Еміль з Льонеберґи – 60 років пустощів

 

У 2023 році улюблений герой Астрід Ліндгрен святкує 60 років.

У Швеції живе веселий блакитноокий хлопчик-пустун на ймення Еміль. Він завжди потрапляє в якусь халепу. Ну кому спаде на гадку розмалювати Іду в яскраво-синій колір, підпалити перо на капелюсі паніматки чи нагодувати півня та поросятко п’яними вишнями? Усе це він, невгамовний Еміль з Льонеберґи…

«Знаєш, що якось накоїв Еміль з Льонеберґи?», – запитала Астрід Ліндгрен у свого трирічного онука, який ніяк не переставав плакати.  Той вмить заспокоївся і приготувався слухати розповідь, бо дуже хотів дізнатися, що зробив Еміль.

Так несподівано виникла ідея книги про витівки маленького Еміля, що живе поблизу міста  Льонеберґа в рідній для Астрід провінції Смоланд на рубежі XIX-XX століть. Це було в серпні 1962 року.

22 грудня того ж року Астрід зателефонувала Бйорн Бергу і запитала його, чи хоче він проілюструвати книгу, яка має вийти наступного року. Вона бачила його малюнок маленького хлопчика на поромі  у книжці про скандинавські столиці.

Так виглядав Еміль. Вона не сумнівалася, тому що це був хлопець, якого вона бачила у своїй уяві.

Чотирирічний син Бйорна  з його вовняним волоссям і великими блакитними очима став моделлю для першої книги про Еміля. Бйорн Берг проілюстрував усі книги Астрід Ліндгрен про Еміля в Льоннеберзі.

Є кілька людей, подій і місць, які були джерелами натхнення для Астрід, коли вона писала ці історії.

Прообразами нового героя стали батько Астрід Самуель Август Ерікссон та старший брат Гуннар, які, як і Еміль, були винахідливими  та природженими підприємцями.

Самуель Август умовив своїх батьків взяти в оренду ферму Нес в Віммербю. Згодом він сам став фермером і членом міської Ради, так само як і Еміль з Льонеберги.

Август мав надзвичайно добру пам’ять і функціонував як жива енциклопедія для Астрід, поки вона писала книгу про Еміля.

Багато пригод Еміля Ліндгрен безпосередньо взяла з оповідань батька.

Сама вона згадувала: «Він розповідав про те, як він, так само як і Еміль, підробляв, відкриваючи ворота проїжджаючим візкам у Севедсторпі, і як він, так само як Еміль, за одну темну серпневу ніч піймав 60 раків, і так само як Еміль, якось зумів заспокоїти шалену корову, вигнавши її у двір разом з іншими коровами, які мали більше здорового глузду. Те, що мій батько розповідав мені про зароблені гроші, і ловлю раків, і шалених корів, і коней, які бояться лоскоту, і про аукціони , і парафії, і богодільні, і базари, і селянські гуляння, і бог знає про що ще, увійшло у книги про Еміля».

Батько Астрід допомагав і з історичними деталями: він мав чудову пам'ять, та міг згадати, скільки коштувала, наприклад, свиня на ринку у Віммербю, коли він був маленьким.

Цикл про Еміля включає три повісті, три оповідання та чотири книжки-картинки, видані з 1963 по 1986 рік. Цього року Емілю виповнюється 60 років .

Трилогія про Еміля – найулюбленіша з книжок Астрід Лінґрен у Швеції. Знають і люблять пустуна з Льонеберґи в усьому світі. Юним читачам  цікаво дізнатися про пригоди цього розумного, допитливого і винахідливого хлопчика, який постійно потрапляє в халепи.

Пустощі Еміля завжди веселі й ніколи не підлі. Його  ідеї, як правило, походять від його доброї та турботливої особистості.

 Складіть пазли і зберіть малюнок із книги Астрід Ліндгрен «Пригоди Еміля з Льонеберґи»

63Еміль з Льонеберґи