Дракон-Смок з Кракова

Вавельському смоку цього року - п'ятдесят! А насправді набагато більше. Краківський смок, дракон родом із давніх переказів. Прославився у старих хроніках, легендах і казках. Є у шкільних підручниках. У наукових дослідженнях проходить як архозавр з Лисовиць. Знає його кожен, хто хоч раз побував у Кракові.

Історія краківського смока схожа на українську казку про Кирила Кожум’яку. Українського Змія було переможено біля Дніпра на київських кручах, а Смока - на березі Вісли.


Жив собі король Крак, засновник міста Краків. Одного разу заморські купці принесли йому в подарунок гігантське яйце. Крак прийняв подарунок і велів залишити його у скарбниці в замкових підвалах. Йшов час, яйце росло, аж поки не вилупився з нього дракон. Він поселився у печері під замком і почав їсти усе, що бачив, сіючи терор на жителів замку і міста. Щоб уберегти себе і свої родини від монстра, краків'яни почали приносити дракону в жертву худобу.

Як водиться у казці, король Крак обіцяв переможцю скарби і руку принцеси. Але чи то принцеса була не така вже й гарна, чи тренінги у війську залишали бажати кращого, але дракона перемогти не вдалося жодному лицарю….

Одного дня молодий Шевчик прийшов до Крака і сказав, що зможе перемогти дракона.

Молодий міщанин повернувся до себе, взяв овечі шкури і почав шити з них міхи. Їх він наповнив сіркою і, коли прийшла пора нести чергову данину дракону, сказав Краку взяти ці овечі міхи замість справжніх овець.

Дракон виповз зі своєї печери і почав заковтувати «овець». Аж раптом всередині в нього загорілося полум’я. Він підскочив до Вісли і почав пити з неї воду без упину. Очевидці кажуть, що він випив річку майже до дна. І все пив-пив, доки не луснув.

Так закінчилася історія про Дракона з печери під Вавелем, яку тепер називають Смочою ямою. Шевчик дістав свою нагороду, а місто – спокій.

Ось така легенда. Як не дивно, символом Кракова став не герой-шевчик, а грізний дракон, який свого часу навівав на місто жах.

 

Нині Смок є одним із символів Кракова – зовсім не страшний, усміхнений, убраний у краківську шапку-конфедератку, герой літератури та фільмів.

Скульптуру над Віслою створив Броніслав Хромий. Шестиметровий дракон з бронзи не тільки виглядає достойно, а й дихає вогнем на радість усім. За скульптурою смока видно вхід у нору. Це драконове житло. Смоча яма-печера. Драконових печер у Польщі дві. Одна у Татрах, інша - у Кракові посеред міста, на Вавельському узгір’ї.



Дракон-Смок на вході наче охороняє житло, а з іншого, ніби й не проти запросити вас у гості. Багато хто думає, що печера досить сучасна, як і її мідяний власник на постаменті. Нічого подібного!


Перша згадка про Драконову печеру є на сторінках літопису Вінсента Кадлубка  ХІІ-ХІІІ ст. Саме цей літописець першим опублікував текст легенди про Дракона. З сімнадцятого століття перед печерою (замість Дракона) була корчма. Теж славна, знана далеко за межами Польщі. У вісімнадцятому столітті, коли навколишні пагорби оточували оборонними мурами, отвори печери замурували.

У 1829 році печери досліджував Амвросій Грабовський (автор праць з історії Кракова), потрапивши в неї через сходи одного із верхніх отворів. Але й ці входи пізніше заклали цеглою. У червні 1842 року Флоріан Страшевський (який опікувався краківськими плантами) за власний рахунок прочистив ходи печери і отримав дозвіл її досліджувати. І так було ще кілька разів в історії: печеру то геть замуровували, то очищали й досліджували, якось використовували, наприклад, для потреб водогону.

Печера донині має і науковий, і туристичний інтерес. Перші наукові дослідження тут, можна вважати, проводилися з 1874 р. У 1966 р. провели більш сучасні комплексні наукові і археологічні дослідження й встановили, що найстаріші сліди людини в печері не давніші кінця шістнадцятого століття. А чи справді чотири століття печера пустувала? А чи може вона давніша, ніж перші згадки про неї? На скільки? А чи водилось у ній щось, що дало підставу створити легенду? Цікаві питання – й жодної відповіді…

Кожен метр дослідження печери давався важко. У 1983 році група спелеологів відкрили й розробили 140 метрів коридорів. У 1995 році було шість експедицій, які додали ще 20 метрів коридорів в кінці печери. У наступні роки розчищали далі метр за метром.

Більша частина печери доступна для туристів. Окремі коридори - тільки для спелеологів зі спеціальним дозволом. Це система невеликих кімнат і коридорів з підступними пастками в початковій частині. Особливістю озер, розташованих там, є рідкісні ракоподібні. До речі, тутешні підземні води мінералізовані, що трапляється у печерах украй рідко, але вода сильно забруднена, непридатна для пиття.

Туристичний маршрут має довжину 82 метри. Екскурсія починається із Замкової площі Вавеля.  Коротким новішим тунелем з печери вийдете на поверхню поруч з відомою скульптурою Вавельского Дракона, який з’явився тут лише у 1972 році.

 







Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Інтегроване та інклюзивне навчання в Італії