Hello, Європа!

  За різними даними у російському полоні може перебувати до 10 тисяч українських військових. А скільки цивільних українців потрапили до російських катівень? З усіма цими людьми після повернення доведеться комунікувати щиро та обережно, аби не травмувати. Російсько-українська війна відрізняється повним нехтуванням росією норм міжнародного гуманітарного права. Особливо це стосується людей, які потрапили в полон — росія використовує військовополонених задля отримання додаткової інформації, помсти, деморалізації, залякування і підривання бойового духу українських Захисників і Захисниць. Полонених тримають у нелюдських умовах, до них застосовують різного виду тортури. Для людини перебування в полоні пов’язано з тотальним контролем над її життям, відсутністю можливості себе захистити. Полон - це чутлива тема для тих, хто його пройшов. Тому психологи та інші спеціалісти склали рекомендації з того, як спілкуватися з такими людьми. Це важливо знати й розуміти для того, щоб не травмувати їх ...

  14 травня ми згадуємо і вшановуємо українців, які проявили людяність і милосердя у дуже складний час – роки Другої світової війни. Тих, хто, ризикуючи життям, рятував євреїв від знищення нацистами. Таких людей Ізраїль називає «Праведниками народів світу». Понад 2600 українців отримали це почесне звання. Єврейська рада України також відзначає рятівників званнями Праведника України чи Праведника Бабиного Яру. Україна після Польщі, Нідерландів та Франції посідає 4-те місце у світі  за кількістю Праведників народів світу. Історії українців-рятівників збирає і розповідає проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні:   https://портрети.com.ua/portraits/ Кілька історій із цього проєкту – у каруселі до пам’ятної дати. Джерело: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/14/den-pamyati-ukrayinciv-yaki-ryatuvaly-yevreyiv

  Пам'ятну дату було встановлено постановою Верховної Ради України від 02 лютого 2021 року на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, які з ризиком для свого життя та життя рідних допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту. У 1939–1944 роках, під час нацистської окупації території України, відбулося масове знищення євреїв, що входить у трагедію Голокосту. Українські події окремі історики називають «Голокостом від куль». На окупованій території України допомога євреям була набагато небезпечнішою, аніж в країнах Західної Європи, окупованих нацистською Німеччиною. Гітлерівці карали не тільки ту людину, яка допомагала, але й усю її родину. Попри всі можливі наслідки, в надзвичайно складних умовах тисячі українців рятували євреїв від знищення нацистами. Вони робили їх членами своїх родин, шукали нові документи, давали тимчасовий притулок, їжу, допомагали втекти від переслідування. Пізніше увесь світ дізнається про героїчні вчин...

  День Європи — свято, що відзначається 9 травня в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті. День Європи в сучасному Європейському Союзі був запроваджений у 1985 році Європейськими спільнотами (організацією-попередницею ЄС). Ця дата згадує Декларацію Шумана від 9 травня 1950 року, створену Робертом Шуманом, яка пропонувала об'єднати вугільну та сталеливарну промисловість Франції та Західної Німеччини. Це призвело до створення Європейської спільноти з вугілля та сталі, першого Європейського співтовариства, створеного 18 квітня 1951 року. Рішення стосовно відзначення Дня Європи було прийнято у 1985 році на саміті Європейського Союзу у Мілані. Європейський Парламент визнав День Європи у 2008 році. Відтоді це свято у Європі відзначається кожного року 9 травня. На сьогодні День Європи разом з єдиною європейською валютою євро, синім прапором, на якому зображено коло золотих зірок та гімном – є політичним символом та атрибуто...

  Стартує традиційний щорічний флешмоб «Квітка ріпаку. Єднаймось заради постраждалих». Він покликаний показати суспільну солідарність з постраждалими від сексуального насильства під час війни (СНПК) Квітка ріпаку — символ підтримки постраждалих від СНПК, що спрямований привертати увагу суспільства й не замовчувати проблему. Як долучитись до флешмобу Розмістіть в соціальних мережах Facebook, Linkedln, Instagram фото з квіткою ріпак та хештеги, які зʼєднають нас в один ланцюг заклику: #ActingForSurvivors #ResponseAndPrevention #UnityAgainstCRSV #RapeseedSymbol #UAExperts #PSVI2025UA Закрите обличчя на фото символізує страх постраждалих розповісти про травму. Тривалість флешмобу: з 05 травня по 19 червня (Міжнародний день боротьби з СНПК) Єднаймося заради постраждалих, їм важлива наша підтримка. Якщо усі небайдужі долучаться — про нас почує весь світ! Інформацію ви знайдете на фейсбук-сторінці: Офіс віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграці...

  На річці Дові в Уельсі вперше за століття зняли на відео дикого бобра — тварину, яка зникла з Британії понад 400 років тому через масове винищення. Екологи назвали цю подію "вкрай значущою" для збереження біорізноманіття. Зараз у Британії активно працюють над поверненням диких бобрів в їхнє природне місце існування: у Шотландії їх нараховують понад 1500, в Англії — близько 500. В Уельсі існують лише чотири контрольовані вольєри з бобрами, а диких тварин офіційно не випускали у природу, оскільки для цього потрібна спеціальна ліцензія. Проте, за словами фахівців, бобри вже кілька років з'являються в дикій природі, і на Дові, ймовірно, мешкає щонайменше одна сім'я, що свідчить про можливе розмноження. Екологи наголошують, що бобри — важливі "інженери екосистем": вони створюють дамби, канали, заплави, які утримують воду, очищують її, підтримують вологість ґрунтів і створюють середовище для інших видів. Це допомагає боротися з наслідками кліматичних змін, зокре...