Дві українські книжки – серед найкращих у 2025 за версією польського тижневика

 

Дві українські книжки – «Листи до України» Юрія Андруховича та «Арабески» Сергія Жадана – увійшли до переліку 60 найкращих книжок 2025 року за версією польського тижневика Tygodnik Powszechny.

Загалом список охоплює художню прозу, поезію, есеїстику, репортажі та біографії, опубліковані у Польщі протягом року.

 «Листи до України» у польському перекладі Томаша Ружицького вийшли у видавництві a5, а «Арабески» Сергія Жадана в перекладі Міхала Петрика – у видавництві Czarne. Редакція наголошує, що це не рейтинг, а добірка книжок за датами публікацій рецензій і критичних матеріалів.

Про «Листи до України» редакція Tygodnik Powszechny зазначає: тексти, написані ще в мирний час, під час повномасштабної війни набули особливого звучання – вони «трохи пророчі, але несуть надію своєю енергією та відчуттям внутрішньої сили». За спостереженнями авторів огляду, ці вірші читають навіть у бомбосховищах.

«Листи в Україну» – збірка вибраних поезій Юрія Андруховича з циклу української поетичної антології видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Вірші циклу були написані на початку 1990-х років, коли Андрухович перебував (за слова поета «тужив і вив совою») у москві. Цикл складається з 20 поезій-листів.

Польський перекладач і поет Томаш Ружицький у коментарі до книжки називає ці вірші «іскристими ліризмом, соціальною й політичною сатирою, проникливими, лобузерськими баладами», а також підкреслює, що вони становлять «жест творчої свободи» і «свідчення любові до батьківщини». Окремо він наголошує на тому, що  книжка водночас пропонує «тверезу діагностику стану російського духу».

Коментуючи збірку малої прози «Арабески» Сергія Жадана, критик Яцек Таран звернув увагу на характерну для автора стриману манеру письма і що Жадан «привчив читачів до прози, написаної ощадною мовою, без місця для пафосу чи видовищних образів». Герої книжки живуть у тіні війни, але, як зазначає рецензент, «жадібно намагаються вхопитися за іншу реальність — крихку, позначену страхом», у якій автор шукає простір для розмови про спроби зберегти хоча б мінімальну нормальність.

Рецензія окремо акцентує на вступному реченні одного з оповідань: «Другого березня, у сьомий день війни, подзвонив Коля і попросив вивезти труп…», – яке одразу задає тон усій книжці. За словами критика, подальша оповідь стає «зіткненням із реальністю, де гротеск сусідить зі смертю, а повсякденність безповоротно заражена воєнним абсурдом».

В Україні книжка вийшла друком у видавництві «Меридіан Черновіц» у 2024 році.

Джерело: https://chytomo.com/2-ukrainski-knyzhky-uvijshly-do-pereliku-najkrashchykh-u-2025-za-versiieiu-polskoho-tyzhnevyka/


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Інтегроване та інклюзивне навчання в Італії

Бернська конвенція і авторське право