Книжкомати у Литві. Бібліотечний туризм

 

Публічна бібліотека імені Ґабріеле Петкевічайте-Біте в литовському місті Панявежис встановила книжкомати.

Книжкові автомати дають можливість отримати замовлені видання в будь-який час доби та в усі дні, під час канікул і вихідних днів. Автомати працюють і в робочий час бібліотеки, тож відвідувачі можуть обрати зручний для себе спосіб — або завітати до книгозбірні, або скористатися автоматом.

Щоб отримати книжку, її потрібно замовити на сайті бібліотеки  або зателефонувати у відділ обслуговування читачів бібліотеки . Потім користувачеві прийде SMS-повідомлення з PIN-кодом.

«Книжкоматом можуть користуватися всі зареєстровані читачі бібліотеки. Зручно й те, що видання можна повернути до найближчого пункту повернення», — зазначила Гітана Ужкурелєне, керівниця відділу обслуговування читачів.

Як зазначають на сайті бібліотеки, хоча книжкомати працюють лише кілька днів, паневежчанам вони подобаються, адже вони вже почали користуватися новою послугою. Відомо, що автомати також адаптовані для людей з обмеженими можливостями.

Книжкові автомати у Литві також працюють у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяуляї, Паневежиському районі, Купішках, Вісагінасі, Пасваліському районі та інших містах.

 

Джерело: https://chytomo.com/poblyzu-publichnykh-bibliotek-u-lytvi-vstanovliuiut-knyzhkomaty/

 

 

 

 


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Зображення
  У серпні 1686 року на вулиці Шлосергассе Юрій Кульчицький відкрив у Відні кав'ярню «Під синьою пляшкою». Завдяки адаптації турецької кави до європейського смаку шляхом додавання молока та цукру, Кульчицький створив відому і сьогодні «каву по-віденськи». Юрій-Франц Кульчицький народився 1640 року в селі Кульчиці (нині — Самбiрський район Львівскої області) в шляхетній православній родині. З двадцяти років він жив у Запорізький Січі, де, знаючи декілька мов, був перекладачем. В кінці 1660-х років Кульчицький потрапив у полон, був перевезений на Балкани, де добре вивчив місцеві звичаї. Крім турецької, він знав польську, німецьку, угорську, румунську мови і на початку 1670-х був викуплений сербськими купцями для роботи перекладачем у «Віденській східній торговій компанії» в Бєлграді. Піздніше Кульчицький переїхав до Відня, де в 1678 році відкрив власну торгову компанію. У червні 1683 року 140-тисячна турецька армія почала облогу Відня. Коли Відень охопила паніка і хвороби, Юрій Кульч
Докладніше

Грайте в онлайн-гру “Хайп проти Правди” та отримайте шанс відвідати штаб-квартиру НАТО в Брюсселі

Зображення
  Для українців створили антифейкову онлайн-гру «Хайп проти Правди». Учасники зможуть виграти два квитки на відвідини штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Центр інформації та документації НАТО  спільно з Центром стратегічних комунікацій StratCom Ukraine розробили онлайн-гру «Хайп проти Правди», яка допомагає покращити вміння відрізняти фейки та маніпуляції від правдивої інформації. Проєкт має на меті підвищити медіаграмотність української аудиторії та її стійкість до створеної росією дезінформації, зокрема пов’язаної з темою НАТО в Україні. Протягом 10 хвилин у грі відбуватиметься активне експериментальне навчання. Гравець матиме завдання — постати у ролі фальшивого медіамагната і поширювати дезінформацію, забувши про етичні норми, відповідаючи на питання про цінності НАТО чи допомогу Україні. Щоб досягти успіху в грі, потрібно вибирати варіанти, які є явно фальшивими, маніпулятивними та вводять в оману, адже так можна набрати якомога більше підписників і підняти свій рейтинг. Через такі а
Докладніше

План Джорджа Маршалла

Зображення
Після закінчення Другої світової війни значна частина Європи була спустошена — постраждали великі промислові міста, міждержавна торгівля практично припинилась, мільйони людей перебували в таборах для біженців, живучи на гуманітарну допомогу фондів Організаії Об'єднаних Націй, в більшості країн відчувався брак продовольства. Знищена війною транспортна інфраструктура не давала можливості в необхідному темпі відновлювати економіку Європи.  План реконструкції європейських країн, з яким Джордж Маршалл 5 червня 1947 року виступив у Гарвардському університеті, знайшов підтримку і вже 12 липня у Парижі зібралися представники 16 країн Західної Європи. На цю нараду запрошувались і держави Східної Європи, однак, Рядянський Союз блокував намір Польщі і Чехословаччини приєднатись до «Плану Маршалла», вбачаючи в ньому загрозу американської експансії. Двомісячні переговори Маршалла і міністра закордонних справ СРСР В'ячеслава Молотова не досягли успіху і допомоги США була також поз
Докладніше