Мікропластик загрожує здоров’ю. Що робити?..

 

Мікропластик сьогодні знаходять у воді, їжі, повітрі й навіть у людській крові. І хоча ми можемо не бачити його неозброєним оком, він щодня потрапляє в наш організм і може призводити до цілої низки серйозних проблем зі здоров’ям аж до підвищеного ризику онкологічних захворювань.

Звідки береться мікропластик

Мікропластик — це крихітні частинки пластику розміром від 1 мікрометра до 5 міліметрів, який утворюється внаслідок розпаду більших пластикових предметів: пакетів, пляшок, одноразового посуду тощо. Ще одне джерело — мікроскопічні пластикові гранули, які використовують у косметиці, мийних засобах та промисловості.

Основні джерела мікропластику:

Ø одноразовий пластиковий посуд і упаковка;

Ø синтетичний одяг (особливо під час прання);

Ø автомобільні шини;

Ø пил у приміщеннях;

Ø мийні засоби й косметика (наприклад, скраби з пластиковими мікрогранулами);

Ø морепродукти (внаслідок поїдання мікропластику твариною за життя);

Ø питна вода — як з пластикових пляшок, так і з крана.

Як мікропластик потрапляє в організм

Найчастіше ми поглинаємо мікропластик трьома шляхами:

Ø ковтання — разом із їжею, водою чи частинками пилу.

Ø вдихання — мікропластик міститься у повітрі, зокрема у приміщеннях, де багато синтетичних матеріалів.

Ø крізь шкіру — через косметику або одяг. Цей механізм іще вивчається, але можливість не виключається.

Мікропластик уже виявляли в:

крові людини;

легенях;

печінці;

мозку;

плаценті;

грудному молоці.

Чим небезпечний мікропластик

Мікропластик містить або може адсорбувати на своїй поверхні хімічні речовини, що порушують роботу ендокринної системи, — це так звані ендокринні руйнівники (endocrine disrupting chemicals, EDCs) бісфенол A (BPA), фталати, нонілфенол та інші.

Ці ендокринні руйнівники здатні імітувати або блокувати природні гормони, зокрема і статеві (естроген, прогестерон і тестостерон), порушуючи гормональний баланс організму. Внаслідок цього можуть виникати проблеми з фертильністю, розвитком, обміном речовин і підвищений ризик онкологічних захворювань.

Не існує способу повністю уникнути мікропластику, але ось що ви можете зробити:

Ø Не нагрівайте їжу в пластиковому посуді — це підвищує рівень мікропластику, що потрапляє в їжу.

Ø Вибирайте натуральні матеріали — наприклад, для нарізання їжі краще використовувати дерев’яні або керамічні дошки.

Ø Пийте фільтровану воду з скляних або керамічних пляшок, уникаючи пластикових.

Ø Обирайте одяг з натуральних тканин — синтетика під час прання викидає мікропластик.

Ø Відмовляйтеся від косметики з мікропластиком — читайте склад, уникайте косметичних засобів, що містять пластикові частинки.

Питання мікропластику стосується не лише довкілля, а й здоров’я кожної людини. Зменшуючи кількість пластику у своєму житті, ви допомагаєте природі та дбаєте про себе та своїх близьких.