Памфлет Багряного вийде англійською, вірші Лазуткіна — нідерландською

 

У видавництві HURI Books Гарвардського університету готують новий англомовний переклад памфлету Івана Багряного «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», а у нідерландському видавництві M10Boeken — двомовну збірку поезій Дмитра Лазуткіна «Будемо жити вічно».

 

Про підготовку видання Багряного стало відомо з офіційного сайту HURI Books, де представили обкладинку майбутньої книжки. Переклад виконала американська перекладачка-русистка Валері Браун, вступ написала Наталія Шпилова-Саїд — українка, викладачка української мови у Гарварді.

У видавництві зазначають, що памфлет 1946 року довго залишався в тіні в славістиці, де домінували гулагівські свідчення російських авторів на кшталт Солженіцина, хоча на тлі війни росії проти України текст сьогодні актуальний як ніколи. Багряний описав переслідування, тортури, примусову працю і геноцидний голод, яких зазнали українці в радянській «тюрмі народів».

Він називав радянські злочини «червоним російським фашизмом» і «червоним московським імперіалізмом» задовго до того, як подібні порівняння стали звичними на Заході. Автор провів пряму лінію між радянським режимом і його сучасним спадкоємцем, російською федерацією. На сайті пишуть, що памфлет є водночас застереженням проти безкарності російського імперіалізму й свідченням українського спротиву.

Вихід книжки запланований на квітень 2027 року.

Збірку Дмитра Лазуткіна «Будемо жити вічно» нідерландською переклав Роман Нестеренко, він же написав післямову — так само двомовну.  Книжку описують як 25 «сирих» віршів, у яких поет змальовує війну реалістично й безжально, водночас лишаючись напрочуд чутливим і подекуди похмуро-іронічним.  

За переказом видавництва, Лазуткін говорить, що всі описані події справжні, а персонажі реальні, і вірші є спробою зафіксувати атмосферу цього хаотичного періоду життя, поки її не стерла пам’ять.

Сам поет розповідає: «Бо це історії, написані в Оріхові і Комишувасі, Новоекономічному і Покровську, які мусять бути розказаними тим, хто знає про нашу війну лише з екранів телевізорів. Це досвід, яким я хочу ділитися з європейськими читачами. Бодай з тими, хто адвокатує Україну і допомагає нам озброєнням. Адже кожен рядок в ній — це свідчення того, що сам бачив і відчував. Адже нам і надалі потрібна підтримка. І література — ненайгірший спосіб», — написав Лазуткін.

Збірку презентуватиме сам автор на фестивалі Wintertuin Festival 28 листопада.

На сайті видавництва зазначають, що видання стане частиною поетичної серії, яку M10Boeken разом із журналом Filter та за підтримки Cultuurfonds створили для того, щоб молоді літературні перекладачі могли видати улюблену поетичну збірку у власному перекладі.

Джерело: https://chytomo.com/pamflet-bahrianoho-vyjde-anhlijskoiu-virshi-lazutkina-niderlandskoiu/?fbclid=IwY2xjawUcknRwZG9mAWV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR50C_ShmpQdufxQB_1mY7CbyKRY4w35WGymMl-D9SuKIiSMLH24q1YUFt5EWg_aem_8troG2ia6whkUl1JDRL8Rg


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Хто така Марія Монтессорі?

  Марія Монтессорі – італійська педагогиня, новаторка та лікарка, яка розробила інноваційний метод навчання для маленьких дітей. Марія була наполегливою ученицею та завзятим читачем, що було нетипово для італійок її часу, але вона змалку прагнула освіти. Саме тому їй вдалося розробити інноваційну освітню програму для маленьких дітей, яка й досі носить її ім’я. Перша школа Монтессорі – Casa Dei Bambini, відкрилася 6 січня 1907 року в Римі. Марія подорожувала світом і писала про свій спосіб навчання, який знайшов багатьох прихильників. Сьогодні у більш ніж 110 країнах світу налічується понад 22000 шкіл Монтессорі. Марія народилася 31 серпня 1870 року у К’яраваллі, Італія. Її мати була із сім’ї, яка цінувала освіту, а батько працював фінансовим менеджером у державній корпорації. Раннє дитинство Марія Монтессорі провела в Римі. Фактично, він був раєм видатних музеїв, бібліотек та великих шкіл, які допомогли дівчинці встановити високий рівень стандартів, яких вона змогла досягти у с...
Докладніше

Проведіть урок з мінної безпеки напередодні Дня мінної просвіти

Зображення
  4 квітня — Міжнародний #ДеньМінноїПросвіти2026 З 2022 року Україна — одна із найбільш замінованих країн у світі. Діти можуть натрапити на вибухонебезпечні предмети на територіях, де велися бойові дії, або навіть поруч: біля дому чи на дитячому майданчику після обстрілів. Долучайтеся до спільної ініціативи Міністерства освіти і науки України, ДСНС України та ЮНІСЕФ і нагадайте дітям ключові правила безпеки — цього дня та щодня. 1. Поговоріть із дітьми про правила мінної безпеки у зручному для їхнього віку форматі. Це може бути коротка бесіда, заняття, відео або навіть гра — головне, щоб вони запам’ятали прості правила: не підходь, не чіпай, повертайся тим самим шляхом, телефонуй 101. 2. Використайте готові та перевірені матеріали, розроблені за принципом «навчання через гру»: https://drive.google.com/drive/folders/1dzTB7uIUO0LfsnXSJSfyIQwHE-yMjclL?fbclid=IwY2xjawQ4g69leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFHaVRIQmN3Sm11QVI2cGNsc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHlqfJG854gzIoKbYFMZUqc...
Докладніше

Віденська кава Юрія Кульчицького

Зображення
  У серпні 1686 року на вулиці Шлосергассе Юрій Кульчицький відкрив у Відні кав'ярню «Під синьою пляшкою». Завдяки адаптації турецької кави до європейського смаку шляхом додавання молока та цукру, Кульчицький створив відому і сьогодні «каву по-віденськи». Юрій-Франц Кульчицький народився 1640 року в селі Кульчиці (нині — Самбiрський район Львівскої області) в шляхетній православній родині. З двадцяти років він жив у Запорізький Січі, де, знаючи декілька мов, був перекладачем. В кінці 1660-х років Кульчицький потрапив у полон, був перевезений на Балкани, де добре вивчив місцеві звичаї. Крім турецької, він знав польську, німецьку, угорську, румунську мови і на початку 1670-х був викуплений сербськими купцями для роботи перекладачем у «Віденській східній торговій компанії» в Бєлграді. Піздніше Кульчицький переїхав до Відня, де в 1678 році відкрив власну торгову компанію. У червні 1683 року 140-тисячна турецька армія почала облогу Відня. Коли Відень охопила паніка і хвороби, Юрій Кульч...
Докладніше