Той, хто запалює ліхтарі

 

Він високий, кремезний, в довгому чорному плащі й червоній накидці - одязі з минулої епохи. Йде повільно і впевнено Карловим мостом у Празі в супроводі юрби людей, тримаючи в руках довгу бамбукову палицю. У нього вираз обличчя людини, яка знає про цей світ все, і трошки більше. Він схожий на чарівника. Це - не витвір передріздвяної фантазії, а цілком реальний персонаж. Ліхтарник з Карлового мосту. Його накидку розвіює зимовий вітер і вкривають перші пухнасті сніжинки.

Карлів міст - єдиний у світі, на якому світять газові ліхтарі. І напередодні Різдва їх запалює Ліхтарник, або чеською - Лампар. Подивитись на цю незвичайну подію їдуть люди з усього світу. Це видовище захопливе в прямому й переносному сенсі, адже Лампар  захоплює спеціальним гачком газовий пальник на ліхтарі, і таким чином вмикає його. Паралельно світло вихоплює з темряви здивовані й радісні обличчя людей. А до того ж за ним захоплено біжить величезний натовп людей, який фотографує це дійство на все, що може, і хутко тулиться до Ліхтарника для селфі. Бо він - ніби Гуллівер із роману Джонатана Свіфта. Занадто великий, занадто неочікуваний і яскравий.

Згідно з інструкціями, які діють щодо ліхтарників ще з середини 19 століття, він має поводитись при виконанні своїх обов’язків морально й пристойно, уникати всяких суперечок і бути завжди тверезим. Що він, власне, й робить.

У столиці Чехії люмінесцентний газ використовували для освітлення вулиць, парків, садів, набережних, островів ще з 1847 року. І ці ліхтарі світили аж до 1985 року, поки на їхньому місці не встановили модерніші електричні. Але на початку 2000-х пражани стали ностальгувати за газовими ліхтарями з минулого, й почали їх повертати. І в 2010 році це світло, окрім навколишніх вулиць Старого міста, засяяло ще й на Карловому мості. І з тих пір світить на радість містянам та туристам.

А в Адвентні дні напередодні Різдва ходить Лампар і вручну їх вмикає, ніби в старі добрі часи.

Сьогодні романтичне газове світло освітлює весь історичний Королівський шлях - жваву туристичну дорогу від Порохових воріт до Градчанської площі. Його м’яке світло щовечора падає на силуети людей і губиться на бруківці.

А Лампар іде від ліхтаря до ліхтаря, і з кожним його кроком довкола стає світліше й світліше.