Кількість дітей із ігровою залежністю у Великій Британії зросла на 500% за 6 років

 

Кількість дітей, які звертаються за допомогою до спеціалізованих клінік через залежність від відеоігор, стрімко зростає у Великій Британії. За даними The Sun, які спираються на офіційні дані служб охорони здоров’я, лише за останні шість років кількість направлень до National Centre for Gaming Disorders через проблемне геймінгове поводження збільшилася на 500 %. У фінальному звіті за 2024/25 рік 121 дитина отримала направлення на лікування, тоді як у 2019/20 році цей показник складав всього 20 осіб.

Центр у Лондоні — єдина у Великій Британії державна клініка, яка спеціалізується на ігрових розладах у дітей та підлітків. Вони працюють із тими, хто демонструє компульсивну гру, втрачає контроль над часом, віддає пріоритет іграм над школою, родиною чи соціальними контактами — незважаючи на негативні наслідки.

Більшість звернень надходить від дітей віком 13—15 років, і це вкладається у загальні міжнародні тенденції щодо розвитку залежних форм поведінки у підлітковому віці. До клініки звертались діти, які проводили перед екранами надзвичайно багато часу — у деяких випадках до 14 годин на добу, ігнорували шкільні заняття, уникали спілкування, а інколи навіть демонстрували агресивну поведінку.

Ігри, зі звітів служби, різні, але переважними назвами у списках були такі популярні тайтли, як World of Warcraft, Fortnite, Minecraft та Roblox — кожна з цих ігор протягом року фігурує серед найбільш згадуваних у направленнях.

Професор Марк Гріффітс, експерт з поведінкових залежностей та директор Міжнародного дослідницького підрозділу геймінгу, пояснює: частина зростання пов’язана з кращим розпізнаванням ігрового розладу як медичного стану, визнаного Всесвітньою організацією охорони здоров’я ще у 2018 році. Офіційно в класифікації ICD така залежність визначається як стан, що характеризується значним порушенням контролю над грою, пріоритетом геймінгу над іншою діяльністю і продовженням гри всупереч шкоді для соціальних, освітніх або сімейних сфер життя.

Професор Гріффітс наголошує, що хоча загальна кількість діагнозів поки що залишається «дуже, дуже малою» у масштабі всієї популяції, простежується чітка тенденція до збільшення проблемних випадків через більш широке проникнення технологій, доступ до інтернету та механізми монетизації ігор. Такі елементи, як внутрішньоігрові покупки, підписки та продаж віртуальних предметів, можуть підсилювати залежну поведінку, схожу на явища, відомі у випадках азартних ігор.

За його словами, класичними ознаками розладу є ситуації, коли геймінг «компрометує відносини, освіту чи інші важливі сфери життя», коли у відсутності можливості грати з’являються симптоми відміни — дратівливість, тривога або фізичні прояви, схожі на абстиненцію.

Раніше звернення — ключ до успішної терапії. Саме тому важливо навчитися розпізнавати ранні ознаки проблемного геймінгу, серед яких — відсутність контролю над часом гри, втрата інтересу до інших занять, погіршення академічної успішності та соціальна ізоляція.

Зростання кількості звернень — це не лише статистика. Це сигнал для батьків, педагогів, що цифрові технології, які мають невимірну користь для навчання, спілкування та розвитку, можуть також створювати ризики для психічного здоров’я, якщо межі використання не контролювати.

Досвід Великої Британії свідчить: сучасним школярам і підліткам необхідно не лише знати про випадки залежності від геймінгу, а й мати вчителів, які можуть помічати перші ознаки проблем, підтримувати батьків у діалозі про безпечне використання цифрових технологій і, за потреби, допомагати знайти професійну підтримку.

Джерело: https://vseosvita.ua/c/news/post/116211