Hello, Європа!

  Сирени, вибухи, спуск у укриття, повернення додому вранці – така реальність мільйонів людей. Та навіть якщо тіло в безпеці, психіка залишається під ударом. Регулярний стрес виснажує – і дорослих, і дітей. Як підтримати себе і своїх близьких у періоди атак, а також як поступово повертатися до нормального життя після таких ночей. Чому нам важко навіть після того, як усе «минуло»? Психіка не вмикається і не вимикається за бажанням. Якщо ви прокидаєтесь розбитими після ночі в укритті, не можете зосередитись на простих завданнях або відчуваєте дратівливість без причини — це нормальна реакція на ненормальні події. Війна б’є не лише ракетами, а й втомою, тривогою та емоційним виснаженням. Особливо це помітно після нічних атак: організм не встиг відпочити, мозок перебував у постійній напрузі, гормони стресу залишаються в крові. Важливо не вимагати від себе продуктивності на рівні мирного життя. Ваш стан — не слабкість, а наслідок постійного виживання. Як підтримати себе під час тривог ...

  Телефон, улюблені серіали, байти знань і топнавички — усе має бути під рукою. Саме тому Дія. Освіта готова подарувати фірмові бананки підліткам та їхнім дорослим до Дня захисту дітей. Ідеальні для виживання не лише в грі, а й у реальному світі. До 5 червня проходьте квест про онлайн-безпеку — і беріть участь у розіграші. Дія.Освіта обере 5 переможців серед усіх, хто: 1.     Пройшов квест і знає, що робити, коли шахрай намагається виманити вашу геолокацію чи фото: https://diia.link/r/d34c 2. Зробив скриншот результату. 3. Надіслав його на пошту   osvita@thedigital.gov.ua з темою листа: Бананка захищає телефон, а Дія.Освіта — вас. Це може зробити і тинейджер, і його дорослі. Головне — тримайте цифрову аптечку під рукою, а в бананці зручніше.

  28 травня – День менструальної гігієни! Його мета привернути увагу щодо адекватного ставлення до природного процесу жіночого здоров’я, а також до доступу засобів для менструальної гігієни у світі. Дівчатка-підлітки стикаються  зі стигмо та боулінгом під час менструації. За даними ЮНІСЕФ, жінки й дівчата можуть не дотримуватися менструального здоров’я та гігієни через гендерну нерівність, дискримінаційні соціальні норми, культурні табу, бідність і брак базових послуг. Це тягне за собою вплив на психічне здоров’я: стрес і сором.   Із метою подолання негативного впливу на психічне здоров’я підлітків та попередження наслідків, спричинених неправильною гігієною, в рамках Програми ЮНІСЕФ «Надання гуманітарної допомоги/відновлення водопостачання у містах, селищах, об’єднаних громадах на підтримку дітей, батьків та опікунів» було розроблено тренінговий пакет «Здоров'я та Комфорт», який має на меті привернути увагу підлітків до природного процесу дорослішання, жіночого здоров'я ...

  Книга Вагура Лайяпеа, репортажні нотатки й фотографії, крім їхньої документальної цінності, є ще одним проявом солідарності, що їх демонструють естонці. На цій війні рівень зла зашкалює. Дивитися навіть заголовки новин бракне сил. Росіяни вже перевершили злочини, які чинили гітлерівці. Сучасним європейцям, вихованим у дусі християнського гуманізму, важко повірити у ту підлість, безсердечність, які демонструють російські окупанти щодня, щохвилини. Тому так важливі свідчення про війну саме західних людей. Вагур Лайяпеа — естонський документаліст, кінорежисер і літератор. Він не лише багато спілкувався з українськими біженцями в Естонії, а й бував в Україні під час війни, яка все ще триває. Він — досвідчений європейський письменник, автор кількох книжок, що перекладені, зокрема, фінською, угорською, румунською, нідерландською мовами. І от написав книгу, яку швидко видали українською у невеликому видавництві з Тернополя. Вага слів європейського свідка — неоціненна. Серед документаліс...

  Сьогодні, 21 травня, вперше Україна відзначає День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. Цей день покликаний віддати шану та відзначити внесок національних меншин і корінних народів, які протягом століть збагачують культурну мозаїку України. Їхня спадщина та багата культура – невід’ємна частина нашої історії, нашої ідентичності та нашої сили. Різноманітні традиції, мистецтво, звичаї, мови й релігійні переконання збагачують спільний український простір. Завдяки цій різноманітності ми сильніші, мудріші, відкритіші до світу. Наша єдність – у розмаїтті, яка вистояла крізь незліченні випробування й залишається стійкою в умовах нинішньої повномасштабної війни, коли ворог прагне посіяти розбрат за етнічними та релігійними ознаками. Але Україна залишилася цілісною – завдяки згуртованості, взаємній повазі та солідарності між усіма громадами. Адже наша країна є частиною великої європейської родини, де повага до прав та гідності кожного є фундаментом сталого розвитку та майбутнь...

  Сьогодні відзначає день народження героїня книг шведської письменниці Астрід Ліндгрен Пеппі Довгапанчоха – їй виповнюється 80 років. На казкових розповідях про веснянкувату пустунку виросли декілька поколінь юних читачів з усього світу.  Письменниця неодноразово розповідала журналістам, що своєю появою на світ Пеппі зобов'язана її доньці Карін. Взимку 1941 р. застуджена дівчинка попросила маму розповісти їй казку і на питання: «Яку?», відповіла: «Розкажи про Пеппі Довгапанчоха!». «Оскільки ім'я було своєрідним, то і дівчинка вийшла своєрідною», – говорила письменниця. Перше оповідання про Пеппі Карін отримала у подарунок від мами у формі рукопису на свій день народження 21 травня 1944 року. Через рік вийшла   книга, що й сьогодні є однією з найулюбленіших для багатьох дітей. Пропонуємо вам розгадати вікторину про Пеппі Довгупанчоху

  За різними даними у російському полоні може перебувати до 10 тисяч українських військових. А скільки цивільних українців потрапили до російських катівень? З усіма цими людьми після повернення доведеться комунікувати щиро та обережно, аби не травмувати. Російсько-українська війна відрізняється повним нехтуванням росією норм міжнародного гуманітарного права. Особливо це стосується людей, які потрапили в полон — росія використовує військовополонених задля отримання додаткової інформації, помсти, деморалізації, залякування і підривання бойового духу українських Захисників і Захисниць. Полонених тримають у нелюдських умовах, до них застосовують різного виду тортури. Для людини перебування в полоні пов’язано з тотальним контролем над її життям, відсутністю можливості себе захистити. Полон - це чутлива тема для тих, хто його пройшов. Тому психологи та інші спеціалісти склали рекомендації з того, як спілкуватися з такими людьми. Це важливо знати й розуміти для того, щоб не травмувати їх ...

  14 травня ми згадуємо і вшановуємо українців, які проявили людяність і милосердя у дуже складний час – роки Другої світової війни. Тих, хто, ризикуючи життям, рятував євреїв від знищення нацистами. Таких людей Ізраїль називає «Праведниками народів світу». Понад 2600 українців отримали це почесне звання. Єврейська рада України також відзначає рятівників званнями Праведника України чи Праведника Бабиного Яру. Україна після Польщі, Нідерландів та Франції посідає 4-те місце у світі  за кількістю Праведників народів світу. Історії українців-рятівників збирає і розповідає проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні:   https://портрети.com.ua/portraits/ Кілька історій із цього проєкту – у каруселі до пам’ятної дати. Джерело: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/14/den-pamyati-ukrayinciv-yaki-ryatuvaly-yevreyiv

  Пам'ятну дату було встановлено постановою Верховної Ради України від 02 лютого 2021 року на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, які з ризиком для свого життя та життя рідних допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту. У 1939–1944 роках, під час нацистської окупації території України, відбулося масове знищення євреїв, що входить у трагедію Голокосту. Українські події окремі історики називають «Голокостом від куль». На окупованій території України допомога євреям була набагато небезпечнішою, аніж в країнах Західної Європи, окупованих нацистською Німеччиною. Гітлерівці карали не тільки ту людину, яка допомагала, але й усю її родину. Попри всі можливі наслідки, в надзвичайно складних умовах тисячі українців рятували євреїв від знищення нацистами. Вони робили їх членами своїх родин, шукали нові документи, давали тимчасовий притулок, їжу, допомагали втекти від переслідування. Пізніше увесь світ дізнається про героїчні вчин...