Довіряй, але перевіряй! Як навчають медіаграмотності за кордоном

У 2008 році прийнята Європейським парламентом Резолюція European Parliament Resolution,  в якій проголошується обов'язковість впровадження медіаосвіти у всіх школах (з 1 по 12 класи) країн Європейського Союзу.

З 2014 року, коли медіа Молдови почали активно поширювати фейки й маніпуляції, у країні запровадили проєкт національного рівня. Так, понад 2000 школярів та студентів отримали доступ до курсів і зустрічей з експертами з медіаграмотності. У 2017 році Міністерство освіти Молдови схвалило медіаосвіту як курс за вибором. Його запровадили в початковій і середній школі. До того ж, запровадили курс "Цифрова освіта".

В Грузії протидією маніпуляціям і навчанням медіаграмотності займається кілька громадських організацій. Вони спростовують фейки, створюють навчальні посібники із медіаінформаційної грамотності та онлайн-ігри з теми.

У Польщі реалізують проєкт для початкових шкіл та дитячих садків Fonolandia. Це – розроблений пакет освітніх матеріалів й ігор про кібербулінг, медіаграмотність та Інтернет.

Понад 86% учителів навчальних закладів кажуть, що це корисно і необхідно.

В Угорщині активісти лобіювали впровадження медіаграмотності до національного базового навчального плану ще у 1989 році. Впродовж навчання в початковій та середній школі учні мають вивчити інструменти, як користуватися та аналізувати інформацію.  Наприклад, учні 1-4 класів говорять на уроках про роль ЗМІ, їхній режим роботи, використання реклами. Учні 5-8 класів вчаться свідомо обирати програми.

З 2007 року початкові та середні школи Чехії мають інтегрувати уроки з медіаграмотності в навчальний процес.

Навчальні заклади можуть вирішувати, скільки уроків і на які теми вони будуть проводити.

Критично ставиться й перевіряє інформацію в Словаччині лише 6 % молодих людей. Без обмеження й без перевірки використовує медіа понад 45 % молоді. У Словаччині намагаються виправити цю ситуацію. Приміром, організація DROG, що бореться з дезінформацією, створила гру Bad Games, аби вчитися відрізняти фейкові новини від правди, а студія KOREEZ розробила гру Literatus.

У Чехії існує проєкт «Один світ у школах», який реалізує громадська організація People in need. Він працює ще з початку 2001 року, проте цікаво, що у 2015-му в рамках цієї ініціативи медіаексперти й журналісти розробили навчальний курс про сучасну російську пропаганду. Ця програма розрахована на дітей старших класів. За нею працюють близько 3,5 тисячі чеських шкіл.

Курс  поділено на п’ять тематичних блоків. Це, в першу чергу, курс саме практичної медіаграмотності, адже учні вчаться розпізнавати медійні маніпуляції на реальних прикладах.

Медіаосвіта обов'язкова у Швеції з 1980 року.

І діти, закінчуючи заклади середньої освіти, обов’язково мають під час державної підсумкової атестації проаналізувати медіатекст — уміти відрізняти факти й судження, визначати, чи є неупередженою ця інформація.

         Тут створили кампанію Surfa lugnt ("спокійний серфінг"). Це – медіаосвітній проєкт, спрямований на домашніх користувачів, власників малого бізнесу, молодь, батьків і вчителів, старші покоління.

         Також працює Mediekompass – онлайн-портал, який допомагає школі розібратися, що таке медіа та як працювати з пресою.

         Цей проєкт доповнює традиційні навчально-методичні матеріали, якими користуються шведські вчителі. За даними 2019 року, щопонеділка близько 12 000 шведських вчителів, зареєстрованих користувачів сайту, отримували розсилку.

Консультанти сайту надають методичні рекомендації, коментарі вчителям, як можна використати новини країни та світу на уроках, аби формувати критичне мислення та активну громадянську позицію учнів.