Булінг у школі. Як і куди звертатися українцям

 

Школа — важливий етап у житті дитини. Та на жаль, у середовищі однолітків можна часто стикнутися з цькуванням, тобто з булінгом.

Булінг – це систематичне психологічне або фізичне насильство та переслідування дитини з боку колективу.

Не всі його прояви є очевидними. Ба, навіть не всі жертви булінгу прямо можуть визначити дії своїх кривдників саме як цькування. Тобто, якщо школяр ображає іншого, кепкує з нього – це персональний конфлікт. А от якщо нападників декілька і жертва не може себе захистити – це булінг.

З 2018 року в Україні кривдники або їхні батьки несуть адміністративну відповідальність за цькування.

 

Якщо дитину цькують в школі, всі учасники освітнього процесу зобов’язані повідомити про це керівникам закладу освіти. За потреби варто додатково звернутись до поліції.

Система така: батьки чи інші свідки (про це далі) подають скаргу керівництву навчального закладу. Далі директор школи має скликати спеціальну комісію. Якщо вона визнає, що це справді булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, то далі інформацію повинні передати у поліцію (ювенальну) та Службу у справах дітей. Написати заяву у поліцію можна і самостійно (наприклад, якщо дирекція школи не реагує на ситуацію).

Скарги у школу можна подавати в усній та письмовій формі.

Зі звернень про булінг, які надходили до Служби освітнього омбудсмена, частина були неправильно оформлені, не містили доказів чи хоча б опису фактів, що унеможливлює розгляд. У частині справ булери залишилися без покарання через неналежно представлені суду факти та докази.

Що необхідно вказати у заяві до омбудсмена:

прізвище, ім’я, по батькові;

місце проживання;

зміст заяви;

підпис заявника та дата подачі;

адресу електронної пошти (якщо подача відбувається у форматі онлайн). При таких зверненнях не вимагають електронного підпису.

У тексті заяви необхідно чітко та структуровано описати події, що відбулися, без суб’єктивних оцінок та емоційних висловлювань. Це сприятиме підтвердженню правопорушення та справедливому покаранню винних.

Перше, що потрібно зазначити – це статус заявника. Писати може сам постраждалий/постраждала, батьки чи опікуни, свідок. Далі слід поділитись інформацією про те, коли розпочалося цькування, скільки воно триває, описати кожну подію, яка це підтверджує.

Що треба вказати в заяві:

дату, час, місце події;

розгорнутий опис фактів булінгу (кожний інцидент можна виділити окремим підзаголовком);

наслідки, які спричинило правопорушення;

дані від свідків та опис їхніх дій;

звіт про те, як саме про це повідомили педагогам, директору чи іншим присутнім. Якщо відправили повідомлення – зробіть скріншот та вкладіть до заяви;

опис реакції на подію;

докази булінгу (фото, відео, аудіозапис тощо).

Заяву обов’язково треба зареєструвати у закладі освіти. Написати її необхідно у двох екземплярах або зробити копію. Після реєстрації на одному з примірників працівник школи має зазначити вхідний номер, дату та повернути її заявнику, інший залишається в школі.

Керівництво освітнього закладу зобов’язане повідомити про булінг до поліції протягом однієї доби.

 

Відповідальність за булінг в українських навчальних закладах з’явилась у 2018 році. В грудні того року Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнили статтею 173-4.

Документ визначає типові ознаки булінгу:

систематичність;

наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі);

дії/бездіяльність, внаслідок яких жертва потерпає від психічної та/або фізичної шкоди, відчуває приниження, страх, тривогу;

підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення його соціальної ізоляції.

Закон передбачає два види покарання за цькування: штраф від 850 до 3400 гривень та громадські роботи від 20 до 60 годин. Агресори несуть адміністративну відповідальність, починаючи з 16 років. До цього моменту за вчинки дітей відповідають їхні батьки. Тобто, якщо дитина не досягла цього віку, штраф сплачуватимуть дорослі.

Керівники навчальних закладів також несуть відповідальність за замовчування інцидентів з булінгом. За це їх можуть оштрафувати або також відправити на виправні роботи й відраховувати до 20% від заробітку.

Повністю викорінити булінг зі шкільного середовища майже неможливо. Але звести випадки знущань до мінімуму можна шляхом спільних зусиль батьків і вчителів, а також за належного контролю з боку держави.