День Конституції Королівства Норвегія

 


Після поразки Данії у війні з Англією Норвегія перестала бути данською провінцією та перейшла під владу Швеції з правом самоврядування. 17 травня 1814 Установчими зборами в Ейдсволлі була прийнята Конституція та проголошена незалежність Норвегії.



Конституція визначала Норвегію незалежною державою, найвищим представницьким органом визнавався парламент – Стортинг (обирався прямими виборами, але з цензами – віковим, майновим, осідлості), що мав широкі права в області законодавства і фінансів. Виконавча влада в області управління країною, оборони, зовнішньої політики, контролю над законодавством надавалася королю (але він не міг розпустити стортинг і мав лише право відкладального вето).

Вводилися свобода слова, друку, підприємництва, недоторканність особи тощо. Із змінами і доповненнями (у 1905, 1936,1946 і ін.).


Ейдсволльська конституція діє в Норвегії понині. 17 травня в Норвегії відзначається як День незалежності.

Це найстаріша конституція Європи, що діє, тому відрізняється «конституційним консерватизмом» та містить положення, що закріплюють значну владу за монархом, що вже давно не відповідає дійсності.


 Король виконує лише представницькі функції, а приписані йому повноваження здійснює уряд. У тексті збереглася низка анахронізмів. Наприклад, королю заборонено без дозволу парламенту залишати територію країни на термін більше шести місяців під загрозою втрати корони.

Функції конституційного контролю здійснює Верховний суд. Поправки вносяться до стортингу (парламенту) в перші три сесії після виборів і приймаються після виборів наступним стортингом 2/3 голосів. За час існування зміни вносилися до 2/3 статей конституції.

Перше святкування дня Конституції, організоване Стортингом, відбулося 17 травня 1836 року. В 1870 році був організований перший дитячий парад на честь свята, а з 1906 на балконі Королівського палацу в Осло стала збиратися Королівська родина, щоб вітати процесії.

Традиції святкування збереглися і в наші дні. Щорічно 17 травня норвезькі школярі по всій країні збираються у процесії для проведення святкової ходи одягаються, в національний одяг —бунд (норв. Bunad) та несуть прапори. 

Паради часто супроводжуються шкільними оркестрами. Після дітей до ходи підключаються і дорослі — представники політичних, спортивних, релігійних та інших організацій. По закінченні офіційної частини святкування продовжується або в сімейному колі, або в масових гуляннях, що тривають до глибокої ночі.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Камера, стоп. Знято! Євроквіз «Європейське кіно»