Як перевірити правдивість інформації? Інформаційна самооборона

 

У сучасному світі легко поширювати неправду, яка швидко розповсюджується в Інтернеті та впливає на думки чи рішення багатьох людей.

Гібридна війна, яку веде росія проти України, передбачає використання ворогом різних інструментів впливу. Інформаційна гігієна в таких умовах особливо важлива. Бо сьогодні від об'єктивної інформації буквально може залежати життя.

На жаль, зараз лише 14% українців можуть відрізнити правду від брехні в інфопросторі. Натомість більше половини вважає, що вміє це робити.

Перевірка достовірності контенту, який нас оточує, допомагає формувати свій життєвий вибір на основі надійної інформації. Перевірка фактів також допомагає запобігти дезінформації, яка може призвести до шкідливих дій, таких як ворожнеча, дискримінація чи ксенофобія.

Дезінформація про війну в Україні може призвести до порушення стабільності та безпеки – неправдиві повідомлення несуть ризик ескалації напруженості та конфліктів, а отже, загальної дестабілізації.

Іншим наслідком може стати погіршення відносин у міжнародному співтоваристві – дезінформація може сприяти припиненню підтримки країни, що зазнала нападу, не лише з боку урядів, але й з боку громадян. Крім того, поширення фейкових новин може призвести до хибної інтерпретації ситуації на фронті, що, у свою чергу, призводить до небезпечних рішень, збільшуючи ризик загибелі людей.

Варто пам’ятати про ці наслідки, тим більше, що ми самі, як користувачі Інтернету, можемо сприяти поширенню фейкових новин в мережі – шляхом необдуманого поширення допису, посилання або твіту.

Щоб перевірити інформацію, пов’язану з війною в Україні, та верифікувати фейкові новини, варто звернути увагу на кілька ключових елементів:

джерело інформації – перевірте, хто є автором статті або повідомлення, яке ви отримали. Чи заслуговує на довіру джерело? Чи це надійне інформаційне агентство або газета? А може це веб-сайт, який відомий публікацією сенсаційної та неправдивої інформації? Або випадкова людина, особу якої ви не можете легко перевірити?

факти – перевірте, чи підтверджується подана інформація доказами. Чи є в статті посилання на джерела інформації, що міститься в ній? Чи можна їх перевірити? Чи підтверджують цю інформацію інші, більш надійні джерела?

мова та тон – чи є мова, використана в статті, емоційною або екстремальною? Чи використовує автор статті об’єктивні факти чи скоріше використовує мову маніпуляцій та агресивну лексику? Чи подається реальність чорно-білою, без відтінків сірого?

контекст – чи подається інформація в ширшому контексті явищ і подій? Чи не опускаються в статті важливі факти або спотворюється їхнє значення?

порівняння джерел – спробуйте знайти інші джерела, які підтвердять або спростують подану інформацію. Чи інші джерела повідомляють про подібні події і в такий самий спосіб? Якщо ні, це може свідчити про те, що отримана вами стаття чи повідомлення не відповідають дійсності.

Кожен з нас може протидіяти фейковим новинам. Важливо не лише самостійно перевіряти інформацію, а й повідомляти про неї далі, наприклад, адміністрації соціальних мереж, у яких вона з’являється. Неправдиву інформацію, а також ту, яку складно оцінити самостійно, варто надсилати до фактчекінгових установ.

Центр протидії дезінформації при РНБО України створив фактчек-бот «Перевірка», що допоможе визначити правдивість інформації.

Це бот-рятівник від фейкових новин, неперевіреної інформації, відвертої брехні й пропаганди рф. Він допоможе розрізнити фейкові новини у соцмережах, у політиці, визначити фейкові новини російських ЗМІ,  спрямовані на боротьбу з Україною.

https://t.me/perevir_bot

Розпізнати фейки за допомогою фактчек-бота дуже легко. Надішліть інформацію, яку хочете перевірити на справжність. Ваше посилання відразу потрапляє команді, яка вміє швидко перевіряти великі масиви інформації із застосуванням штучного інтелекту.