Щастя живе там, де людина його бачить ( до 175 річчя з дня народження Генріка Сенкевича)
Великий польський письменник, лауреат Нобелівської премії
з літератури – Генрік Сенкевич. Він за допомогою своїх
романів зацікавив історичним минулим Польщі не тільки співвітчизників, а й
читачів усього світу та зумів описати великі події минулих епох, приділяючи
увагу і особистості людини. Ще за життя Генрік Сенкевич став одним з
найвідоміших й найпопулярніших польських письменників у світі.
Народився 5 травня 1846 року у Польщі, походить
зі збіднілої шляхти. У школі юнак досяг успіхів лише з польської мови та
літератури. Йому подобалися романи Вальтера Скотта та Олександра Дюма і під їх
впливом Генрік написав свій перший роман «Жертвопринесення». На жаль,
рукопис роману був втрачений. Після
закінчення школи Генрік вступає до Варшавського університету, де вивчає медицину,
історію та філологію. Через відсутність коштів Сенкевич не зміг закінчити
навчання, і розпочинає свою літературну діяльність як журналіст.
Упродовж кількох років Генрік стає
одним із провідних журналістів, він працює кореспондентом у різних країнах. В
результаті його перебування у США, в 1876 році з’явилася
книга «Листи з мандрів». Це подорожні нариси, новели, сповнені художньої правди
і гумору. Книга мала надзвичайний успіх у читача.
У 1882 році Генрік повертається до Варшави і цікавиться всесвітньою історією. Так в газеті «Слово» Сенкевич починає друкувати роман «Вогнем і мечем» – перший роман трилогії.
Більшість читачів високо оцінили книгу. Незабаром вийшли наступні частини трилогії – «Потоп» і «Пан Володийовський».
У романі «Вогнем і мечем» ідеалізується
боротьба шляхетської Речі Посполитої проти Війська Запорозького часів Богдана
Хмельницького. У другій частині трилогії «Потоп» відтворюється картина
визвольної війни шляхти проти шведської інтервенції 1655 – 1656 років. А у
третьому романі «Пан Володийовський» оспівуються славні подвиги шляхти у період
османського нашестя 1672 – 1673 років. Ці книги і стали початком підйому Генріка
до слави.
Талант Генріка найбільш яскраво
розкрився в епопеї «Камо грядеши». У романі розповідається про протистояння
перших християн і імператора Нерона та про його останні 4 роки керування. Саме
ця книга принесла Сенкевичу світову славу.
Останнім з великих творів письменника
став роман «Хрестоносці», який він писав на протязі 3 років. Роман присвячений боротьбі
поляків з Тевтонським орденом у кінці XIV – початку XV століть.
У 1905 році Генрік Сенкевич «за видатні заслуги в області епосу» став володарем Нобелівської премії з літератури.
Сенкевич писав також і для дітей – це пригодницька повість «В пустелі та джунглях» та оповідання: «Янко - музикант», «За хлібом», «Ангел».
Особисте життя письменника не можна
назвати щасливим. У нього було три шлюби і всі три дружини носили ім'я Марія.
Першою дружиною була Марія Шенкевич, яка народила йому сина Генріка Йозефа і
дочку Ядвігу, але незабаром вона померла від туберкульозу. Анонімний прихильник
творчості письменника надав Сенкевичу 15 тисяч рублів, на які він створив фонд
імені своєї покійної дружини, з якого виплачував стипендії хворим на
туберкульоз діячам культури.
На початку Першої світової війни,
письменник переїхав до Швейцарії, де був головою комітету, що допомагав жертвам
війни в Польщі.
Навесні 1900 року Сенкевич відвідав
Львів. Ця подія стала однією з найпомітніших у житті міста, візит супроводжувався
зустрічами з молоддю та інтелігенцією.
Перші переклади творів Генріка
Сенкевича українською мовою з’явилися в 1913-1914 роках у виданнях Товариства Просвіта
у Америці, а зібрання творів у 16-ти томах у 1947 році в м. Києві.
У Генріка Сенкевича багатий творчій
доробок, його твори перекладено багатьма мовами світу, більшість романів
екранізовані, а багато його висловів стали цитатами:
·
«Щастя живе там, де людина його бачить»
·
«З любов'ю життя має ціну, без неї – не
варто ламаного гроша» і тд..
Найкращі твори письменника є у фонді
Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
Коментарі
Дописати коментар