«Нуль» Щепана Твардоха очолив читацький рейтинг у Польщі

 

У щорічному плебісциті Gazeta Wyborcza найкращою польською прозовою книжкою 2025 року читачі визнали «Нуль» ("Null") Щепана Твардоха. Твір очолив рейтинг, залишивши позаду інших номінантів.

«Нуль» розповідає про польського добровольця з позивним Кінь, який воює на півдні України. Дія зосереджена в обмеженому просторі – бліндажах, підвалах, ямах, у перервах між виходами на позиції. Твардох зосереджується не на подієвості війни, а на внутрішньому стані людей, які в ній опинилися.

Оповідач Твардох не привласнює собі ролі експерта. Він не є солдатом, не воював. Уже понад два роки їздить в Україну на фронт, але залишається спостерігачем, свідком, асистентом.

Це оповідь, яка деміфологізує війну, а радше – славу, що приходить разом зі статусом воєнного героя. Хоча з погляду України це війна справедлива, бо оборонна. А коли вона закінчиться – а колись же закінчиться, – що станеться з її героями? Особливо з тими, хто виживе?

Водночас уже відомо, що роман «Нуль» з’явиться українською мовою. Видавництво «Фабула» анонсувало вихід перекладу у 2026 році. У своєму описі книжки видавці наголошують: Нуль – місце без надії, де серед багнюки, дронів і постійної загрози смерті народжуються братерство, віра й коротке, як саме життя, кохання. Історія солдата на прізвисько Кінь – це пошук сенсу, спокути й людяності на війні, яка не обіцяє порятунку, але змушує жити й відчувати тут і тепер.

Український письменник Євген Положій у дописі на Facebook також рекомендує «Нуль», називаючи роман «дуже чіпким поглядом на російсько-українську війну». Він звертає увагу на міфологічні алюзії та підземний простір книжки, де герої постійно перебувають у бліндажах і сховищах, а тінь Аїда супроводжує їх майже безперервно. «Книжка – земна, навіть підземна», – зазначає Положій.

Письменник додає, що переклад українською мовою стане важливим кроком для українського читача, а свою оцінку роману формулює коротко: «Крутий роман».

Успіх роману в плебісциті Gazeta Wyborcza свідчить про те, що для польської публіки важливою виявилася саме тональність книжки – стримана, без героїзації і без моралізаторства.