Hello, Європа!

  За даними ДСНС, Україна сьогодні є найбільшим мінним полем планети. 174 тисячі квадратних кілометрів, а це 30 % від загальної площі держави, потенційно забруднено та потребує розмінування. За площею – це більше, ніж територія Хорватії, Нідерландів, Бельгії, Швейцарії та Люксембургу разом узятих. Саме тому нині приділяють багато уваги освітнім проєктам, які можуть вберегти життя дітей і навчити їх обережного поводження з невідомими та вибухонебезпечними предметами. Діти є вразливими у надзвичайних ситуаціях не лише під час війни, а й у мирний час. Вони частіше ризикують травмуватися чи поранитися, втратити родичів, для них існує більша ймовірність залишитися самотніми та безпорадними. Дітей важливо готувати до надзвичайних ситуацій для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої ситуації, не була шокуючою та травматичною. Обізнаність дітей про ризики, пов’язані з надзвичайними ситуаціями, ладна убезпечити їхнє здоров’я та життя і після завершення бойових дій. Для уч

  Вступ України до ЄС вигідний не тільки українцям, але і самому Євросоюзу. І більшість громадян країн ЄС це розуміють та достатньо відкриті до ідеї приєднання України, а теза про те, що ЄС не зацікавлений у приєднанні – це «вкид», який поширює російська пропаганда в країнах ЄС. Завдяки Україні Євросоюз посилить свою геополітичну роль, зміцнить обороноздатність, отримає можливість цифровізувати державні послуги за українським досвідом та стане більш підготовленим до викликів сьогодення. Україна надасть новий поштовх для ще більшого розвитку Європейського Союзу. Матеріали розроблені Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Міністерством культури та інформаційної політики України.

  Панакота – ніжний вершковий десерт, який нагадує "полегшений" варіант желе. На відміну від останнього, у цього смаколика ніжніша консистенція, м’якша структура та яскравий ванільний смак. Основний інгрідієнт панакоти– жирні кондитерські вершки (можна брати як рослинного, так і тваринного походження). Можна і молоко – страва вийде менш калорійною, але більш схожою на "молочне желе" ніж на класичну панакоту. До готової панакоти подають свіжі фрукти, або ж зверху на ній готують додатковий шар із фруктового пюре, джему чи желе – це вже справа особистого смаку.   Батьківщина десерту – північ   Італії. Немає точних відомостей про те, хто і як винайшов цю страву.   Історія походження панакоти заплутана та неоднозначна. Деякі стверджують, що рецепту всього лише 100 років, а хтось говорить, що ще в 18 столітті в книзі «Il cuoco Piemontese» зустрічається дуже схожий рецепт, названий «білий натуральний крем». У перекладі з італійського panna cotta означає "варені ве

  Шведське видання книжки Лариси Денисенко «Майя та її мами» отримало престижну премію Пітера Пена і здобуло срібну зірку.  Срібною зіркою книжку відзначили у 2023 році. Кошти з продажу шведського видання ідуть на підтримку українських дітей. «Майя та її мами» — це книжка-картинка, створена правозахисницею Ларисою Денисенко у співпраці з ілюстраторкою Марією Фоєю. Її видали навесні 2017 року у видавництві «Видавництво». У 2022 році книжка вийшла у Великій Британії і стала бестселером в Ірландії. У Швеції книжка вийшла у видавництві «Bonnier Carlsen» в перекладі Давида Шибека. «Майя та її мами» — оповідь дівчинки Майї, яка вчиться в четвертому класі, де кожна дитина походить з інакшої сім’ї. Майя ділиться з нами історіями родин однокласниць і однокласників. Є дві дівчинки, які народилися внаслідок штучного запліднення. Є дівчинка, яка живе з татом і «другою» мамою, бо її «перша» мама в Австралії. Ще одна живе з бабусею, бо батьки на заробітках за кордоном. Одна живе з мамою і вітчимом

  Великдень — одне з найбільших християнських свят у світі. Цього року Великдень у Польщі святкували 31 березня. Через повномасштабну війну багато українців змушені були відзначати це сімейне свято не у рідному домі, а за кордоном. Багато українців зустрінуть Великдень у Польщі. Великодні традиції у Польщі мають свої цікаві особливості. «Похорон» оселедця і журека Обряд прощання з постом, який ще називають «Похороном журека й оселедця». Ця давня і, на жаль, забута традиція. Ще до середини ХХ століття поляки дотримувалися суворого посту, утримуючись від споживання не тільки м'яса, але й від кисломолочних продуктів і цукру. В очікуванні Великодня люди харчувалися в основному оселедцем і пісним журеком (суп на основі ферментованої житньої муки). Якщо згадати, що Великий Піст триває 40 днів, то можна собі уявити, наскільки полякам ці страви набридали. Саме тому напередодні Великодня вони здійснювали обряд закопування журека й оселедця. Оселедець найчастіше виготовляли з дерева аб