День читання Толкіна (Tolkien Reading Day)

 

25 березня День читання Толкіна (Tolkien Reading Day) - це щорічна подія, присвячена творчості Дж.Р.Р. Толкіна, відомого автора "Володаря кілець" і "Хоббіта". Така дата обрана не випадково, бо 25 березня є днем падіння Саурона у "Володарі перснів".

Цей день був заснований Товариством Толкіна у 2003 році, щоб заохотити шанувальників читати та цінувати твори автора, а також сприяти використанню книг Толкіна в освіті та бібліотеках.

Ця подія заохочує шанувальників з усього світу зібратися разом, щоб відзначити життя та творчість улюбленого письменника.

 

Джон Роналд Руел Толкін (03.01.1892–02.09.1973), англійський письменник, філолог-медієвіст, класик світової літератури ХХ ст. та один із фундаторів жанрового різновиду фантастики – фентезі.

Джон Толкін народився в в місті Блумфонтейн, що в нинішній Південно-Африканській Республіці.

Батько - Артур Руел Толкін керував англійським банком. У родині був ще один син та донька.

У трирічному віці Джон разом із матір’ю Мейбл Толкін (у дівоцтві Сафілд) та меншим братом вирушили погостювати в англійських родичів. Через рік, після смерті батька від лихоманки сім’я залишилася в Британії (Бірмінгем).

Першою вчителькою сина була мати, яка навчила його латинській та французькій мові, малюванню, музиці а також прищепила любов до ботаніки. До чотирьох років Джон уже вмів читати і навіть писав перші літери.

Після смерті матері від цукрового діабету сиріт узяв під опіку дідусь – католицький священик Френк Морган, який прищепив онуку любов до філології.

З волі діда Толкін вступив до Школи короля Едварда, де вивчав давньоанглійську, валлійську, давньонорвезьку, фінську, готську мови. Взагалі майбутній письменник володів більше ніж 15 мовами, включаючи власноруч створені ельфійські діалекти.

Під час навчання в школі короля Едварда Толкін з трьома друзями – Робом Джілсоном, Джеффрі Смітом і Крістофером Уайзменом – організували напівсекретний гурток, іменований ЧКБС – “Чайний клуб і барровіанське суспільство”.

Навчався англійській філології в Ексетер-коледжі при Оксфордському університеті, здобув диплом з філології з відзнакою, був професором англосаксонської мови (1925-1945), англійської мови та літератури (1945-1959).

У 1916 р. по мобілізації Толкін потрапив до війська. Був молодшим лейтенантом у полку ланкаширських стрільців, потім – батальйонним зв’язківцем. Воював на фронтах Першої світової, пережив криваву битву на Соммі. Через хворобу - лихоманку, був демобілізований, тривалий час лікувався. Після війни працював викладачем. Після виходу у відставку, Толкін поїхав з Оксфорда і оселився поблизу моря.

     

Толкін був одружений з Едіт Бретт, яку зустрів ще у юнацькі роки. Подружжя мало чотирьох дітей - синів Джона Френсіса Руела, Майкла Гіларі Руела, Крістофера Джона Руел та доньку Прісциллу Мері Руел. Саме дружина, Едіт, була прототипом багатьох героїнь творів Толкіна. Подружжя прожило разом у любові і злагоді 55 років.

Дж.Толкін увійшов у літературу як автор чарівних казок, "Гоббіт" та "Володар Перснів". Після смерті письменника залишилися незавершеними чимало рукописів, які згодом видав його син Крістофер: "Сільмариліон" ("The Silmarillion", 1977) - історія двох каменів сільмарилів, викрадених з королівства Валінор;

"Книга втрачених сказань" ("The Book of Lost Tales", 1983-1984, перший варіант "Сільмариліону");

переклад сучасною англійською мовою середньовічних романів "Перлина" ("The Pearl");

"Сер Орфео" ("Sir Orfeo"), опублікований у 1975 р.

Маніфестом художніх принципів письменника є лекція "Про чарівні історії" ("On Fairy Stories"), яку згодом Толкін опублікував у своїй книзі "Дерево і листок" ("Tree and Leaf", 1964). Автор виступає проти поширеної думки про те, що казки є суто дитячим читанням, доводячи, що дорослі повинні сприймати казку як природну частину літератури. Чарівні казки, на думку Толкіна, допомагають відновити душевну рівновагу, відсвіжити і загострити ясне бачення світу: у них читач знаходить спосіб втечі від дійсності. Казка дарує людям радість щасливого фіналу, вона відкидає ймовірність цілковитої й остаточної поразки людини.

Вже перша опублікована творча робота Толкіна - повість "Гоббіт, або Туди і назад" ("The Hobbit, or There and Back Again", 1937) мала приголомшливий успіх.

У "Гоббіті" Толкін вирішує проблему героїзму. Сюжетною основою твору є історія подорожі гоббіта Більбо Беґґінса і 13 гномів до Гори - лігва дракона Смога - для того, щоби відвоювати у Смога скарби, які той колись відібрав у гномів. Надійним помічником Більбо та його друзів стає чарівник Гендальф.

Поряд із традиційними персонажами англійського фольклору - драконами, гномами, ельфами, тролями у повісті є образи, створені фантазією автора: гоббіти - коротуни з порослими хутром ногами, які живуть у норах; огидний Горлум. На боці добрих і злих сил опиняються навіть тварини: орли є друзями Гендальфа, а лютим гоблінам допомагають дикі вовки варти.

Текст повісті насичений каламбурами, загадками, що спонукають читача до активного сприйняття мови, усвідомлення двоїстого значення слова. У "Гоббіті" трапляються прислів'я, згадуються рунічні письмена, "місячні літери" ельфів, рукописні карти; ці елементи покликані створити ілюзію минулого, відчуття того, що відбувається, як одного з епізодів історії.

    Всесвітню славу Толкіну приніс роман "Володар перснів" («The Lord of the Rings») - епічний роман-трилогія у жанрі «фентезі», який письменник створював цілих 17 років.

"Володар Перснів" створювався як цілісний твір, але у всіх виданнях він складається з трьох томів: "Братство Перснів" ("The Fellowship of the Ring"), "Дві фортеці" ("The Two Towers"), "Повернення короля" ("The Return of the King"). Твір писався поетапно, між 1937 та 1949 рр., істотна частина була створена під час Другої світової війни. Остаточно трилогія була завершена вже у 1954 р.

Оповідь почалася як продовження попередньої роботи Толкіна «Гобіт», але згодом розвинулась у набагато більшу історію. Оповідь ставала дедалі серйознішою та "дорослішою". Напередодні Другої світової війни і під час неї письменник переймався роздумами над долею людства, проблемами природи зла, тиранії, влади.

У "Володарі Перснів" небіж Більбо Фродо повинен добратися до Мордора, щоб кинути у Вогненну Прірву Перстень-невидимку, колись викрадений його дядьком Більбо у бридкого Горлума. Від результату подорожі Фродо залежить доля Середземелля: якщо Перстень здобуде володар Мордора Саурон, то на землі запанує зло. Таким чином, Фродо, спочатку так само нічим не примітний гоббіт, як і Більбо, стає епічним героєм, відповідальним за долю цілих народів.

Роман є другим у світі бестселером, кількість проданих примірників якого перевищила 150 млн.

28 березня 1972 р. Толкін отримав звання Командора Ордену Британської імперії.

Зняті за романом «Володар перстнів» три фільми удостоїлися 17 премій «Оскар» й зібрали мільярди доларів у світовому прокаті.

Твори Толкіна люблять, читають, створюють спільноти.

Шанувальники по всьому світу відзначають день народження Толкіна тостом о 21:00 за місцевим часом, піднімаючи келих і вигукуючи: “За Професора!”. Ця традиція, започаткована Толкієнівським товариством, вшановує внесок Толкіна в літературу та фентезі.