Velikonoce в Чехії. Кольорові дні та традиції

 

Чехи, як і всі європейці, святкують Великдень (Velikonoce) за Григоріанським календарем. Хоча багато жителів Чехії вважають себе атеїстами, проте Великдень є одним із найважливіших свят у році. Зокрема, цей день вважають більше святом весни, пробудженням природи та нового життя, чим релігійним.

У Чехії святкування Пасхи (Velikonoce) триває 5 днів, причому кожна має свою назву і свої традиції.

Великоднім святам передує Страсний тиждень (Pašijový týden). Починається Страсний тиждень із Вербної неділі (Květná neděle). Далі іде «Блакитний понеділок (Modré pondělí)», коли оздоблюють храми блакитними стрічками. День відпочинку та приготування до весняного прибирання. Потрібно перебрати речі – викинути, полагодити, прибрати та взагалі задуматися над своїм життям.

У «Сірий вівторок (Šedivé úterý)» потрібно змітати павутиння та очищати все житло. Символізує вигнання зла зі свого життя.

А «Попільна середа (Škaredá středa)» нагадує про те, що Юда Іскаріот зрадив Ісуса Христа. Також за традицією, люди чистять димарі, проганяючи злі сили. Цілий день ми маємо посміхатися, щоб сум не залишився з нами на цілий рік. Також в цей день випікають великодні булочки – «jidáše» –вони мають форму закрученого циліндра. Це нагадування про мотузку, на якій повісили Юду Іскаріота після зради Ісуса Христа.

У «Зелений четвер (Zelený čtvrtek)» згадують про Тайну вечерю Господню.  В останній раз дзвонять церковні дзвони: вважається, що потім вони відлітають в Рим. Священики служать месу в зелених шатах.

У цей день їдять овочі тільки зеленого кольору, що і пояснює назву цього дня. Згідно з повір’ям, зелений колір робить чехів здоровими на весь наступний рік.

 У «Зелений четвер» востаннє звучать церковні дзвони, тому замість цього використовують брязкальця (řehtačky або klapačky), щоби, наприклад, скликати людей на богослужбу. Також діти ходять від хати до хати з цими брязкальцями, виганяючи Юду, за що отримують цукерки чи писанки.

  Далі настає  «Велика п’ятниця (Velký pátek)» , коли священнослужителі влаштовують хресний хід у пам’ять про те, як Ісус ніс свій хрест на Голгофу. За старими легендами, в цей  день людям відкриваються всі скарби, заховані в землі і скелях. Саме тому потрібно вирушати на пошуки скарбів. Така традиція перетворилася на своєрідну гру для дітей. Також у п’ятницю не можна прати одяг, продавати чи позичати речі.

Субота напередодні Великодня носить назву «Біла субота (Bílá sobota)», у цей день повертаються дзвони з Риму та закінчується піст. Він  славиться численними вогнищами, які палять з самого ранку перед костьолами. Жінки розбирають вуглини та попіл: перший зберігаються будинку і оберігає його від пожежі, а останній посипають поле в надії на хороший урожай. Увечері у всіх храмах починається богослужіння.

У неділю – свято Воскресіння і Вознесіння Христового (Boží hod velikonoční), відбувається освячення пасхальних страв.

У Чехії на Великдень дітям підносять традиційні «баранеки» – пряники у формі баранчика (beranek).

А всі розваги починаються в «Червоний понеділок (Velikonoční pondělí, Červené pondělí)».  

У Чехії існує оригінальна традиція, що збереглася ще з язичницьких часів: у цей день чоловіки ходять з «помлазками»   – плетеними в косичку вербовими прутами з стрічками на кінці. З їх допомогою вони легенько б’ють зустрічних дівчат. Під час цього хлопці також співають різні колядки. «Лупцювати» прутами у великодній понеділок жіночу частину населення Чехії – споконвічно місцевий звичай.

Прут у чехів називають «помлазка» і вважається, що процес лупцювання принесе дівчині здоров’я і молодість, тому що їй передається сила молодої гілки.. Навіть саме слово pomlázka походить від слова “омолодження”. А дівчата у відповідь  зав’язують стрічку на вербовий прут. Тут важливий і колір стрічки. Червоний колір стрічки означає прихильність та любов дівчини, а жовтий навпаки – відмову. Синя стрічка висловлює надію, а зелена – симпатію. За традицією, хлопці зберігають стрічки або повертають їх дівчатам назад.

Хоча відкупитися від такого «покарання» теж можна: дівчата пропонують хлопцям прикрашені великодні яйця і солодощі. А якщо це не допомагає, вони з задоволенням використовують відповідний звичай: поливають чоловіків водою. Цей звичай дуже популярний як на селі, так і в містах!

Для дітей це теж головний день святкування, адже в понеділок зранку вони отримують подарунки. За традицією вважають, що вранці великодній кролик приносить дітям різні солодощі, великодні яйця.

Один із символів Великодня у Чехії – розфарбовані яйця, точніше, їхня шкаралупа без вмісту. Такий сувенір називається «краслицею». Його дарують на свято друзям і рідним, а використати його можна кілька років поспіль.

Головна страва свята, яка має бути на кожному столі, – великодній пиріг мазанець (mazanec). Печуть його переважно у «Білу суботу», а їдять на наступний день, тобто на Великдень.

Ця старовинна чеська страва являє собою круглий пиріг із дріжджового тіста з родзинками та цукатами. Його верх прикрашений розрізом у формі хреста та мигдалем. Спочатку мазанець готували солоним, а не солодким, як сьогодні.

Великоднє ягня (Velikonoční beránek) – одна з найпопулярніших великодніх страв, яку можна побачити на будь-якому святковому столі. Ягня прикрашають, наприклад, стрічкою, воно має бути прикрасою кожного великоднього столу. Ягня є символом чистоти, непорочності та слухняності. Ісуса Христа, який пролив свою кров і приніс себе в жертву заради спасіння світу та визволення від гріха, назвали Агнцем Божим.

Великдень у Чехії, як і в Україні сповнений різними традиціями.  Тож не дивуйтеся, якщо хтось подарує вам баранчика із тіста чи шоколаду або вдарить вербовим прутом.