Ведмідь і Суничне дерево

 

У кожного міста є символ. У Парижа – Ейфелева вежа, у Нью-Йорка – статуя Свободи, а що є у Мадрида?

Ведмідь під деревом! Це ж герб Мадрида!

Мадрид – не тільки столиця Іспанії, але й одне з найбільших міст цієї держави. Як запевняють археологи, вперше людина почала жити тут приблизно 100000 років тому, проте перші поселення з’явилися значно пізніше.

Герб цього дивовижного міста відомий багатьом. Більш того, іспанці так шанують його, що у 1967 році на площі Пуерта-дель-Соль йому був встановлений пам’ятник у вигляді ведмедя, який стоїть на задніх лапах і поїдає плоди суничного дерева. А ось що означає цей малюнок на гербі, достеменно не відомо. Втім,  існує кілька досить правдоподібних версій.

Перша з них говорить, що історія появи цього зображення починається на початку 13 століття. Тоді міська рада вступила в суперечку з духовенством міста за контроль лісів і лугів на території району. Кожна сторона наводила свої аргументи за право володіти цими землями, однак до спільної думки вони прийти не змогли. Тоді в суперечку втрутився сам король, який вирішив гори і ліси віддати міській раді, а луки і пасовища –   духовенству. З тих пір на гербі і з’явилося зображення ведмедя біля суничного дерева.

Іспанець Гільєрмо де ла Пуерта писав, що на місці нинішнього Мадрида колись давно росли суничні дерева, плодами яких ласували ведмеді, яких тут було дуже багато.

Є і така версія – нібито на гербі зображений не ведмідь, а ведмедиця. Цікаво, що на користь цієї версії схиляються чимало істориків, так як є письмена, в яких описується особа саме жіночої статі. До речі, на зображенні можна помітити сім зірок, які, цілком ймовірно, символізують Велику Ведмедицю – з Мадрида її дуже добре видно.

Суничне дерево, суничник (Arbutus) в Португалії всі знають під назвою «медронейро» (medronheiro). Ця рослина висотою 5-10 метрів росте в Середземномор`ї і Західній Європі аж до Ірландії, а в Португалії її улюблені місця проживання – регіони Калдейрао і Моншик, розташовані в невисоких горах між Алентежу і Алгарве.

Ростуть повільно, в 10 років досягають висоти 2,5 м, в 45 років – 5 м.. Це дрібні дерева або чагарники з гладким оранжево-червоним стовбуром, який щорічно змінює кору, за що ці рослини отримали прізвисько «безсоромниця».

Плоди - ягодоподібні, з м`якоттю. Ягоди всередині мають кісточку, на смак схожі на хурму, майже прісні і злегка гірчать. Розміром від 1 до 3 см. Якщо з`їсти велику кількість, одурманюють і викликають сильні головні болі.

Португалія найбільший в світі виробник цього екзотичного фрукта: за останні десять років було висаджено понад мільйон дерев – і це не рахуючи тих, що ростуть і плодоносять вже кілька століть.

Medronho на Півострові почали культивувати ще араби в X столітті, вважаючи його чи не панацеєю: плоди багаті вітаміном С, вони прекрасний антисептик, мають сечогінну і очищаючу властивості. А ще дерева, хоч зазвичай і невеликі, висаджують з метою зупинки лісових пожеж. Деревина medronheiro високо цінується за міцність і довговічність, кору використовують в обробці шкіри, а нещодавно плід суничного дерева був оголошений «суперфудом».

Але все ж головне застосування цих маленьких шорстких плодів – виробництво бренді.   Для кращих марок цього міцного напою плоди збирають вручну, а сам процес виробництва мінімально автоматизований і відбувається в мідних аламбіках, як і кілька століть тому.

Також ягоди вживають у вигляді варення, джемів, компотів.