Війна не зупиняє культуру. Порятунок фондів Чернігівського художнього музею Галагана

 

Лише один снаряд чи авіабомба здатні перетворити на попіл колекції творів мистецтва та музеї, де їх зберігають. Тож  музейні експонати потребують особливого захисту, і це один із напрямків допомоги ЄС зі збереження української культурної спадщини. Проєкт порятунку фондів художнього музею Галагана у Чернігові.

Першу письмову  згадку про Чернігів знаходимо у  Несторовій «Повісті минулих літ» –  літописець фіксує , що київський князь Олег в результаті успішного походу на Візантію уклав з греками угоду.

Сучасні історики засвідчують: дорога  на Царград була знайома воїнам чернігівським ще з 860 року, з першого походу русичів на Візантію під проводом князя Аскольда.

Чернігів завжди сперечався з Києвом за першість, але не був другим і був поряд.

От і в лютому 2022 року ці два  міста разом протистояли ворогові. В перехопленій телефонній розмові російський окупант розповідав комусь, що вони рівняють місто із землею.

Усвідомлюючи власну ницість і неспроможність окупувати Україну та поневолити її народ, російський агресор вдається до тотального нищення всього, що є її національною ознакою, гордістю і спадщиною. Штурм княжого Чернігова на початку вторгнення провалився, проте новітні ординці нещадно зранили артилерійськими і ракетними ударами значну частину міста, у тому числі – історичні будівлі та окремі інституції культури й мистецтва, що були розташовані в них. Не оминув вогонь війни і Чернігівський обласний художній музей, названий на честь мецената і представника козацько-старшинського роду Галаганів, де зберігаються безцінні твори українських та іноземних корифеїв живопису і скульптури щонайменше п’яти останніх століть.

Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана, що розташований у будівлі-пам’ятці архітектури 19 століття у центрі Чернігова. Музейна колекція налічує понад 9 тисяч творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва від 16 століття і до сьогодення, включаючи іконописну спадщину часів українського бароко, народні картини «Козак Мамай», полотна голландських, фламандських, французьких, італійських митців. Чільне місце в музейній колекції посідають твори іконопису, здебільшого українського, серед яких канонічний «Архистратиг Михаїл», колекція Богородичних ікон, самобутня народна ікона.

Найбільшу частку музейної колекції складають твори українських корифеїв ХХ століття – М. Жука, М. Самокиша, С. Шишка, М. Глущенка, М. Дерегуса, Т. Яблонської, А. Коцки та багатьох інших. Значну частину фондового зібрання становлять твори декоративно-ужиткового мистецтва України, створені протягом майже двох століть. Аплікація, вишивка й розпис, вироби зі скла і порцеляни, кераміки та дерева представлені відомими іменами родини Саєнків, М. Тимченко, М. Примаченко, І. Апполонова, Г. Денисенка, А. Штепи та багатьох інших знаних майстрів. Самобутньою є і колекція народної іграшки, що налічує понад 350 експонатів з дерева, глини, соломи та тіста.

Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС, команді працівників музею вдалося облаштувати новий музейний простір у підвальному приміщенні-сховищі, що дасть можливість проводити заплановані музейні заходи навіть при повітряних тривогах, які, на жаль, у місті оголошуються все ще дуже часто.

На випадок відключення постачання електроенергії з мережі у музеї встановлено потужні джерела автономного безперебійного живлення, а енергію на них подає розгорнута власна СЕС потужністю 5 кВт. Більш того, отриманий грант дав можливість провести якісну консервацію ушкоджених варварськими бомбардуваннями приміщень та захистити їх від руйнівної дії несприятливих метеоумов.

Працівники музею планують і надалі розвивати концепцію енергонезалежності та екологічної приязності своєї установи, перетворивши її у зразок музейного господарства для решти схожих установ України. Російська війна не зупинить українську культуру.

Програма ЄС, у межах якої підтримано проєкт House of Europe («Дім Європи») – програма, що фінансується Європейським Союзом, створена для підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС та Великій Британії. Програма фокусується на культурі й креативному секторі, освіті та роботі з молоддю, соціальному підприємництві, медіа. Пропонується більш як 20 програм: стипендії, покликані допомогти українським спеціалістам і далі працювати всупереч війні, гранти на персональні проєкти, поїздки на професійні конференції, курси й стажування в ЄС і Великій Британії та інші можливості. Команда House of Europe фінансує відновлення культурної інфраструктури, підтримує переклад літератури та творчу співпрацю між Україною та ЄС і Великою Британією.  Опікується збереженням української культурної спадщини й розвитком креативних та освітніх стартапів. Онлайн-лабораторії, воркшопи, дискусії, конференції, хакатони й інші навчальні та нетворкінгові події відбуваються регулярно в межах програми.