Винахідник приносить світло в'язням темряви. Всесвітній день абетки Брайля

 

4 січня світова спільнота відзначає Всесвітній день азбуки Брайля. День встановлений Резолюцією ГА ООН в грудні 2018 року.

Всесвітній день азбуки Брайля є нагадуванням, що серед нас живуть люди, які потребують особливої турботи, уваги та підтримки. Для мільйонів незрячих людей шрифт Брайля є засобом спілкування. Окрім того, він відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.

Шрифт Брайля - це унікальна азбука, яку назвали на честь її винахідника Луї Брайля. Вона являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки.

Мало хто знає, що шрифт Брайля був винайдений майже двісті років тому дуже доброю, освіченою і, водночас, тотально незрячою людиною – Луї Брайлем.

4 січня 1809 року у Франції в сім’ї майстра шкіряної справи Сімона-Рене Брайля народився син, якого назвали Луї. Одного разу, граючись у майстерні батька гострим шилом, трирічний Луї поранив око. Почалося запалення, яке згодом перейшло й на друге око. В результаті до п’ятирічного віку хлопчик осліп.

У ті часи для незрячих було дуже мало можливостей, особливо отримати освіту, але батьки Луї хотіли, щоб він неодмінно вивчився. Хлопчик ходив у місцеву школу, хоч не мав змоги читати й писати, а міг лише слухати. Попри це, завдяки своїй прекрасній пам’яті він був відмінником.

У віці 10 років Луї почав навчатися в Національному університеті для незрячої молоді в Парижі, де став одним із кращих учнів. Молодий Брайль завжди прагнув більшого, йому хотілося отримувати знання з книг нарівні зі здоровими людьми. В ті часи незрячі користувалися книгами з рельєфно-лінійним шрифтом Валентина Гаюї. Але, на жаль, у бібліотеці спеціалізованого навчального закладу було всього 14 книг, а незграбний лінійний шрифт був незручним і важким для сприйняття.

У 1821 році до університету навідався колишній військовий Шарль Барб’є. Він був відомий своїм винаходом так званого «нічного письма» – кодом, що складався з дванадцяти тактильно відчутних крапок. Цей код дозволяв ділитися секретною інформацією на війні беззвучно та в темряві. Барб’є розповів про свій метод незрячим учням, серед яких був і Луї.

Брайль не тільки вивчив тактильний код, але і вдосконалив його. До свого п’ятнадцятиріччя в 1824 році підліток майже завершив формування нової абетки.

В 1828 році Брайль закінчив навчання в університеті та став викладачем у цьому ж закладі. А вже наступного року вийшла його перша книга, в якій пояснювалася система кодів новоствореного шрифту.

Цікаво, що Брайль був також талановитим музикантом і за принципами свого шрифту створив ноти для сліпих.

Шифр Брайля – це використання 6 крапок, які розташовано у 3 ряди і 2 стовпчики. До розширеної системи додано ще 2 крапки. Для того, щоб записати символи, треба мати спеціальну дошку і грифель. Для письма точки проколюють. За системою Брайля текст пишуть справа наліво, потім перевертають і читають зліва направо. Параметри випуклої точки у шрифті Брайля чітко прописані у державних стандартах різних країн. Використовується три розміри шрифту – великий, середній і дрібний.

Шестикрапковим шрифтом можна записати 64 символи, восьмикрапковим – 256. Великі і малі літери позначаються спеціальними символами перед потрібною буквою.

Зазвичай традиційний аркуш брайлівської книги розміром 23 на 31 см містить 25 рядків по 30 або 32 знаки.

У 1837 році у Франції вийшла перша книга, надрукована шрифтом Брайля. Це була історія Франції.

У 2005 році ЮНЕСКО визнала систему Брайля життєво необхідною мовою спілкування, легітимною нарівні з іншими мовами світу.

У 2022 році за ініціативи Офісу Президента України започаткована благодійна акція «Українським дітям – українську книгу», у межах якої триває забезпечення дітей, які вимушено перебувають в інших країнах або в безпечних регіонах, українськими підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.

Уже розвезено близько 460 тис. примірників, з них 245 книг (1 032 частини), виготовлених в універсальному дизайні для незрячих і слабозорих дітей.

Війна не завадила. Здебільшого це стало таким стимулом до того, щоби друкувати більшу кількість книжок, більше видань, більші тиражі брайлівської літератури.

Серед цьогорічних новинок: «Расмус-волоцюга» Астрід Ліндгрен, «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена, «Пригоди Русалоньки із 7-Б». А також книги Бенаса Берантаса, Іґне Зарамбайте та Евеліни Дацюте. Над кожною книгою працюють від півтора місяця до пів року залежно від кількості сторінок.

2022 року  книги відправили у країни Європи: Литву, Польщу, Німеччину, Австрію, Чехію, Італію та багато інших. Туди евакуювали незрячих дітей із окупованих областей та зон активних бойових дій.