Сільський священик, перед яким були відкриті двері всіх палаців. До 355-річчя від дня народження Джонатана Свіфта

 

Джонатан Свіфт народився 30 листопада 1667 року (помер 19 жовтня 1745 року). Англо-ірландський письменник і сатирик, публіцист, філософ, поет і громадський діяч. А ще англіканський священик.

Письменник народився в ірландському місті Дублін в небагатій протестантській родині. Після школи 14-річний хлопчик вступив до Триніті-коледжу Дублінського університету, де йому присудили ступінь бакалавра мистецтв у 1686 році.

Вибух насилля, що стався в Ірландії 1689 року, змусив Свіфта шукати притулок в Англії.

До кінця того ж року Свіфт став секретарем сера Уільяма Темпла, дипломата у відставці та літератора, який жив у маєтку Мур-Парк, у графстві Суррей. Свіфт з перервами прожив у його будинку 10 років. Незважаючи на те, що положення, середнє між секретарем і слугою, було для нього принизливим, і служба його обтяжувала, це були чи не найкращі часи в житті Джонатана. Він мав можливість досхочу працювати у величезній бібліотеці Темпла, спілкуватися з літераторами і державними діячами, які відвідували його господаря. Саме тут, у Мур-Парку, розпочалася літературна діяльність Свіфта.

У 1692 році він отримав звання магістра в Оксфорді, а у 1694 році  Свіфт був висвячений у сан священика англіканської церкви й упродовж наступного року служив у Кілруті, на півночі Ірландії.

Опинившись у центрі релігійних чвар, Свіфт починає писати один з відомих сатиричних творів — памфлет "Казка бочки", робота над яким тривала кілька років. "Казка бочки" вийшла у світ 1704 року без вказівки на ім'я автора, зчинивши галас довкола себе. Свіфт зажив слави дотепника після того, як його авторство було розкрито.

Після смерті Темпла 1699 року Свіфт переїздить до Ірландії, де отримує церковний прихід у Ларакорі. У 1702 році у дублінському Трініті-коледжі він здобуває ступінь доктора богослов’я.

Місце декана в соборі Святого Патрика, отримане в 1713 році, дає письменникові справжню політичну трибуну. Він брав активну участь у політичній та економічній сферах, засновував фонд допомоги і писав памфлети.

Головною книгою життя Джонатана Свіфта стають "Мандри до різних країн світу Лемюеля Гулівера" (1721 —1725), що були видані в Лондоні в 1726 році.

Талантом Свіфта захоплювалися, але ще більше боялись його. Боялись не тільки вороги, а й «друзі». Манера його поводження серед «великих цього світу» виходила з наміру показати їм, що людина з розумом і здібностями, хоч і без титулів, маєтностей та становища, має право на пошану до себе.

Можна ненавидіти автора, але читати його книгу із задоволенням.

Сільський священик, перед яким були відкриті двері всіх палаців, славився своєю прямотою і непідкупною чесністю, і в цьому була його сила. Міністри побоювались Свіфта, королева його не любила. Свіфт в цей час – уже відомий і визнаний письменник, впливовий журналіст, людина, на думки якої зважають перші особи держави.

Свіфт помер 19 жовтня 1745 року в Дубліні. На його могилі вирізьблена складена ним епітафія: "Тут покоїться тіло Джонатана Свіфта, доктора богослов'я, декана цього кафедрального собору, жорстоке обурення не може більше терзати його серце. Проходь, подорожній, і наслідуй, якщо зможеш, сміливому захиснику свободи".

Пропонуємо онлайн-вікторину, присвячену знаменитому твору англійського письменника Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера», а саме її першій частини «Подорож до Ліліпутії».

Ви з легкістю впораєтеся із завданнями літературної вікторини, якщо, звичайно, читали «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта.