Hello, Європа!

  У 2025 році у Литві відзначають 150 років з дня народження художника і композитора Мікалоюса Чюрльоніса, що став, без перебільшення, справжнім народним митцем цієї балтійської країни. Для литовців він є тією самою постаттю, яка допомогла нації побачити й почути саму себе в час, коли існування культури було під загрозою. Але Чюрльоніс – не лише «великий литовець», а й унікальне явище світового мистецтва. Його часто називають «художником, який чув музику кольорами». Він писав симфонії, що нагадували живописні полотна, і створював картини, у яких відчувалися ритм та мелодія. Мікалоюс Константінас Чюрльоніс народився 22 вересня 1875 року в маленькому литовському містечку Варена на південному сході Литви, яке на той час належало до складу російської імперії. Його батько Константинас Чюрльоніс був органістом і хормейстером. Дитинство Мікалоюс провів у Друскінінкаї, курортному місті на півдні Литви. Саме там проявилися його виняткові музичні здібності: у п’ятирічному віці він міг грати ...

  22 вересня вперше відзначатимуть Всеукраїнський День Метеликів, покликаний привернути увагу до дітей, які отримують паліативну допомогу. Ідею ініціативи запропонувала команда шелтеру «Місто добра», в якому працює найбільший дитячий хоспіс в Україні «Дім Метеликів».   «Найстрашніше — це коли на дитину закривають очі просто через паліативний статус. Вона втрачає шанси на лікування, реабілітацію, освіту, можливість мати родину. Тоді це поразка нас, як суспільства, яке цінує життя. Бо паліатив — це не про прощання, а про захист дитинства, яке триває навіть у хворобі. Це про обійми, про право дитини на усмішку і на те, щоб її бачили такою, якою вона є. І ми, дорослі, маємо відповідальність не відвертати погляд, а робити все, щоб жодна дитина не залишалася у болю та самотності», – переконана засновниця «Міста добра» Марта Левченко. Символом Дня обрали метелика, що символізує тендітність та вразливість дітей у паліативі. Також комаха стала знаковою для хоспісу завдяки одній із перш...

  20 вересня відзначає свій 55-річний ювілей українська письменниця - прозаїк, яка працює у жанрі фентезі, ДАРА КОРНІЙ (справжнє  ім'я - Мирослава Іванівна Замойська) Народилася 20 вересня 1970 року в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області. Вищу освіту здобула на журналістсько - редакторському відділенні Українського поліграфічного інституту у Львові (нині Українська академія друкарства). Книги письменниці читають і перечитують, запитують у бібліотеках.  У її творах переплітається містика та історія, психологія та культурологія, а героями книг є як реальні люди, так і міфічні персонажі. Письменниця любить експериментувати в жанрах та стилях, пише книги для дорослих, підлітків та дітей. Дара Корній  захоплюється дохристиянською міфологією, проукраїнськими віруваннями та етнографією і вважає, що ми, українці, маємо плекати, продукувати й любити своє, нести його в маси, обов’я...

  Другий роман української письменниці Євгенії Кузнєцової «Драбина» увійшов до цьогорічного фінального переліку книг, номінованих на премію «Анґелус» – престижну міжнародну польську літературну нагороду, яку з 2006-го щорічно отримують автори та авторки з Центрально-Східної Європи та Балкан, а також перекладачі й перекладачки їхніх текстів польською мовою. Роман «Драбина» тридцятивосьмирічної української письменниці Євгенії Кузнєцової опинився у списку із семи книг авторів та авторок, які представляють літератури семи європейських держав: Австрії, Албанії, Боснії й Герцоговини, Литви, Естонії, Польщі та України. Цього року Кузнєцова була єдиною українською авторкою в довгому переліку номінантів «Анґелуса», оголошеному в червні, до якого увійшло чотирнадцять претендентів та претенденток на здобуття статуетки вроцлавського Анґелуса. Окрім статуетки фіналіста також нагороджують сумою – 150 тисяч злотих. А входження до фінального списку заохочується 5 тисячами злотих. Роман «Драбина» Є...

  У TikTok шириться новий шокуючий тренд серед підлітків – так звана "посмішка Джокера". Йдеться про підрізання кутиків рота, щоб зробити його ширшим. Найчастіше його повторюють дівчата, прагнучи змінити зовнішність та отримати "ефектну" усмішку. Відповідні ролики вони публікують в соцмережах. Першоджерелом цього тренду виявився російський TikTok. Перші відео там з’явилися торік, масового характеру тренд набув напередодні 1 вересня. У соцмережах почали з’являтися відео, в яких блогери діляться своїми враженнями від підрізання куточків рота задля його подовження. Після цього почали з’являтися відео, де інфлюєнсери розповідають про свій досвід, як вони в домашніх умовах і без будь-якої допомоги підрізали собі куточки рота. Інші не наважуються на такий непростий експеримент і обманюють глядачів, накладаючи ефектний макіяж, причому відрізнити його від реальних шрамів іноді майже неможливо. Небезпека «Посмішки Джокера» Медики називають цю процедуру небезпечним самопошк...

  Дізнайся про шлях України до Європейського Союзу у захопливій Євровікторині! Спробуй перевершити своїми знаннями інших гравців та отримати фірмовий набір призів від Представництва ЄС в Україні . Відкрийте ключові події європейської інтеграції України: від Угоди про партнерство і співробітництво до переговорів про членство в ЄС. На якому етапі європейської інтеграції перебуває Україна? З чого починався Євромайдан? Що таке енергетичний і транспортний безвіз? Відповіді на ці питання ти дізнаєшся у п’ятому турі Євровікторини-2025.  Лише в цьому турі, спеціально до Тижня Євроквізу, буде обрано 150 переможців вікторини: 100 найбільш успішних гравців у І рівні гри (до 16 років) і 50 гравців у ІІ рівні гри. Найкмітливіші учасники отримають Сертифікати та чудові набори фірмових призів від Представництва ЄС в Україні:  Перше місце - 20 фірмових флешок і рефлекторів  Друге місце - 30 наборів з фірмовими брелком, підставкою під телефон і рефлектором  Третє місце - 50 набо...

  Дні європейської спадщини 2025 року проходитимуть під гаслом «Спадщина та архітектура: вікна в минуле, двері в майбутнє», що є відображенням різноманітного архітектурного ландшафту, що формує культурну ідентичність Європи, водночас відзначаючи 50-ту річницю «Європейського року архітектурної спадщини» 1975 року.   Ця ініціатива Ради Європи мала вирішальне значення у визнанні архітектурної спадщини як ключового фактора, що визначає якість життя, та покращенні зусиль щодо її збереження по всій Європі.  Тема 2025 року «Архітектурна спадщина» підкреслює художні та технічні досягнення архітектури, демонструючи все: від величних пам'ятників у галасливих містах до народних будівель у сільській місцевості. Вона підкреслює, як архітектура виходить за рамки простої функціональності, слугуючи потужним символом місцевої та національної історії, культурної ідентичності та колективної пам'яті.   Логотип Днів європейської спадщини натхненний символом, який використовувався під ч...

  Скандинавська дитяча література є прекрасним взірцем того, як проговорювати непрості теми й складні емоції – щиро і з гумором, без зайвого драматизму й пафосу, але й не занадто згладжуючи гострі кути. У цих книжках діти не є «правильними», чемними чи «зручними», а дорослі не завжди поводяться відповідально і мудро – як і в реальному житті, зрештою. Але саме завдяки цьому, читаючи їх, як діти, так і батьки можуть проговорити непрості ситуації та складні емоції, які їм доводиться проживати, поміркувати про описані й власні сценарії поведінки і, зрештою, знайти порозуміння там, де його бракувало, та зцілити тріщинки власних стосунків. До нашої добірки ввійшли  книжки скандинавських авторів, які в українському перекладі вийшли у видавництві «Крокус» за фінансової підтримки Євросоюзу. Йорік  Голдевайк; пер. з нідерл. Ірини Коваль. Фільми, яких ніде не показують. Історія дванадцятирічної Като відбувається в реальному світі, та містить фантастичний елемент – подорожі в ч...