Święta Wielkanocne у Польщі

 

Великдень — одне з найбільших християнських свят у світі. Цього року Великдень у Польщі святкували 31 березня.

Через повномасштабну війну багато українців змушені були відзначати це сімейне свято не у рідному домі, а за кордоном. Багато українців зустрінуть Великдень у Польщі.

Великодні традиції у Польщі мають свої цікаві особливості.

«Похорон» оселедця і журека

Обряд прощання з постом, який ще називають «Похороном журека й оселедця». Ця давня і, на жаль, забута традиція. Ще до середини ХХ століття поляки дотримувалися суворого посту, утримуючись від споживання не тільки м'яса, але й від кисломолочних продуктів і цукру. В очікуванні Великодня люди харчувалися в основному оселедцем і пісним журеком (суп на основі ферментованої житньої муки). Якщо згадати, що Великий Піст триває 40 днів, то можна собі уявити, наскільки полякам ці страви набридали. Саме тому напередодні Великодня вони здійснювали обряд закопування журека й оселедця.

Оселедець найчастіше виготовляли з дерева або картону. Нерідко оселедець не ховали, а «розвішували» — найчастіше прибивали до дерева. Таким чином його ніби карали за те, що  займав місце м’яса на столі.

Часто селяни ходили по селу з наповненими попелом горщиками і стукали по них. Попіл символізував печаль, тому спершу ним обмазували хати сусідів, а потім розбивали горщик на знак завершення посту і наближення радісного дня Воскресіння Христового.

Цікаво, що традиція символічного похорону їжі існувала не тільки у поляків. Подібний звичай був також в іспанців.

 

Пасхальний кошик

Практично в кожному польському домі напередодні Пасхи готують пасхальний кошик, який потім несуть до костелу на освячення. Там обов'язково повинні бути крашанки, ковбаса або шинка, хрін, цукровий баранчик і сіль, а також фігурка баранчика, яка займає почесне місце у кошику, на святковому столі і символізує  зображення Ісуса Христа. Цікаво, що освячені продукти можна їсти лише у неділю.

Маленькі плетені кошики прикрашають серветками, квітами, гілочками верби.

За народними традиціями , освячені продукти мали магічну силу: сіль сипали в криницю — щоб вода була чиста і смачна, хлібні скоринки залишали на випадок шкірних захворювань, а кістки від м’ясних страв закопували в землю, щоб забезпечити родючість.

Відвідування костелу

У Великий четвер у храмах згадують останню вечерю Христа з учнями. В цей день священики під час літургії омивають ноги дванадцятьом прихожанам, що символізує служіння людям. Цей обряд походить із Біблії: перед трапезою, яку Леонардо да Вінчі зобразив у монументальному розписі «Тайна вечеря», Ісус омивав ноги своїм дванадцятьом учням.

У Страсну П'ятницю Церква згадує страсті і розп'яття Ісуса. В цей день багато поляків беруть участь у Хресній Дорозі — богослужінні, під час якого віруючі роздумують про страждання й муки Христові.

Субота — день очікування. Навіть ті, хто вкрай рідко ходить до костелу, беруть «свєнцонку» (тобто великодній кошик) і йдуть до святині. Священики провадять освячення цілий день. В маленьких костелах — щогодини, у великих — кожних 15-20 хвилин. Якщо ви опинитеся у цей день у Польщі, то неодмінно побачите людей, котрі прямують до найближчого костелу з прикрашеними кошиками в руках.

Пізно ввечері в костелах здійснюється ритуал, який називають літургією світла. На дворі костелу спершу запалюють вогонь. Від нього священик запалює велику свічу — пасхал — і рисує на ній першу (альфа) й останню (омега) літери грецького алфавіту, а також рік святкування Пасхи. Потім у супроводі процесії він заходить у темний храм, проказуючи слова «Світло Христове». Від його пасхалу вірні, котрі прийшли на богослужіння, запалюють свої свічки. Темний костел наповнюється світлом сотень свічок, хор починає співати старовинний пасхальний гімн «Exsultet».

Святковий стіл

Пасхальний стіл — один із найбагатших у році. Якщо вам вдасться потрапити в польську сім'ю на святкову трапезу, то самі у цьому переконаєтеся: на столі обов'язково будуть крашанки, фаршировані яйця, багато різновидів запеченого м'яса, біла ковбаса, журек, м'ясні рулети, паштети, оселедець... На Великдень готують також кілька десертів: дріжджову бабку (паску), сирну паску (із сиру, масла, яєць, цукру, родзинок і мигдалю), маковий штрудель, або ж маківник, сирник й обов'язково — мазурек, плаский сухий перекладанець, прикрашений мармеладом, шоколадною поливою і сухофруктами.

Великодній сніданок

У великодню неділю всі члени  сім'ї збираються вранці за столом, щоб разом з’їсти святковий сніданок.  Сніданок починається з того , що старший у сім’ї ділиться освяченим яйцем, розрізаючи його на частини за кількістю членів сім’ї. Це нагадує різдвяну традицію ділення «облаткою» (прісним хлібом), коли всі бажають один одному добра і здоров'я.

Після ситного обіду - саме час пройтися по гостях. Поляки відправляються в гості до своїх родичів, сусідів, друзів, обов'язково несучи з собою «шматочок пасхального щастя» - писанку.

Повішення Юди

Як відомо з Біблії, один з учнів Ісуса, Юда Іскаріот, зрадив Христа. У XVIII столітті в деяких регіонах Польщі з'явився обряд «повішення Юди» за зраду. Люди робили зі соломи опудало Іскаріота, били його руками і ногами, смикали, волочили по вулицях, а потім вішали або топили в водоймі. Через агресію учасників дійства церква заборонила проведення ритуалу. Нині обряд «повішення Юди» зберігся лише в кількох селах Підкарпатського воєводства.

Понеділок після Великодня — вихідний, а ось у вівторок всі уже йдуть на роботу.

 

Smigus-dyngus або Обливаний понеділок

«Сьміґус-динґус» ( Smigus-dyngus) називають другий день Великодня. Він символізує очищення та радість, пов'язану з весняним пробудженням природи. Śmigus – це традиція «бити» оточення освяченою вербою. Також цей день називають   Обливаний понеділок (lany poniedziałek). Здавна вважалося, що в цей день вода стає цілющою і  оздоровлює людей. Тому не треба дивуватись традиції обливання один одного водою. Для цього навіть готують спеціальні ємності для води і водяні пістолети. В Обливаний понеділок водою поливали переважно незаміжніх дівчат. Це робили хлопці на знак симпатії чи прямого освідчення в коханні. Існує навіть повір’я, що якщо дівчина в цей день промокне до нитки, то скоро вийде заміж.

Нині традиція обливаного понеділка все рідше трапляється у великих містах, та у польських містечках і селах її ще можна побачити.

Спільна історія та безпосередня близькість зберегли чимало однакових традицій у Польщі й на українському Поділлі та Прикарпатті.