Hello, Європа!

  Фільтр разом із Smart Angel в рамках «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», за фінансової підтримки Європейського Союзу продовжує спецпроєкт про досвід найбільш медіаграмотних країн Європи. Розповідаємо про Ірландію. Перші прояви медіаосвіти в ірландських школах з’явилися наприкінці 1970-х років. На противагу потребам реформування системи освіти та складній економічній ситуації почали розповсюджуватися програми для випускників шкіл. Їх основною метою було розвинути усвідомленість про значення та функції засобів масової інформації серед молоді та сприяти розвитку соціальної компетентності суспільства. Зацікавленість учнів надала поштовх для багатьох вчителів вводити основи медіаграмотності в освітні процеси. В період 1980-90-х років основний акцент робився на підвищенні кваліфікації вчителів в сфері медіаграмотності та критичного мислення. Відбулася перша Національна конференція медіаосвіти, заснована Асоціацією вчителів медіаосвіти, яка відігр...

  Важлива інформація для українців, які планують подорожі до Євросоюзу у майбутньому. З 12 жовтня 2025 року має запрацювати нова система в’їзду/виїзду під назвою EES (Entry-Exit System). Це цифрова система управління кордонами, що реєструватиме осіб, які не є громадянами, у тому числі українців, якіі подорожують із короткостроковою метою. Така реєстрація здійснюватиметься щоразу при перетині зовнішніх кордонів 29 європейських країн-користувачів системи. EES модернізує управління кордонами країн Шенгенської зони, поступово спростить прикордонний контроль і дозволить запобігати шахрайству з особистими даними. Наприкінці 2026 року, Європейський Союз запровадить також Європейську систему інформації та авторизації подорожей ETIAS (European Travel Information and Authorisation System), що поширюватиметься на громадян країн, які мають безвізовий режим з ЄС, зокрема й України. Дозвіл ETIAS видаватиметься на основі паспорту особи, яка подорожує, на три роки або до моменту закінчення строку ...

  Більшість європейських столиць сповнені туристів, охочих помилуватися краєвидами та архітектурою. Але тільки одна з них може похвалитися тим, що розташована вище за всіх. Високо в Піренеях, на висоті 1023 м над рівнем моря, розташована Андорра-ла-Велья - столиця Андорри. Столиця, що є однією з найменших у Європі, займає площу всього майже 13 квадратних кілометрів. Для порівняння - Лондон у 120 разів більший за неї. Але це ще не всі дивовижні факти про Андорру. Дістатися до неї не так то просто, оскільки на всій території країни немає ні аеропорту, ні залізничного вокзалу. Але, незважаючи на це, щороку цю крихітну європейську столицю відвідує до 10 млн туристів. Діставшись Андорри, ви можете прогулятися по Авінгуде Мерітчель, "торговій милі", де розташовані величезні універмаги і магазини безмитної торгівлі. В Андоррі один із найнижчих ПДВ у Європі. Ще одним привабливим місцем для туристів в Андоррі є спа-центр Caldea, найбільший термальний спа-центр у Південній Європі, побу...

  На березі копенгагенської гавані, де хвилі м’яко б’ються об каміння, сидить дівчина. Вона дивиться вдалечінь, ніби чекає когось, хто ніколи не повернеться. Це Русалонька — бронзова героїня казки Ганса Крістіана Андерсена, чия історія вже понад століття зворушує серця людей у всьому світі. Її поява в місті почалася з натхнення. У 1909 році Карл Якобсен, власник пивоварні Carlsberg, відвідав балет за мотивами «Русалоньки» й настільки захопився виставою, що вирішив подарувати Копенгагену пам’ятник. Скульптором став Едуард Еріксен. Для голови він узяв риси балерини Еллен Прейс, яка виконувала головну партію, а для тіла позувала його власна дружина Еліна. Так народився образ — ніжний і водночас сильний. У серпні 1913 року Русалонька вперше «сіла» на свій камінь. І хоча висота статуї лише 1,25 м, вона швидко стала символом Данії. До неї приїжджають мільйони туристів, аби побачити цю тиху, замислену постать, що нагадує про силу мрії та ціну кохання. Її доля була нелегкою: пам’ятник не р...

  Без публічності. Без пафосу. Без камер. Але з глибоким серцем і незламною любов’ю до свого коріння. Саме він заповів Україні понад три мільйони доларів. Не заради оплесків. А тому, що не забув, хто він. Григорій Степанець народився 8 квітня 1938 року у Вінниці. У роки Другої світової війни, коли Григорію було 3 роки, загинув його батько. У 1941 році Вінницю окупували нацисти, тому його з матір’ю евакуювали на Урал. До Вінниці родина повернулась після травня 1945 року. Їм було важко, голодували. Виживали завдяки дядькові, який повернувся з війни без ноги. Мати Григорія була хворобливою, жінка підробляла гаптуванням, дядько працював художником-оформлювачем. Пізніше у рідному місті хлопець закінчив школу №4  із срібною медаллю – нині це ліцей імені Д. І. Менделєєва, – а у віці 18 років переїхав до Москви і вступив у Московський університет імені М. В. Ломоносова. Степанець отримав ступені магістра з математики та фізики, а також звання кандидата наук із фізичної хімії....

  «Сільпо» разом з родиною Левка Лук’яненка відтворило зошит, у якому була написана чернетка Акта проголошення незалежності України. Гроші з його продажу передадуть на підтримку звільнених з полону військових. У серпні 1991 року борець за свободу, дисидент і народний депутат Верховної Ради України Левко Лук’яненко у присутності Леонтія Сандуляка написав чернетку Акта проголошення незалежності України. Тоді Верховна Рада України була на канікулах, але спроба державного перевороту в Москві змусила депутатів терміново повернутись до Києва. Лук’яненко сказав: «У нас настільки унікальний момент, що ми повинні вирішити основне завдання: проголосити Україну самостійною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо — не зможемо ніколи». Під рукою в нього не було жодного офіційного бланка, але був шкільний зошит. Тож просто в ньому за півтори години народний депутат написав чернетку Акта проголошення незалежності України. 24 серпня 1991 року текст ухвалила Верховна Рада — Україна здобула незалеж...

  Синьо-жовтий прапор супроводжував українців протягом довгої історії і став державним прапором після здобуття Незалежності. Також синьо-жовті кольори має і кримськотатарський прапор –​ жовта тамга на синьому тлі. А хто ще уподобав собі синьо-жовте сполучення для національного чи регіонального стяга? ШВЕЦІЯ Скандинавська країна «Абби», «Вольво», ІКЕА та ультрапопулярної музичної стрімінгової платформи Spotify має дуже давні зв’язки з Україною – ще з давніх вікінгів 9-го та 10-го століть і пізніших часів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. На шведському прапорі – скандинавський хрест, типовий для прапорів Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії. Кольори прапору походять від гербу Швеції – «Тре крунур», «Три корони». Синій колір символізує справедливість, вірність та правду. Жовтий – щедрість. Хрест на шведському стязі також символізує християнський спадок шведської нації. Синьо-жовте поєднання кольорів притаманне шведам із 1275 року, з часів короля Магнуса Третього. БОСНІЯ І ГЕРЦ...

  Володимир Джус. Український винахідник, який зробив переворот в світовій авіаіндустрії. У Сполучених Штатах про нього пишуть книжки, називають українським Генрі Фордом, а його розробки не втрачають своєї актуальності й у наш час. Хто б міг подумати, що все це про вихідця з простої селянської родини, що мешкала неподалік Збаража.   5 січня 1895 року в с. Чернихівцях Збаразького повіту королівства Галичини й Володимирії, яке входило до складу Австро-Угорщини (тепер Збаразький район, Тернопільська область, Україна), в багатодітній родині хліборобів Івана та Ксенії Джус народився син Володимир. Батько помітив схильність сина до майстрування й після закінчення початкової школи влаштував його вчитися на столяра до місцевого майстра. А доньку із зятем благословив на еміграцію до США для гарних заробітків та допомоги родині. Минув рік, вона почала надсилати з-за океану невеликі кошти. Це значно покращило економічний стан сім’ї. Тоді, маючи лише 18 літ, Володимир вирішив, що може ма...