Hello, Європа!

  28 червня 2022 року минає 310 років від дня народження Жан-Жака Руссо (1712 – 1778), французького філософа-просвітителя, письменника.    Свої принципи, дотримуватися яких Руссо прагнув усе життя, він виклав у 9 творах, що принесли йому світову популярність, – публіцистичних («Чи сприяло відродження наук і мистецтв очищенню моралі», «Про політичну економію», «Про суспільний договір» та ін.) і художніх (роман у листах «Юлія, або Нова Елоїза», присвячений становим проблемам і соціальній нерівності, що заважає щастю в коханні).       Його батько був годинниковим майстром. Мати Руссо померла при пологах і він ріс практично сиротою, тому що батько приділяв йому мало часу, а в 10 років взагалі віддав його на виховання дядькові. Коли Руссо виповнилося 13 років, його віддали навчатися ремеслу. Він був учнем клерка, потім учнем гравера, але ці заняття йому не припали до душі і в 16 років Руссо відправився поневірятися по Швейцарії, Франції, Італії. Весь час він займався самоосвітою і самовдоск

           У Брюсселі 23 та 24 червня 2022 року відбувся дводенний саміт глав держав та урядів країн Євросоюзу, ключовими темами якого стали російська агресія, а також надання Україні, Молдові і Грузії статусу кандидатів на входження до ЄС.      Лідери ЄС обговорили останній розвиток ситуації стосовно російської війни проти України, включаючи її вплив на глобальну кризу продовольчої безпеки. Вони також поспілкувалися на тему   продовження підтримки Європейським Союзом України, що складається з економічної, військової, політичної та гуманітарної допомоги.        Окремо главами держав вирішувалось питання подання України, Молдови й Грузії на членство в ЄС. В оприлюдненому повідомленні нагадувалось, що Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, а Грузія і Молдова зробили такий крок 3 березня 2022 року.       І ось нарешті історичне рішення для України ухвалено! Наша держава отримала статус  кандидата на вступ до ЄС.       Згодом у своєму Twitter‘i голова Європейської комісі

Через війну 651 тисяч українських школярів перебувають за кордоном. Особливо складно адаптуватися до нового життя дітям з особливими освітніми потребами (ООП). Напередодні літніх канікул родини думають про наступний навчальний рік. Хтось планує повертатися, хтось прагне більш ефективно, ніж торік, допомогти дитині, є й ті, хто підшукують нові школи. Як українським дітям із ООП навчатися за кордоном?      У низці країн Європи освіта обов’язкова у повному сенсі: кожна дитина шкільного віку, яка тут опинилася, має навчатися у місцевому закладі освіти.      Якщо не зважати на це правило, ховати школяра, закривати очі на прогули, варто розраховувати на візити соціальних служб, перевірки та різноманітні санкції (від штрафів до тимчасового вилучення дитини).   Утім, у цих же країнах інклюзія на досить високому рівні, тож, можливо, плюси збалансовують мінуси.          Швеція славиться суворістю вимог відвідування школи та давніми традиціями інклюзії.  Навіть один пропущений день навчання без

  21 червня 2022 року у столиці Нідерландів, місті Амстердамі, відбувся міжнародний благодійний телемарафон на підтримку України «Embrace Ukraine – #StrivingTogether». Вже втретє українські та європейські артисти зберуться на одній сцені з доброчинною метою. Перший відбувся у столиці Польщі місті Варшаві, другий – у столиці Німеччини, місті Берліні.  О 21:00 за київським часом  на Музейну Площу в Амстердамі вийшли найпопулярніші зірки Європи, яким в різний час вдалося підкорити сцену найголовнішого пісенного конкурсу «Євробачення». Вони виступили перед багатомільйонною аудиторією задля консолідації європейської спільноти довкола теми готовності України стати частиною родини ЄС.  Подія відбулася напередодні засідання Європейської ради у Брюсселі саме з цього приводу.     Крім цього, зі сцени в Амстердамі у форматі розмови з ведучими виголосила промову Президентка Європарламенту Роберта Мецола, яка спеціально прилетіла в Нідерланди. Традиційно, організатори заходу збирали кошти на закупі

  Всесвітній день біженців проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Щорічно, 20 червня, Організація Об’єднаних Націй, Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та громадянські спільноти у всьому світі проводять заходи, щоб привернути увагу громадськості до мільйонів біженців та внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути свої будинки через війни, конфлікти та переслідування. Всесвітній день біженців відзначається більш ніж у 100 країнах, у тому числі в Україні. З 24 лютого 2022 року 12 мільйонів людей – це більше чверті населення України – були змушені покинути свої домівки. Понад 4,9 мільйона людей були змушені втекти з України, що робить цю кризу біженців найбільш швидкорослою з часів Другої світової війни. Крім того, ще 7,1 мільйона було переміщено всередині країни. Всесвітній день біженців висвітлює права, потреби та мрії біженців, допомагаючи мобілізувати політичну волю та ресурси, щоб біженці могли не тільки виживати, але й процвітати. Важливо щодня зах

  17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою (World Day to Combat Desertification and Drought). Саме в цей день у 1994 році прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням і посухами, в рамках якої цей процес розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних чи антропогенних чинників, а не лише утворення пустель як таких. Деградація земель та опустелювання – одні з найбільших загроз для сталого розвитку людства. Їх глобальний масштаб спричиняє серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру – вимушений голод та масові міграції населення.  Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою покликаний звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з цими явищами. Цей процес змушує бити тривогу багатьох вчених, оскільки він загрожує навколишньому середовищу як окремих регіонів так і планети в цілому.  Опустелювання перестало бути проблемою лише засушливих територій у тропіках

  Щорічно 14 червня країни світу відзначають Всесвітній день донора крові. В цьому році свято проходить під гаслом «Донорство крові – акт солідарності. Станьте донором і рятуйте життя».          Свято було засноване під егідою ООН у травні 2005 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров'я в Женеві. Дата святкування обрана на честь дня народження вченого, лауреата Нобелівської премії Карла Ландштайнера, який першим відкрив існування сумісності різних типів крові за групами, резус-фактор крові і зробив перший крок до переливання донорської крові.          Мета заходу – розширювати обізнаність громадськості щодо необхідності регулярного донорства крові протягом усього року з тим, щоб підтримувати достатні запаси крові для всіх пацієнтів, які потребують переливання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, люди, які постійно здають кров, живуть в середньому на 5 років довше, тому що у них відбувається активізація системи кровотворення та регулярна стимуляція імунітет

  Бранденбурзькі ворота у Берліні підсвітили кольорами українського прапора. Бургомістерка Берліна Франциска Ґіффай зазначила, що це – знак солідарності з людьми в Україні. «Цим освітленням Бранденбурзьких воріт ми посилаємо чіткий сигнал разом з іншими європейськими містами…», – сказала бургомістерка Берліна Франциска Ґіффай. Цю ініціативу підтримали також міста-побратими німецької столиці, зокрема, Париж та Лондон, де теж підсвітили відомі об’єкти. Ейфелеву вежу в Парижі підсвітили кольорами українського прапора. Головна пам'ятка Парижа була в синьо-жовтих кольорах  протягом 3 днів. В експлуатаційній компанії Ейфелевої вежі повідомили, що цей символічний акт ухвалили на прохання очільниці Парижа Анни Ідальго, щоб підтримати українське населення в умовах війни з росією. До цього кілька громадських будівель у Франції та Європі також вбралися у кольори України, Зокрема: Паризький готель Hôtel de Ville Колізей в Римі Прапор України освітлює символічний пам’ятник Риму.  Це – жест