Чи знали ви, що творець Whatsapp народився у Фастові, що на Київщині

 

Йдеться про Яна Кума, звичайного хлопця з Київщини, якому вдалося втілити в життя свою "американську мрію" та створити додаток, яким користуються сотні мільйонів людей в усьому світі.

Ян Кум народився 24 лютого 1976 р. у Києві в єврейській родині, але виріс у Фастові на Київщині. Там він навчався в середній школі, захоплювався спортом і почав цікавитися сучасними технологіями, про які школяру в Україні тоді можна було лише читати та мріяти. Одна з його вчительок в інтерв’ю про видатного учня пригадала, що він запропонував, щоб всі «скинулися по 1 рублю і купили на школу один комп’ютер». Звісно, цього не сталося.

Його дитинство проходило в умовах, далеких від мрій про технологічне майбутнє: нестача грошей, довгі зими без гарячої води, черги за хлібом і відсутність надії на зміни. У квартирі не завжди працювало опалення, а інтернет був лише фантазією із фільмів.

Його мати була домогосподаркою, батько працював на будівництві. Коли Яну було 16 років, у 1992 р. він разом з матір’ю і бабусею емігрував до США. А батько майбутнього винахідника, будівельник за фахом, залишився у Фастові.

Америка зустріла їх без рожевих обіцянок. Кум із мамою отримали соціальне житло у Маунтін-В’ю, неподалік від майбутнього серця IT-світу. Вони жили на соціальні допомоги. Щоб якось зводити кінці з кінцями, Ян мив підлоги в продуктовому магазині, а мати хворіла на рак і незабаром померла.

Інтернет став його втечею. Він почав вивчати комп’ютерні системи самостійно, купуючи старі книги з техніки у вживаному магазині. Навчався не в університеті — вчився на практиці. За якийсь час його взяли працювати в Yahoo як інженера з безпеки.

У 2009 році, коли Кум уже залишив Yahoo, йому відмовили у прийомі на роботу в Facebook. Але він не зневірився. Замість того, щоб шукати нового роботодавця, він вирішив створити щось власне — простий, надійний і приватний месенджер.

Щоб почати власну справу, потрібна була лише ідея для стартапу. І вона народилася в 2009 році, коли Ян зрозумів, які можливості відкриваються з широким вжитком iPhone і App Store. Так народився WhatsApp. Назва — гра слів “What’s up?”. Кум писав код у тісній квартирі разом зі своїм другом Браяном Ектоном. Вони не мали грошей на рекламу, не продавали дані користувачів, не показували банерів. Їхня місія була чітка:

"Ні рекламі. Ні брехні. Просто спілкування між людьми."

Додаток спершу не отримав належної уваги і Ян вже був на межі відчаю, але згодом здобув шалений успіх! Менш ніж через 5 років він мав понад 400 мільйонів користувачів, більше за всі подібні додатки. Проста зрозуміла філософія та доступність (спершу додаток був безкоштовним, згодом став коштувати 1 долар) робила його найзручнішим месенджером.

Ян Кум не довго був власником «WhatsApp»: у  2014 р.  «Facebook» (Марк Цукерберг) викупив його за 19 млрд доларів, аби усунути конкурента. Але розробники додатку теж виграли від угоди:  стали мільярдерами (у Яна на той час було 9 млрд доларів), а також залишилися керівниками компанії. Ян Кум був головним виконавчим директором компанії та увійшов до Ради директорів «Facebook». Однак через розбіжності в поглядах на політику компанії М.Цукерберга щодо персональних даних користувачів, спочатку Браян Ектон, а згодом, в 2018 р. і Ян Кум залишили «WhatsApp» та «Facebook».

У день підписання угоди Ян Кум пішов до соціального офісу, де колись стояв у черзі за талонами на їжу. Він залишив на дверях ініціали і дату, як пам’ять про шлях, який пройшов.

Ян Кум є не лише одним з найбагатших ІТ-розробників, але і філантропом, який жертвує великі суми на благодійність. Так, за даними журналу «Forbes»,  у 2019-2020 рр. він виділив для єврейських благодійних організацій у США, Східній Європі та Ізраїлі близько $140 млн. «Це одне з найбільших пожертвувань у єврейському світі», - наголошував «Forbes». Зокрема, «European Jewish Association» Кум перерахував $17 млн – практично весь бюджет асоціації.

Для нас важливо, що з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, у березні 2022 р. «European Jewish Association» розгорнула широку кампанію з надання житла, одягу, продуктів та медичної допомоги українським переселенцям. А «Federation of Jewish Communities of the CIS», якій Кум пожертував $10,6 млн, сформувала великий парк автомобілів швидкої допомоги для евакуації українців із зони бойових дій.

При цьому сам Ян Кум не лише не афішує свої пожертви на благодійність, а й приховує їх, всіляко уникає розголосу. Він навіть заборонив пресі називати себе філантропом. Так само як і підприємцем - він наголошує, що ним керувало бажання зробити корисну річ, а не заробити на ній гроші.