Амброзіанська бібліотека в Мілані. Бібліотечний туризм

 

У квітні 1609 року для читачів була відкрита Амброзіанська бібліотека  (Biblioteca Ambrosiana – одна з найстаріших і найбільш значущих бібліотек Італії, розташована в місті Мілан.

За різними підрахунками бібліотеку вважають то другою за роком відкриття в Західній Європі (після бібліотеки Бодлеан в Англії), то четвертою найдавнішою в Італії.

 

Бібліотека заснована у 1607 році кардиналом Федеріко Борромео і містить величезну колекцію цінних рукописів, стародавніх книг і художніх творів.  Її особливістю були вільно розставлені видання, які не прикували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам.

Заснування бібліотеки було надихнуте Контрреформацією – церковним рухом, спрямованим на протистояння протестантизму. Кардинал Борромео вважав, що бібліотека забезпечить католицьких учених та релігійних діячів матеріалами, необхідними для захисту віри.

Будівництво бібліотеки почалося у 1603 році  за проєктом архітектора Фабіо Мангоне. Бібліотека відкрила свої двері для відвідувачів у 1609 році. Біля входу до бібліотеки встановлено мармурову скульптуру засовника – кардинала Федеріко Борромео.

В 1943 році в роки 2-ї світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібретто стародавніх опер. Всі вони були втрачені. Відновлювально-реставраційні роботи розпочалися у 1952 році та велися 10 років поспіль за проєктом архітектора Луиджи Каччіа Домініоні. У 1990 – 1997 рр. відбулася чергова реставрація будівлі.

Вже в 17 столітті розпочалися пошуки нових видань і рукописів для бібліотеки. Серед перших надходжень – рукописи  бенедиктинського монастиря Боббіо (1606), рукописи, придбані в країнах Західної Європи і Близького Сходу, зібрання бібліофіла з міста Падуя – Пінеллі (1608), звідки привезли 70 пакунків з виданнями та 800 рукописів.

По смерті кардинила-фундатора, заклад почав отримувати видання і рукописи за заповітом. У роки військового захоплення Ломбардії військами Наполеона частка фондів Амброзіанської бібліотеки була конфіскована і перевезена у Париж. І лише частку вивезених фондів вдалося повернути в Мілан.

У наступні століття колекція бібліотеки постійно розширювалася завдяки придбанням і пожертвуванням. У 19 столітті  вона була визнана державною бібліотекою Італії.

Амброзіанська бібліотека славиться своєю винятковою колекцією рукописів, яких у фондах налічується понад 30 000, що датуються періодом від античності до 19 століття.

Серед них такі скарби, як:

Амброзіанський кодекс, – палімпсест, що містить уривки з Нового Завіту, переписані на текст трактату Цицерона.

Іліади Пізанеллі, ілюстрована копія праці Гомера епохи Відродження.

Кодекс Атлантикус, збірка нотатків і малюнків Леонардо да Вінчі.

Крім рукописів, бібліотека зберігає понад 40 000 стародавніх книг, що включають ранні друковані книги, книги з ілюстраціями та рідкісні видання.

Амброзіанська бібліотека також володіє значною художньою колекцією. Серед її найвідоміших експонатів:

Викрадення Прозерпіни Караваджо.

Портрет музиканта Леонардо да Вінчі.

Мадонна в гроті Боттічеллі.

Сьогодні Амброзіанська бібліотека є одним з найважливіших культурних центрів Італії. Вона є домом для безцінних рукописів і творів мистецтва, які мають величезну історичну та мистецьку цінність. На базі бібліотеки створили також Амброзіанську художню академію і школу по вивченню мов.

Бібліотека також є важливим центром наукових досліджень і широко використовується вченими і студентами з усього світу.

Амброзіанська бібліотека – цінний ресурс для вчених і дослідників, а також місце натхнення для любителів мистецтва та культури.

Адреса бібліотеки: Via dell'Ambrosiana, 371, 20123 Milano.