Любомир Романків: Жовківський винахідник , який змінив світ

 

Любомир Романків — провідний науковець та один з трьох українців (спільно з Ігорем Сікорським та Стівом Возняком), кого було введено до Національної зали слави винахідників США (англ. National Inventors Hall of Fame).

Саме завдяки уродженцю Жовкви, що на Львівщині, стала можливою поява жорстких дисків та персональних комп’ютерів. Романків відомий своїми дослідженнями магнітних матеріалів, відбивних дисплеїв та мідного покриття.

Винайдення тонкоплівних магнітних головок для запису інформації уможливило створення жорстких дисків та ПК (завдяки технології пайки мікроконтактів на комп’ютерному чіпі і формування багаторівневих з’єднань). Любомир Романків заснував і очолив електрохімічну лабораторію, яка виготовляла ці магнітні головки, які наразі використовуються у всіх комп’ютерах.

 

Це був період міжвоєння, 1931 рік. Його батько був адвокатом, одним із ініціаторів створення і голова товариства «Просвіта» у Жовкві. Мама була вчителькою і керувала «Союзом українок» на Жовківщині. Сім’я жила у віллі навпроти міського парку і замку. Любомир навчався у місцевій школі, згодом у львівській гімназії. Любив грати на скрипці і навіть мріяв стати музикантом.

У 1944 році родині Романків вдалося виїхати зі Львівщини до Мюнхена, а згодом — до Канади.

«Я поїхав з України, коли мені було 13 років. Коли увечері до Жовкви прийшли совєтські війська, то вже вночі з’явилися списки тих хто має бути розстріляний наступного ранку.

У тих списках був мій батько, котрий працював адвокатом у Жовкві. Його встигли вивезти за ріку Солокію до Угніва, де якраз затрималися німці і так мій батько врятувався в німецький частині. А нас – мене сестру та маму вивезли наступної ночі.

Якби я лишився в Україні, то був би у Сибіру, або розстріляний.»

Спершу сім’я зупинилася в Словаччині, Австрії, Німеччині, згодом емігрували до родини в Канаду. Юнаку Любомиру довелося рано почати працювати, щоб допомогти сім’ї заробити на прожиття. Втім, він був дуже здібний і паралельно з важкою працею проявив зацікавлення точними науками.

У 26 років Любомир закінчив знаменитий Університет Альберти. Потім була магістратура і здобуття звання доктора наук у галузі металургії та матеріалознавства в найкращому технічному навчальному закладі США — Массачусетському технологічному інституті.

Значна частина його професійної діяльності пов’язана з вивченням магнітних матеріалів, рефлективними дисплеями та процесами міднення. Працюючи з 1962 року й до самої пенсії (вирішив піти на відпочинок у віці 88 років) на провідну корпорацію з виробництва комп’ютерів  — знамениту IBM, отримав 13 нагород за видатні винаходи та внесок від IBM і 25 нагород за винаходи та світові досягнення.

В інтерв’ю «Голосу Америки» Любомир Романків зазначив, що Стів Возняк купив в IBM дисковод з магнітними головками, які він винайшов, і почав робити портативні комп’ютери. Тоді цією технологією зацікавився Джобс, розвинув її і згодом з’явилася компанія Apple.

Співробітники дослідницького центру IBM переконані, що, розробивши революційну технологію, Романків фактично започаткував еру персональних комп’ютерів і без його винаходу, наприклад, компанії Apple не існувало б.

«Я ніколи не соромився говорити, що я українець»

Романків  живе за кордоном, має канадське громадянство, але Україну називає найважливішою для себе країною.

Поряд з науковою та винахідницькою діяльністю Любомир Романків завжди приділяв багато уваги участі в житті української громади. Він є учасником президії Світового конгресу українців, головою Комітету Української Молоді при СКУ. Також був організатором і головою студентських товариств в Едмонтоні та Бостоні, засновник і керівник української радіопрограми в Едмонтоні, засновник курсів української культури в Мерсі-коледжі (Нью-Йорк).

Крім того, Романків є одним з найактивніших діячів та керівників Пласту. Його членом він став у 1946 році в Німеччині. Саме він на початку 1990-х років ініціював початок переговорів зі Скаутовим бюро в Женеві про прийняття Пласту до Світового Скаутингу. А також допомагав розбудовувати Пласт в Україні та продовжує підтримувати цей рух і сьогодні.

У 2021 році його відзначили орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня – за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність.

28 червня 2024 року у США після важкої і тривалої хвороби на 93-му році життя  Любомир Романків помер .