Ніколи не здавайтеся

 

"Ніколи не здавайтеся – ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому, ні у масштабному, ні в дрібному, ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі та здоровому глузду. Ніколи не піддавайтеся міці, ніколи не піддавайтеся силі вашого противника, яка явно переважає". Так сказав Вінстон Черчилль, виступаючи перед учнями Школи Герроу 29 жовтня 1941 року.

Автор цих знаменитих слів навіть удостоївся Нобелівської премії в галузі літератури. Він був однією з найвпливовіших і вольових особистостей ХХ сторіччя, можливо, навіть першою серед них. Його енергія і внутрішня сила духу, його воля і рішучість в діях, а також цілеспрямованість і наполегливість у досягненні поставленої мети (саме таких рис характеру бракує нашим політикам!) значно сприяли тому, що європейські демократії зуміли у Другій світовій війні здолати нацистську Німеччину.

Вінстон Черчилль - видатний британський політичний діяч, відомий тим, що двічі ставав прем'єр-міністром Великобританії і один раз - міністром оборони, а також своїми влучними висловами і афоризмами.

Вінстон Черчилль (повне ім’я Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль) народився 30 листопада 1874 року і належав до найдавнішого аристократичного роду Великобританії.

         Не можна сказати, що батьки балували Вінстона. Його батько, лорд Рандолф Черчилль, не бачив у сина особливих талантів, а мати, красуня Дженні Джером, була занадто зайнята світським життям.

         Тільки тоді, коли Вінстон виріс, мати і син стали друзями і вірними союзниками. Вінстон ріс самостійним і впертим хлопчиком, і навчання не надто захоплювало його. Набагато більше йому подобалося влаштовувати бої за участю сотень олов’яних солдатиків.

Вінстон Черчилль сам вибрав собі військову кар’єру, але тільки з третьої спроби вступив в 1893 році в Королівське військове училище, яке закінчив через два роки в званні молодшого лейтенанта. Честолюбний юнак брав участь в кампаніях в Індії і Судані, спробував себе в якості військового кореспондента. Але згодом зрозумів, що військова служба не для нього.

        У 1899 році Черчилль подав у відставку. На той час він був уже був відомий, як автор книги «Війна на річці». Він поринає у політичну діяльність. У тому ж році Черчилль як військовий кореспондент відправився на англо-бурську війну, де потрапив в полон. Зухвала втеча з табору для військовополонених зробила Черчилля знаменитим.

Незабаром почалася його стрімка політична кар’єра. Він займав посаду прем’єр-міністра в 1940-1945 і 1951-1955 роках.

Головна якість цієї людини, яка, власне, і зробила її одним із найвидатніших політичних і державних діячів у світовій історії, це гранично жорстке і послідовне відстоювання інтересів своєї держави і свого суспільного класу. Він був надзвичайно освіченою людиною — читав лекції в США, писав статті.

Він завжди напружено і зосереджено працював над будь-яким завданням, не шкодуючи своїх сил: у Парламенті, в Уряді, на військовій службі і адміністративній роботі, в галузі геополітики і геостратегії, пишучи книги, малюючи, зводячи ідеальний будинок і сад, спостерігаючи за різними речами і, по можливості, створюючи щось особисто для себе.

На особливу увагу і вдячність виборців заслуговує саме його парламентська діяльність. Так, одним із напрямів цієї діяльності стала допомога бідним і безробітним, а також турбота про низькооплачуваних працівників.

Досвід участі у військових кампаніях зміцнив і посилив його імперіалістичний світогляд. Саме він передбачав як Першу, так і Другу світові війни. На стилі життя і діяльності В. Черчилля значно позначилася саме його військова служба.

        Він ніколи не намагався «сподобатися всім»: «Хто з усіма згоден, з ним не згоден ніхто». Черчилль завжди говорив: «Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступне покоління». Це неабияк розкриває Вінстона Черчилля як сильну, вольову і компетентну особистість. Саме так, він був людиною величезної сили волі. Достатньо згадати, з якою мужністю він переносив хвороби (під час Другої світової війни він шість разів хворів на запалення легенів!), не припиняючи при цьому роботи.

Як будь-яка пересічна людина В. Черчилль любив життя. Грав в поло і в гольф, палив хороші сигари, вживав шампанське і міцні напої. Був завжди оточений друзями, підтримував добрі стосунки практично з усіма, хто служив йому або працював з ним, незалежно від суспільного стану.

Черчилль мав феноменальну пам’ять. Ще у шкільному віці він розповів напам’ять 1200 рядків з книги про Древній Рим і знав на пам’ять майже всього Шекспіра.

До речі, саме Черчилль поклав початок історичному переходу з вугілля на нафту, в результаті чого з’явився принципово новий клас гігантських військових кораблів, таких як «Королева Єлизавета», що працювали на рідкому паливі. Він став творцем військово-морської авіації, наполягав на розробці принципово нових проєктів авіаносця.

У 1953 році Черчилль удостоївся Нобелівської премії з літератури «За високу майстерність творів історичного і біографічного характеру, а також за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися вищі людські цінності». Примітно, що суперником Черчилля був Ернест Хемінгуей, який отримав премію роком пізніше.

У Цюріху він запропонував створити Європейський Союз на чолі з Францією та Німеччиною. По суті в цьому він знову виявився пророком. А його мрія створити Сполучені Штати Європи, об’єднавши європейські країни проти Радянського Союзу для стримування його агресії, фактично закінчилась створенням НАТО.

Видатною особистістю В. Черчилль зробив себе самотужки. Довівши, що воля і аналітичний розум, непохитність і мужність, а також послідовність у досягненні поставленої мети, помножені на удачу і випадок, — це потужна зброя.  Черчилль сповідував на всьому своєму непростому життєвому шляху гасло — «У війні — рішучість. У поразці — мужність. У перемозі — великодушність. У світі — добра воля».

За сучасних умов військової агресії російської федерації проти України не може не привернути увагу його оцінка росії.   Черчилль казав про неї наступне: «Передбачити, як поводитиметься росія — неможливо, це завжди загадка, більше того — головоломка, ні — таємниця за сімома печатками».

У змістовності цього влучного виразу ми щодня пересвідчуємося. Крім того, це також може служити підставою для дій як західних, так і українських лідерів та політиків в контексті формування ними узгодженої позиції, перш за все, при ухваленні відповідальних консолідованих рішень щодо збереження та посилення політико-економічних санкцій для тиску на росію з метою припинення агресії проти України, а загалом і проти Європи.

 У певному сенсі все життя У. Черчилля і його кар’єра є наочним прикладом того, як можна виховувати, розвивати, контролювати, концентрувати, а також виявляти мужність і навіть ділитися нею з іншими. Цим політиком можна захоплюватися чи обурюватися. Тільки одне неможливо – зневажати та заперечувати його вплив на ХХ століття і навіть на сьогодення всього світу.