hello, Європа!

  У світі існують тисячі пам'ятників і меморіальних комплексів жертв Голокосту, і щороку їхня кількість збільшується. Меморіал замордованих євреїв Європи в Берліні Меморіал жертвам Голокосту — розташований в центрі Берліна (Німеччина) між Бранденбурзькими воротами й елементами бункера колишнього керівництва нацистської Німеччини (рейхсканцелярію було знищено 1945 року за наказом радянського командування). Відкрито меморіал 2005 року в пам'ять про євреїв — жертв нацизму. Меморіал являє собою величезне поле з 2711 сірих плит. Рівні ряди та впорядкованість наводять на думки про порядок і диктатуру Третього рейху, а відсутність написів на плитах — про безіменні могили, куди скидали тіла вбитих. Ще одна інтерпретація порожніх плит — мовчання німців, які спостерігали за трагедією. Ландшафт меморіалу нерівний, він змушує спускатися вниз. Одна з інтерпретацій такого шляху — поступове витіснення, або «зникнення», євреїв із суспільства: спочатку соціальні обмеження, потім гетто і зрештою

  Під час Другої світової війни народ Великої Британії пережив те, із чим стикаються нині українці. Постійні сигнали повітряної тривоги, бомбардування та блекаути не зламали їх, а Британія стала однією з країн-переможниць. Після одного з повітряних нальотів загорівся Музей природознавства. Поки його гасили, вода потрапила на 147-річне насіння шовкового дерева з колекції, і воно згодом проросло. Бомби зруйнували зоопарк, звідти втекла зебра, і городяни бачили на вулицях чорно-білу примару. Жителів міста закликають проводити в протигазі щонайменше 30 хвилин на день, щоб звикнути до нього на випадок газової атаки. Дітям видано протигази із зображенням Міккі Мауса. Про це писали лондонські газети восени 1940-го, в розпал масових бомбардувань англійських міст німецькими літаками. 7 вересня 1940 року в Британії було схоже на 24 лютого 2022 року в Україні — мешканці Лондона прокинулися від вибухів. «Лондонський бліц» тривав вісім місяців. За цей час під бомбами загинули понад 40 тисяч

  Нещодавно британське видання Financial Times опублікувало список найбільш очікуваних книжок 2024 року (What to read in 2024), де зібрано 56 нон-фікшн і 17 художніх видань на різну тематику. До цього списку увійшла книга Олександра Михеда «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення», яка побачить світ у червні 2024 року під назвою «Language of War» у Allan Lane, підрозділі британського видавництва Penguin Books, що спеціалізується на серйозній нонфікшн-літературі.   «Я почав писати цю книжку у перший день вторгнення і працював над нею протягом року, фіксуючи ключові точки нової дійсності та розлами свідомості. Ця книжка — про мене, мою родину, друзів, які стали нашою родиною. І друзів, яких дав цей рік. Ця книжка — про те, що з нами сталося. У книжці вміщено чотири розмови. З Євгеном Терещенком, кіборгом, який захищав Донецький аеропорт 2014 року і був змушений знову іти на війну. З Ларою Яковенко, художницею, яка була вимушена залишити все і переїхати за кордон із матір’ю. З Євгеном

  «Мою дитину цькували місцеві учні і нам довелось перевести її на дистанційну освіту в українську школу. Ходити до місцевої школи дитина боїться». Через війну тисячі дітей були змушені переїхати до інших країн і адаптовуватися там. Комусь це вдалось, а хтось зазнав булінгу з боку місцевих дітей. Зазвичай діти не спішать ділитись подібним, тому батькам варто бути уважними до фізичного й емоційного стану своїх дітей, щоб вчасно виявити проблему. Як діяти батькам, якщо дитина стала жертвою булінгу Якщо розмови не допомагають, варто звертатися до психолога. Лінія психологічної допомоги фонду «Голоси дітей» , де безоплатно допомагають дітям і батькам, які переживають досвід війни: 0800210106; або чатбот, куди зручно звертатися тим, хто виїхав за межі країни. Національна гаряча лінія для дітей і молоді: 116111, 0 800 500 225. Teenergizer надає онлайн-консультації для підлітків за телефоном : 066 136 33 14. Жодна дитина не має залишитись наодинці з травмою війни. Це місія благ

  Команда По той бік новин створила тест для визначення рівня інфомедійної грамотності для дітей «Онлайн-Міць: перевір, чи взяли би тебе в дитячі кібервійська» . Тест складається із 7-ми питань.   «Обговорення ситуацій, описаних у цьому тесті, допоможе розвинути у дітей критичне мислення та вміння безпечно поводитися в Інтернеті. А головне — вони зрозуміють, що у будь-якій ситуацій і за будь-яких труднощів завжди можуть розраховувати на допомогу батьків чи опікунів», — зазначає команда «По той бік новин». Розробники радять проходити його дітям разом із батьками або опікунами . Ви можете знайти цей тест на онлайн-платформі Фільтра, де зібрані  матеріали з медіаграмотності для різних аудиторій. https://filter.mkip.gov.ua/batkam/?fbclid=IwAR1Wc-NRGaGRG0H5HNzr5b8Tuy1S3PmOXrSDXlrUk6WaOfcf-aKP01vTXLs «По той бік новин» - незалежна інформаційна кампанія з медіаграмотності, фактчекінгу та розвитку критичного мислення, яку впроваджує «Інститут розвитку регіональної преси» з 1 серпня 2

  4 січня відзначається Всесвітній день азбуки Брайля, започаткований на честь дня народження винахідника шрифту для незрячих Луї Брайля. У дитинстві він осліп, проте адаптувався до нового способу життя й створив відому на весь світ систему – шрифт Брайля. Завдяки такому алфавіту люди із вадами зору можуть читати, писати та отримувати важливі знання. Азбука являє собою набір музичних, математичних символів та букв алфавіту, кожна з яких утворена із випуклих крапок. Для людей з вадами зору життя в замкнутому просторі створює низку проблем в аспекті незалежності та ізоляції. Насамперед для тих, хто покладається на використання дотику, щоб передати свої потреби та отримати доступ до інформації. Азбука Брайля надзвичайно важлива у контексті соціальної інтеграції. У світі нараховують приблизно понад 2,2 мільярди незрячих людей чи з порушенням зору. За даними ВООЗ, приблизно 1 мільярд випадків сліпоти або порушень зору є наслідком відсутності профілактики та лікування. Щоб зберегти здоро