Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму

 

9 листопада за ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED, що об'єднує понад  500 організацій з 49 країн і діє незалежно від політичних партій і урядів, в багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму і антисемітизму.

Дату вибрали у пам'ять про події 1938 року, які увійшли в історію як Кришталева ніч. Попри красиву назву це був перший масовий акт насильства гітлерівського Третього рейху спрямований проти євреїв.

Упередження проти євреїв та поодинокі випадки насильства на ґрунті ненависті до цього народу траплялися раніше і не раз. Але після приходу до влади у Німеччині Адольфа Гітлера та його нацистської партії підбурювати до них стали на державному рівні. Антисемітизм був рисою державної політики – у євреїв відбирали бізнес та майно, їх позбавляли роботи і змушували виїжджати з країни.

Втім, перші 5 років існування Третього рейху до справді масових актів насильства не доходило. Але восени 1938 року знайшовся формальний привід і для цього. Тоді у Парижі 17-річний Гершель Грюншпан вирішив помститись за те, що його сім’ю вислали з Німеччини.

Він купив пістолета, прийшов на територію німецького посольства і намагався вистрелити у посла. Але влучив у третього секретаря дипмісії барона Ернста фон Рата. Той загинув на місці. 

А вже  7 листопада у нацистській газеті «Фолькешер Беобахтер», в екстреному її числі з’явився прямий заклик до погрому. «Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти нестерпну ситуацію. Сотні тисяч євреїв контролюють цілі сектори в німецькій економіці, радіють в своїх синагогах, в той час як їхні одноплемінники в інших державах закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів»­ – йшлося у ній.

Гітлерівська влада намагалася видати все це за акцію народного гніву. Хоча насправді погроми мали на меті прискорення розпочатих ще на весні 1938 року заходів  із експропріації власності  євреїв, щоби за рахунок їхніх коштів та активів посилити підготовку до війни.

Тож у ніч з 9 на 10 листопада у багатьох містах Німеччини та у частині анексованої Австрії воєнізовані штурмові загони «коричневосорочечників» за наказом Гітлера та за підтримки цивільних громадян вирушили в атаку на євреїв. Вони били вітрини магазинів та майстерень, громили та палили синагоги та єврейські цвинтарі і вдирались до приватних помешкань. Всі вулиці були всіяні друзками битого скла, що і дало погрому назву Кришталева ніч.

Від рук погромників тоді загинуло щонайменше 91 євреїв, хоча дехто називає значно більші цифри – аж до 2,5 тисяч. Сотні отримали поранення. Майже 30 тисяч євреїв було заарештовано, а згодом відправлено у концтабори – це здебільшого були молоді чоловіки. Приблизно 2000 з них загинули у перші тижні арешту від побиття.

Завдану під час погрому шкоду оцінили у 25 мільйонів рейхсмарок, близько 5 млн. з яких припадало саме на вітрини. Втрати на відновлення влада поклала на постраждалих – на єврейські громади.

Уже за два тижні після завершення погрому, 24 листопада 1938 року в газеті СС  «Das Schwarze Korps» вийшла історична стаття «Євреї – що далі?», вона знаменувала початок масового примусового  виселення представників цього народу за межі Третього рейху. Контролювали процес СС та гестапо.

 В результаті до початку Другої світової війни домівки втратили від 350 до 400 тисяч людей. Ще за два роки нацисти перейшли до масового фізичного знищення євреїв та інших неправильних з їхньої точки зору людей.

На знак пам’яті про всіх загиблих за те, що вони народилися представниками «не того» народу, світ відзначає Міжнародний день боротьби проти фашизму,  расизму і антисемітизму. У цей день згадують невинно позбавлених життя та постраждалих під час Кришталевої ночі та Голокосту загалом. Окрім того, організатори пам’ятного дня вказують на недопустимість будь-якої ксенофобії чи шовінізму. Вони закликають усіх людей не толерувати будь-які прояви ненависті та агресії, спричиненої цією ненавистю.

 Народи всіх країн, насамперед ті, на долю яких випали найбільші страждання, сподівалися, що переможена не тільки фашистська військова машина, але викоренена сама фашистська ідеологія. Однак цього, на жаль, не сталося. І нині світ побачив, а Україна зійшлася у кривавому герці з нащадком фашизму у його найгіршому прояві – рашизмом.

Ця пам’ятна дата – це вже не просто нагадування, це закарбовано на живому тілі нації та уроків історії, що не були вивчені та засвоєні належним чином…

Щорічно в Міжнародний день проти фашизму, расизму і антисемітизму проходять виставки, мітинги, демонстрації та інші заходи в пам'ять про жертв нацизму, жертв терору на національному, расистському, зокрема, на антисемітському ґрунті.