Провидець чи фантаст: 195 років від дня народження Жуля Верна

 

Сто років назад Жуль Верн заслужив славу геніального фантаста. Сьогодні його називають провидцем. Дійсно, наукові передбачення француза збуваються одне за одним.

Мабуть, найперший винахід, який асоціюється з Верном – це підводний човен «Наутілус». Що вдалося письменнику передбачити – це електродвигуни, завдяки яким рухається «Наутілус», велику глибину занурення, використання човна як зброї, горизонтальну стернову систему і ще чимало конструктивних елементів.

У «20000 льє під водою» Жуль Верн розповідає й про скафандри, завдяки яким капітан Немо й команда проводять чимало часу на морському дні. Письменник під час візиту на Всесвітню виставку 1867 року бачив кілька моделей скафандрів, які надихнули його на створення костюму, який дозволяв вільно переміщуватися й не приєднуватися до шланга, через який подавали повітря.

 

Згодом ідеї Верна реалізував інший видатний француз Жак-Ів Кусто.

Жуль Верн був певний, що рано чи пізно людство зможе подорожувати Землею з величезною швидкістю. У романі «Навколо світу за вісімдесят днів» він доводить, що така подорож цілком реальна. Верн підтримує цю думку й в подальших роздумах:« Звісно, автомобілю не замінити рейкових шляхів; ці сфери зовсім різні. Але рейками їздитимуть зі швидкістю 300-500 міль на годину. Залізниці слугуватимуть артеріями, автошляхи – капілярами».

Сучасні надшвидкісні потяги зробили мрію реальною.

 

У романі «Робур-завойовник» Жуль Верн змальовує величезний повітряний транспорт «Альбатрос», принцип дії якого схожий на вертоліт. У іншому романі «Володар світу» Робур використовує вже інший універсальний транспорт – машину, яка здатна літати, плавати й занурюватися під воду.

Ці книжки Верна надихнули нашого видатного земляка Ігоря Сікорського на створення літаків-амфібій та проектів вертольотів.

Існує така легенда, що авіаконструктор Ігор Сікорський побачив сон під впливом прочитаного роману Жуля Верна «Робур-Завойовник», у якому головний герой на літальному апараті облетів навколо світу. І ніби цей сон відклав відбиток на його подальшу діяльність.

Жуль Верн не міг оминути увагою ідею міжпланетних подорожей. Для того, аби відправити своїх героїв на Місяць, у романі «Із Землі на Місяць» він змалював величезну гармату, яка вистрілює вагон-снаряд у бік супутника. Згодом саме книжка Верна підштовхнула уяву багатьох творців ракет, завдяки яким сьогодні політ до Місяця став справою техніки.

До останнього часу ще можна було назвати подібні прозріння випадковістю. Але тут з’явилася книга   «Париж двадцятого століття» . І все поставила з ніг на голову.

Герої книги роз'їжджають по Парижу 1960-х років на машинах, «працюючих за принципом розширення повітря за рахунок згорання газу», і метро. Великі «електричні канделябри» на центральних вулицях освітлюють величезних розмірів рекламні надписи. А в домах, зі скла і сріблястого металу, повним ходом йде робота. І над містом парить ажурна вежа, яку збудують лише в 1889-му. «Машина знімає копії листів, і 500 службовців безперервно відправляють їх за адресами» - впізнаєте ксерокс? А ось «фотографічний апарат, який дозволяє відправляти факсиміле будь-якого тексту або малюнка, підписувати векселі чи контракти з партнером, який знаходиться на відстані в 5 тисяч льє» - ну чим не факс? І жодна поважаюча себе установа не обходиться без комп'ютера: «Інструмент, чимось схожий на велике піаніно. Ви натискаєте на клавіші і одразу отримуєте дані будь-якого характеру, виконуєте різноманітні операції і розрахунки» - погодьтеся, достатньо детальний опис. Особливо якщо врахувати, що зроблено його у вік арифмометрів... В свідомості письменника ніби пересіклись дві реальності: розмірений 1863 рік і божевільний кінець століття двадцятого.

Вже давно увійшли в наше життя придумані ним скафандри для перебування під водою, гелікоптери, автоматичні гвинтівки, електромобілі, підводні човни, телевізори, телефони і багато іншого. Але навіть скептики більше не намагаються пояснити подібні «попадання» прозаїка лише його широким кругозором і освіченістю.

Письменник протягом всього життя цікавився науковими розробками й багато подорожував.

Верн щоденно перелистував величезну кількість наукових журналів, де в тому чи іншому вигляді згадувались неймовірні нововведення та гіпотези. Деякі з них в результаті знаходили місце в його книгах. Але часом Верн описував такі винаходи, до яких не додумався жоден вчений з його часу.

«Коли я говорю про який-небудь науковий феномен, то попередньо досліджую усі доступні мені джерела і роблю висновки на базі фактів. Що ж стосується точності опису, то у цьому відношенні я зобов’язаний численним випискам з книжок, газет, журналів, різноманітних рефератів й звітів, які в мене зібрані заздалегідь й раз-по-раз доповнюються».

 На які неймовірні винаходи Жуль Верн надихнув наступні покоління? Як він передбачив Інтернет, гелікоптер чи польоти у космос? Пройдіть наш тест та переконайтеся: все, що може уявити одна людина, може втілити інша.