Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації

 

Щороку 21 березня світ відзначає День боротьби за ліквідацію расової дискримінації (International Day for the Elimination of Racial Discrimination) .

Ця дата була обрана для того, щоб вшанувати пам'ять людей, загиблих від рук поліції під час демонстрації, що відбулася 21 березня 1960 року в Шарпевілі, розташованому в Південно-Африканській Республіці. Учасники цієї мирної демонстрації хотіли висловити свій протест проти законів режиму апартеїду, які вимагали обов'язкову паспортизацію африканців, які проживають в Південно-Африканській Республіці. Тоді поліцейські розстріляли демонстрацію, при цьому загинуло 69 осіб , в тому числі 8 жінок і 10 дітей. Багато з них були розстріляні в спину, коли вони намагалися втекти. Ця подія сколихнула світову громадськість і призвело до того, що ООН почало активно боротися проти расової дискримінації в світі.

З того часу минуло багато років, змінилися традиції та політичні режими, однак питання расизму все ще залишається гострою проблемою в багатьох країнах, а спекуляції расою мають шкідливі наслідки для суспільств.

 

Загальна декларація прав людини (1948 року) проголошує, що всі люди народжуються вільними і рівними в своїй гідності та правах.

Кожна людина повинна мати всі права і свободи без будь-якого розрізнення, зокрема за ознакою раси, кольору шкіри чи національного походження.

Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 20 листопада 1963 року наголошує на необхідності якнайшвидшої ліквідації расової дискримінації в усьому світі, в усіх її формах і проявах, і забезпечення розуміння та поваги до гідності людини.

З метою досягнення цих цілей у березні 1966 року була ухвалена Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, яку ратифікувала Україна. Того ж року Генеральна Асамблея ООН встановила 21 березня як Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації.

Згідно з Конвенцією, расова дискримінація - це обмеження, систематичне порушення прав громадян і будь-який утиск їх не тільки за ознаками раси та кольору шкіри, а й етнічного та національного походження.

Цього дня важливо звернути увагу на проблему расизму та расової дискримінації – розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу на підставі раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших сферах життя.

Україна чітко демонструє свою позицію щодо визнання та додержання цінностей демократичного суспільства та вживає дієвих кроків для удосконалення національного законодавства та державної політики.

На міжнародному рівні расова дискримінація визнана найнебезпечнішою формою порушення прав і свобод людини. Наразі одним з найбільш дискримінованих процесів є факт окупації території України росією, що є прямим порушенням норм міжнародного права, зокрема, прав людини на етнічному та національному ґрунті.

Упродовж останнього десятиріччя Україна потерпає від збройної агресії росії. Країна-терорист щоденно завдає цілеспрямованих ударів по цілісності нашої багатонаціональної держави. Саме росія, країна-терорист, знищує українців лише за те, що ми українці, примусово переміщує і депортує наших дітей, вдається до репресій представників корінного народу на Кримському півострові.

В основі дій агресора – задеклароване прагнення розколоти, розділити українське суспільство та знищити українську державність. Ми маємо пам’ятати про це та не ставати знаряддям у цій кривавій політиці. Єдність – єдиний спосіб здолати ворога.

Фундаментальні цінності, засновані на принципах толерантності, розумінні різноманітності та повазі одне до одного – запорука ефективного відновлення та розвитку України після нашої Перемоги.