Злочин злочинів. Які злочини є геноцидом за міжнародним правом

 

Геноцид — це злочин злочинів. Він існував упродовж століть. Його називали по-різному: варварство, масові знищення народів тощо.

Кадри зі звільнених міст і сіл Київщини вжахнули весь цивілізований світ. Жорстокі та масові вбивства чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин без огляду ні на що, тортури – фізичні та моральні, зґвалтування матерів на очах у дітей і навіть дітей. Намагання спалити тіла, щоб приховати вчинені злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти…

Ще з початком повномасштабного вторгнення на тлі масових бомбардувань та обстрілів цивільних, блокади мирних жителів в окупованих містах і селах, українська сторона, зокрема, зазначала, що дії рф в Україні мають ознаки геноциду.

3 квітня 2022 року керівник британської розвідки Річард Мур написав у твіттері: розвідувальній спільноті було відомо, що плани Путіна щодо вторгнення включали позасудові страти.

 

У своїй  статті Ongoing Russian Genocide Against Ukrainian Nation Мирослава Антонович, магістерка права (Макгілл, Канада), д-р права (УВУ, Німеччина), керівниця Центру дослідження геноциду та прав людини, доцентка кафедри міжнародного та європейського права факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" торкається питання тривалого російського геноциду проти української нації.

Немає сумнівів, що від часу заснування москви, починаючи з часів Андрія Боголюбського, північно-східний сусід чинив звірські напади на Київ з метою спалити, знищити, винищити тощо. Мотив знищити нащадків Київської Русі чітко простежується, починаючи з XVII ст., коли за Петра І було вкрадено назву Русь. Тож нащадки Київської Русі мали бути знищені, інакше не можна переконливо брехати, що росія наслідувала Київську Русь. Отже, всі ці звірства почалися ще відтоді.

У 1708 році — знищення Батурина, гетьманської столиці. 16 тисяч людей — діти, жінки, старі — спалено, порубано, страчено. Козаків було вбито не так багато. Тобто жорстокість, яку ми бачимо зараз, — винищення, залякування, — це традиційні методи, які росія застосовує не вперше. Це продовження її державної політики.

У XX ст. — Голодомор, чергова кульмінація геноциду українців.

Отже, в тому, що ми бачимо нині, нічого нового немає. Це ті самі жорстокі злочини, спрямовані на знищення цивілізованої європейської української нації.

У міжнародному праві поняття злочину геноциду з’явилося після Другої світової війни. Ініціатором його появи був юрист Рафаель Лемкін.

До речі, на початку 1920-х Лемкін навчався на юридичному факультеті у Львівському університеті Яна Казимира. Коли він слухав лекції з кримінального права про, зокрема, вірменський геноцид, про знищення вірменів в Османській імперії, він задумався: чому, коли вбивають окрему людину, — це злочин? І чому, коли нищать націю, етнічну, релігійну групу, це не криміналізовано за міжнародним правом? Відтоді своє життя він присвятив тому, щоб геноцид визнали в міжнародному договорі..

Кульмінацією багаторічних зусиль Лемкіна стало ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 9 грудня 1948 року Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Саме визначення геноциду, закріплене в Конвенції, є міжнародно визнаним та використовується у Римському статуті Міжнародного кримінального суду, один з прокурорів якого Карім Хан розслідує злочини росії проти України.

14 квітня 2022 року  Верховна Рада схвалила постанову «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», таким чином проголосивши дії російських військ на українській території геноцидом.

Конвенція визначає геноцид як будь-які з наступних дій, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

вбивство

нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень

навмисне створення життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення

дії, розраховані на унеможливлення народження дітей

насильницька передача дітей цієї групи іншій.

 Кількість жертв для визнання геноцидом немає значення. Натомість важлива наявність цілеспрямованого наміру знищення.

Перший проєкт Конвенції включав у категорію жертв також політичні та соціальні групи, що відповідало баченню Рафаеля Лемкіна. Проте Радянський Союз домігся, щоб вони були виключені з остаточної редакції документа.

Геноцид чиниться проти української нації впродовж століть. Крім того, події, що відбуваються тепер, рф готувала умисно, плануючи кожен крок. У нинішньому геноциді немає чогось хаотичного або спонтанного. Це політика держави, спрямована на знищення української нації.

Ми народ мирний і волелюбний. Та коли нас хочуть знищити, ми даємо відсіч. Завдяки ЗСУ, теробороні, волонтерам ми вистоїмо. Наша воля до перемоги надзвичайно велика. З нами Бог. На нашій стороні правда й добро, ми обов’язково переможемо.