Hello, Європа!

  Прованс – один із найпопулярніших туристичних регіонів Франції, відомий своїми пам'ятками архітектури, ущелинами, замками, фестивалями, курортами та морськими пляжами. Однією з найбільш яскравих і визначних пам'яток Провансу є знамениті на весь світ лавандові поля. Французький письменник Жан Жіоно говорив: “Лаванда – душа Провансу”. І це воістину так, адже неможливо уявити південь Франції без його живописних лавандових полів. Фантастично прекрасні, насичені чудовим ароматом, сонно-спокійні, що ліниво гойдаються на вітрі, заповнили майже всю північну частину цього регіону. Сюди прямують фотографи та любителі романтики, художники та письменники, тут легко насититися енергією природи та просто відпочити від шаленого ритму життя. Лавандові поля цвітуть з червня по серпень. Найкращий час для відвідування полів - липень, коли лаванда знаходиться у піку цвітіння. Залежно від району, терміни цвітіння можуть бути різними. Наприклад, у регіоні Люберон та долині Рони лаванда зацвітає ...

  Польська письменниця-фантастка Анна Бжезінська переказала авансове роялті за українське видання роману «Води глибокі, мов небо» на підтримку 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія». Роман «Води глибокі, мов небо» — це цикл новел, дія яких відбувається у вигаданому світі, дуже схожому на ренесансну Італію. «Тут магія і магічні створіння – частина буденності, а використовувати чари дозволено лише чоловікам. Кожна новела оповідає нам про долі різних поколінь у цьому світі й показує – що загалом нетипово для фентезі – як світ зрештою змінюється. Це потужна, поетична, сповнена трагедії оповідь про долі жінок і чоловіків», — зазначили у видавництві «Жорж». У 2005 році оповідання, що дало назву книжці, отримало премію Януша Зайделя — одну з головних нагород польської фантастики. Наразі роман перекладають  українською мовою. Анна Бжезінська — письменниця, одна з ключових постатей польської фантастики. За фахом медієвістка, вона почала з фентезі, міцно вкоріненого в по...

  Після того, як Папа Римський помирає або йде у відставку, Римсько-католицька церква має обрати свого нового главу. Папу традиційно обирають вищі священнослужителі, які називаються кардиналами, у рамках дуже таємного процесу, що сягає корінням у середньовіччя. Нового папу обирають після смерті чинного або після його відставки (як у випадку з Папою Бенедиктом XVI у 2013 році).  Новий обранець стає главою Римсько-католицької церкви - верховним понтифіком. Папою може бути обраний будь-який хрещений католик чоловічої статі. Однак цю посаду незмінно отримував один із найвищих представників католицької церкви, яких називають кардиналами. Саме кардинали й обирають нового Папу. У всьому світі є 252 кардинали (станом на 19 лютого 2025 року), які зазвичай також є єпископами. За нового Папу мають право голосувати лише ті, хто не досяг 80 років. Кількість цих « кардиналів-виборників » зазвичай обмежується 120, але наразі їх 138 - у грудні 2024 року Папа Франциск призначив 21 новог...

  У Кракові оголосили імена переможців першого етапу VI літературної премії «Краків — місто літератури ЮНЕСКО» (Nagroda KMLU). Серед 26 відзначених авторів і авторок — українські письменниці Анна Грувер та Маріанна Кіяновська. Анна Грувер увійшла до списку лавреатів із книжкою «Я просто хочу поділитися моментом». Вірші, які вона почала писати у квітні 2022 року і закінчила в лютому 2023-го. Польське видання цієї збірки вийде завдяки перекладу Анети Камінської у видавництві KIT Stowarzyszenie Żywych Poetów.  Перше знайомство Анни Грувер з перекладачкою Анетою Камінською відбулося заочно – ще до початку повномасштабної війни. «Ми ще не були знайомі з Анетою Камінською особисто, коли Анета, ще під час пандемії, переклала кілька моїх віршів із циклу #одназнас (окремі вірші з нього перекладали також англійською, німецькою і чеською). Пандемія для Польщі була також часом чергових чорних протестів – які я з України підтримувала як перекладачка з польської. Тоді дуже хотілося діяти, ...

  Великдень — найважливіше християнське свято. У Польщі перед святами вітрини магазинів прикрашені гілочками верби, пасхальними зайцями і курчатами, а в супермаркетах рушає кампанія знижок на продукти і товари, без яких на Великдень не обійтись. 10 польських великодніх страв без яких годі уявити польський Великдень. Біла ковбаса, журек, маківник та сирник... Польські традиційні великодні страви – несподівані, вишукані та натхненні весною. Біла ковбаса Великдень – це свято копченостей і шинки, та центральне місце на столі займає біла ковбаса. Це некопчена ковбаса з меленої свинини, з додатком яловичини і телятини, в натуральній оболонці, приправлена ​​сіллю, чорним перцем, часником та майораном. Її подають у традиційному супі – журеку. Зазвичай вона є у польському великодньому кошику. Переважно її подають вареною – з хроном, гірчицею або цвіклями (бурячками з хроном). Журек Журек або жур – це суп, зварений на домашній або купленій заквасці з житнього борошна. До нього додають ва...

  17 квітня кожного року світ відзначає День кажана або Міжнародний день шанування кажанів (International Bat Appreciation Day). Подію започаткувала Міжнародна організація охорони рукокрилих. Чому її назвали “велетенською”? Не така вже вона й велика — може легко поміститися на долоні людини. А от що “крута”, так це точно, адже вечірниця велетенська одна з небагатьох кажанів, що полює на птахів! Вечі́рниця велете́нська є хижаком-опортуністом, адже легко змінює раціон, пристосовуючи його під місцеву екосистему та пору року. Завдяки цій здатності цей кажан зустрічається у листяних лісах аж від Іспанії до Ірану. В Україні зустрічається влітку переважно в центральних та східних областях, зимує за межами України. Влітку цей кажан полює на відкритих локаціях: луках, узліссях, над водною гладдю. Там рукокрил харчується стандартним для кажанів пайком: жуками, метеликами та іншими кузьками. Їх вона ловить просто на льоту! А ось восени та навесні кажани переходять на більшу здобич. Вечірн...

  Представництво ЄС в Україні запрошує молодь взяти участь у другому конкурсі есе до Дня Європи на тему: «Моє бачення європейської України». Що для вас означає ЄС? Яким може бути майбутнє України як повноправного члена ЄС? І яку роль ви відіграєте у формуванні цього майбутнього? Цей конкурс – можливість поміркувати про європейське майбутнє України та поділитися своїми ідеями під час святкування Дня Європи 2025 року.           Хто може взяти участь: Українські студенти й учні віком від 16 до 22 років, які зараз навчаються в середній школі, коледжі чи університеті. Вимоги до есе: - Мова: українська - Обсяг: 800–1000 слів - Стиль: продуманий, оригінальний і чесний - повністю написаний вами - Вміст, створений ШІ, або плагіат призведе до дискваліфікації Кінцевий термін подання: 30 квітня 2025 року Надсилайте есе на адресу: ask@euroquiz.org.ua Тема: Конкурс есе до Дня Європи 2025 Додайте титульну сторінку з такими відомостями: • ПІБ • Дата народжен...